Рід суть Бог наш Всевишній, який єднає покоління мертві живі та ще не народжені. В Роді ми живемо і через рід діємо, інакше бути не може, інакше ми байстрюки та безбатченки-песиголовці. Рід соутворюється тисячами поколінь прадідів, отців, дітей, онуків та правнуків. Усі вони є кров від крові, плоть від плоті нащадки древніх Богів Славії. Се ж бо вони несуть у собі ознаки наших Світлих Предків, у душі та в тілі. Первинною є душа людини, бо душа є справжня суть людини, душа то і є сама людина. Та православний Покон учить, що, як вогонь непізнаваний без води, так і душа ніщо без тіла. Тіло й душа людини нерозривна сутність у Яві, їх поєднання творить життя. Тіло людини каже про її душу, про її Предків та про її Богів. Ми розівчились читати людину за ознаками її тіла, а воно повне відображення внутрішнього стану - душі. Слабка душа - хворе тіло, нікчемний дух - гнила плоть.
В усьому існуючому є закон і порядок, Права бо є невідомо уложена Дажбогом, а по ній як пряжа тече Ява. Покон наш учить нас, що сокіл парується з соколицею, вовк з вовчицею, а люди кожен у родах своїх. Тих родів суть множеством, бо і Бог наш один і множествен. Чужі роди живуть за Поконом і звичаєм своїм, і зась нам руйнувати звичай інший, а чужинцям смерть і прокляття за нищення Покону Руського. Чи де ми чули Віду про Богів народів різних які поєднані у Вірі одній? Чи ви чули де, що у Тора за дружину Афіна, у а Зевса Макоша? Не чули й не почуєте, бо то є невігластво і нісенітниця!
В кожному роді Боги свої, від того і Предки різні, від того й нащадки між собою не подібні. Русин подібний на русина душею і тілом, литвин на литвина, поляк на поляка. Є народи більш подібні один на одного, як от русини та словаки, є менш - як от поляки та серби. А є й зовсім чужі, неподібні один на одного роди, ні душею, ні тілом, ні віданням. Як от Біла раса та чорні, червоні і жовті по іншому боці.
Роди слов'янські належать до Білої раси, молодої, малочисельної, але активної. Тай вона не є однорідною, зокрема, можна виділити кілька окремих груп родів (антропологічних типів Білої раси). Наука, що вивчає особливості тілобудови окремих родів зветься в світі расологією, себто родознавством. В Європі живуть білі люди, що за окремими особливостями відносяться до динарської, нордичної, східної, східно-балтійської, фальської та західної груп. Серед слов'янських родів найбільш поширеними є представники динарської, нордичної та східно-балтійської груп.
Усі вони різняться особливостями будови тіла, барви волосся та очей тощо. Слов'ян єднає спільний Покон Віди та Віри, наші роди відчувають Богів майже однаково, наші Боги суть подібні, але й водночас мають свої родові особливості. Бо суть не одне Перун, Пєрун та Перкунас. Перун Бог русинів, Пєрун - руских, Перкунас - литвинів. Не однакові наші Боги, не однакові й ми!
Розуміння родознавства є необхідною умовою виховання нашої молоді. Адже знання свого Роду то перша умова вікового посвячення, переходу із стану дитини в стан дорослого, варнового ототожнення. Ясне бачення і відрізнення особливостей нашого роду дасть різку і переконливу відсіч усім чужинцям які вже котре століття прагнуть утвердити думку про Родову неповноцінність русинів, ущербність та надуманість самого існування Роду нашого.
Отже повертаємось ще раз до того, що роди слов'янські належать до трьох груп Білої раси: динарської, східно-балтійської, нордичної. Перша група є на сьогодні найчисельнішою в Європі, до неї належать, в переважній більшості, такі народи: русини (українці), словаки, серби, хорвати, чорногорці, австрійські німці, молдовани, частина болгар, словенці, босняки, частина македонців. До східно-балтійської - російські слов'яни, частина білорусів, естонці, частина фінів (суомі). Нордичні народи - шведи, литовці, північні німці, північні французи, англійці, частина русинів, частина руских та білорусів.
Що ж являють собою в расовому відношенні русини? В складі нашого роду виділяють кілька антропологічних типів: центральноукраїнський (більш як 2/3 усіх русинів), карпатський, нижньодніпровсько-прутський, валдайський, або деснянський, та верхньодніпровсько-ільменський. Вони були виділені за результатами експедицій радянського антрополога Б.Дяченка. Такий розподіл расових груп зроблений на основі певних особливостей, загалом же вони, як пише сучасний український антрополог С.Сегеда: "не суперечать висновкам про відносну антропологічну однорідність українського народу".
