Родове Вогнище
 

Підписка на інформаційну розсилку ІНФОЛІСТ

Ваш E-mail:
Укр:
Рус:

Споріднені сайти




Дружні сайти

Свевлад. (Сербія)
Тінь Сонця. Музичний гурт.

Правідійська основа Рідної Православної Віра і Відійська Ріта як її вислід

У свій час відомий російський академік Б.О. Рибаков у передмові до книги М.И.Кикешева “Воззвание к славянам”(М.:1998) казав “Предки арийцев жили в Поднепровье…Есть основание предполагать что «Ригведа» зародилась на берегах Днепра. В русской летописи упоминается слово «останцы». Это те, кто остался жить, хотя племена отправились в Индию. Мой призыв к украинцам: займитесь изучением санскрита (на котором написана »Ригведа»), по языковым признакам найдите среди своих племен «останцев» - и восстановится связь времен”. Вчений не знав, що до сьогодні в Україні-Руси є Волхви-Радетелі (хранителі) Рідної Православної Віри та їх роди, які добре пам’ятають минулі часи і ніколи не забували про цей зв’язок. Це вони в сучасну епоху зримо чи незримо підштовхують у цьому напрямку наукові дослідження у галузі археології, мовознавства та релігієзнавства. В Україні це праці археолога В.М.Даниленка “Неолит Украины” (К.:1969), “Энеолит Украины” (К.:1974), історика, археолога Ю.Шилова «Прародина ариев» (К.:1995), «Начала цивилизации» (М.:1999), “Джерела витоків української етнокультури” (К.:2002), сходознавця-індолога Степана Наливайка “Таємниці розкриває санскрит”(К.:2002),”Індоарійські таємниці України”(К.:2004;) та інші. На сьогоднішній час вже достатньо свідчень які переконливо доводять тотожність основних культурних форм першовитокової відичной культури оріїв (аріїв) і українців. Це визнають і сповідники індуїзму як в Індії так і в Україні (“Веди й Україна” О.В.Ступникова. К.:2002). У цій студії ми спробуємо в загальних рисах окреслити цю тотожність і показати відійські витоки Рідної Православної Віри .