Отож, середній зріст русинів становить 170 - 172 см. Найвищими вважаються кубанці, південні подоляни, херсонці та жителі Січеславщини. Таким чином високий зріст притаманний переважно мешканцям південної смуги України. Чим далі на північ тим меншим стає зріст. За ознакою забарвлення волосся русини відносяться до темноволосих, з значною кількістю ясної барви. Колір коливається від темнорусого до світлорусого та білявого. Яскравою особливістю українців є те, що темноволосість досить часто супроводжується ясними очима. За твердженням Х.Вовка світлі очі не є принесеним, а місцевим антропологічним елементом. Віктор Петров робить порівняльне співставлення кількості світло і темнооких серед русинів, руских та поляків. Серед русинів: 29% світлооких, 35% мішаних і 35% темнооких; в руских відповідно 37% світлих, 41% мішаних,19% темних; у поляків: 35% світлого, 46% мішаного,19% темного. Регіонально світлопігментованих русинів більше в північних регіонах України, чим далі на південь тим більший відсоток карооких (на півдні він подекуди зумовлений домішкою передньоазійської крові).
Для з'ясування нашого расового коріння слід звернутись до такого предмета як палеоантропологія. Тобто антропологія, що вивчає викопні рештки давніх людей, їх расову належність та антропологічний тип. Одним з перших хто висловив припущення про трипільське коріння українців був чех Вікентій Хвойка. В пізніші часи цю думку піддавали критиці і запереченню, особливо радянська та сучасна російська археологія та історіографія. Було проведено відтворення антропологічного образу "трипільців" за методом Герасимова по двох віднайдених та трипільських пам'ятках черепах. Відтворення показало, що за черепним показником ті люди належали до вірменоїдної раси. І, як годиться в антиукраїнській науці, цю звістку швидко і широко розтиражували. Це те ж саме, що й з кістяками з Неандерталя, які насправді виявились не рештками типового неандертальця, а пристаркуватою людини, яка до того ж хворіла на рахіт.
Насправді ситуація є такою, що трипільці спалювали усіх своїх померлих і в їхніх містах не знайдено ні кладовищ, ні інших могильників. Аби зробити якісь висновки відносно антропологічного типу трипільців, на сонові викопних решток, необхідно провести дослідження, щонайменше, кількох сотень кістяків з різних частин розселення носіїв трипільської культури. Це не можливо ні практично, оскільки такої кількості кістяків не віднайдено, ні теоретично, оскільки трипільці спалювали своїх померлих. Та, це не означає, що ми не матимемо жодної змоги з'ясувати расову належність трипільців. Вчені з'ясували, що давні люди відтворювали в скульптурі не когось-ще, а самих себе, собі подібних людей. Отже, за рисами антропоморфних скульптур є можливість з'ясувати расову належність творців культури. Так, Віллендорфська "венера" з терену Австрії має виразні пропорції тіла та круглу форму голови, майже без шиї, що відносить її творців до протоальпійської расової групи. Антропоморфні фігури трипілля чітко і однозначно підтверджують динарську расову належність її творців, це ті ж самі обличчя, які сьогодні переважають на території України, Молдови, Чехії, Словаччини, Югославії, Румунії та частково Угорщини. Цікаво, що "венера" із Брассемпуй у Франції має ті ж самі динарські расові показники, як у трипільців: довга шия, кругла голова, подовгасте лице, що закінчується трикутником у підборідді, прямий ніс і широко розставлені очі.
Ми однозначно відкидаємо провокативні заяви російських дослідників, які, прагнучи довести "нордичність" свого народу, відносять трипільців до народів семітської групи. Дивно, що російські новітні расологи, в цій думці, дуже аж солідарні з юдо-семітами, які націлені на відродження "Великої Хазарії" на теренах України і Південної Росії. Нам повинна бути ясна мета таких інсинуацій: відібрати у нас минуле, а відтак змінити майбутнє (позбавити його нас).
Антропологія чітко показує, що українці в расовому відношенні не відрізняються від населення попередніх історичних епох, від доби трипілля (5-4 тис. до н.е.) починаючи. Та ж сама ідентичність проглядається й в культурі українців, яка має чіткі паралелі в культурі перших європейських хліборобів - трипільців. Українці - єдине корінне населення України, кровні і культурні нащадки трипільської цивілізації, що лягла в основу культури східних та південних слов'ян.