Підсумовуючи існуючу історичну інформацію можна стверджувати що відійський світогляд предкам українського народу дісталось від попередньої цивілізації відомої як Альтланд (Стара Країна - Атлантида). При цім слід зауважити - ця цивілізація мала у собі дві протилежні гілки єдиної релігії: темну і світлу. Загальна частина Атлантиди сповідувала темний шлях, будучи релігією надприродних звершень магів і титанів які панували на Землі. Менша частина сповідувала світлий шлях Прона (кРона, Рота, Рода), загальної гармонії і розвитку, розуміння якого їм дісталось і ще від більш древньої цивілізації. Перед потопом вони покинули Альтланд і попливли шукати свої першовитоки з яких почалось поширення альтландської (атлантичної) культури якою для них у свій час виступили землі Подільсько-Карпатського регіону Русі. Так вони повернулись на Батьківщину, сучасну територію України, де заснували нову державу на березі Руського (Чорного) моря. Згідно свідчень Платона головним богом Атлантиди був Посейдон (Варуна, Велес). Символом якого був Триглав (тризуб, трисил). Атланти будували колоподібні міста з прямими вулицями у вигляді восьми променів які сходились у центрі. Загально переважаючими барвами і зокрема правлячої верхівки були сонячний (жовтий) та блакитний. Ми стверджуємо, що трипільці є прямими нащадками тих альтланів (атлантів) які відкинули темний шлях і заснували “світлу” культуру. Як відомо триглав і жовто-блакитні кольори і до сьогодні є визначальними для української нації. З тією відмінністю, що полишивши Альтланд світлий рід цілеспрямовано використовував прапор жовтим (світлим) до верху, тоді як Володимир Хреститель блакитно-жовтий, як і нинішні “чорні державні мужі” України . Символом Прона (Перуна-Рода) був подвоєний триглав, тобто одна трійця спрямована до низу а одна до верху. Це зображення збереглось в Україні і до сьогодні, як обережний символ шести променів у колі – громовий знак (розетка Перуна). Розглядаючи історію України і зокрема звичай містобудування кидається у вічі, що трипільці будували міста теж у вигляді кола з восьми променями – вулицями як і атланти. Слід зазначити, що східні (відичні) мандали і сьогодні малюються саме у таких симетричних восьмиподібних формах, вважаючи їх найкращими. Восьмикутна зірка, як символ всесвіту (чотирьох зміїв – першопочатків, що поєднують свої голови) широко відома у трипільській культурі поряд з більш простішим знаком із двох переплетених першопочатків (які символізує жовта та синя барви). Це восьмираменне зображення відоме як Алатир (Альт-Ар, камінь-Алатир, Око Рода, Сонячний Хрест, Хрест Перуна) – споконвічний символ Рідної Православної Віри. Витоки цього прадавнього знака сягають ще доатлантської цивілізації, бо вже в часи Альтланду ім’я Всевишнього Бога усього існуючого і неіснуючого –“Амма” (Амла) поєднувалось з Алатирем. “Ам”, “ом”- батьківський початок і “Ма” – материнський початок які проявляються через взаємодію і боротьбу двох протилежностей (Прона-Посейдона). Священне для кожного вогнищанина слово “Алатир” має подвійне значення ”Альт-Ар” - прадавнє, перше Сонце – першопочаток, а також “те що повертається до першовитокового Бога” і обернено читається як Рита-Ла. Тобто закон, що повертає до Бога (материнське лоно) через впорядкування і переродження. Рятуючись від потопу нашадки Альтланду піднялись гирлом Дністра і Дніпра і заклали основи культури Трипілля, нині відому рідновірам, як орійську (арійську) культуру. Вони створили першу післяпотопну державу Аратту, державу вищого закону, Вишнього рата (ріта, рода). Головним міфоритуалом цієї спільноти також був міф про боротьбу двох першопочатків - Вогню (світла) і Води (пітьми), ( Проно-Посейдона, Індри і Варуни, Перуна і Велеса у різних варіаціях і назвах), ця боротьба знайшла своє відображення у їх новорічному ритуалі. Найбільшими релігійними центрами України, завжди виступали територія поблизу м. Мелітополя (частина Донецької, Запорозької і Кіровоградської областей ) і Подільсько-Карпатський регіон (земля Праславії), який як відомо не затоплювався останніх 180 тис. років. На той час в релігійній свідомості людства відновлюється впорядкованість і розуміння свого призначення. Зростає значення першовитокового розуміння Всевишнього, всеобіймаючого Бога, і його жіночої сторони -Великой Матері Лади, яка у собі все ладнає та впорядковує. Це знайшло своє відображення у кумирах орійських трипільських богинь. Як відомо, розуміння Першобога в усіх народів подібне у тому, що всі вони ”андрогіни” - “чоловіко-жінки”, тому Ла (да) і Ла(д) (Лада і Сварог), як проявлена частинна Всесвіту, що виходить з Рода Всевишнього складають одну сутність і разом творять світ. Розійшовшись на вісім сторін світу слов’яно-орійські роди понесли свої Віди - знання єдиного і багатопроявного Бога, космології та сутності людини. Це вони дали більшості інших народів сутність розуміння дійсності і назви Богів. Так шумерському епосу відома перша жінка-богиня, Мати Світу що породила всіх богів –Лулла. У чоловічому значенні вона набуває назви Ен-Ліль. Так греків згодом з’явилась богиня Леда, у індусів Рато. Сьогодні широко відомі залишені нашими предками по собі у Індії зібрання священних гімнів Рігведи (ріт-рат, рад-род віди). Головна мудрість яких може бути узагальнена як вислів – “Весь Всесвіт покоїться на Ріті й рухається в ньому”. З’ясовуючи сутність поняття Ла, Рита, Рота, Рата використаємо визначення Юрія Шилова1 : ”Закон, якому повинні підкорятися всі боги, всі люди” і який перекладеться як “шлях, лад, закон” та пов’язується з індоєвропейським рото: коло, колесо, віз”. Українське слово “лад” (Лад (а) обіймає собою поняття – порядок, закономірність, організованість, система і т.д. Таким чином чітко помітна єдність і тотожність сутності понять Ріти, Рати, Рото, Рода. Цілком очевидно, що згідно концепції індійської Ріти саме Лада є Матір’ю Світу і Богів, а Всевишній Род (Ріт/д) є першовитоковим Богом від якого ведуть родовід усі інші Боги. Його славили як світлі альтлани так і орійці (трипільці), прагнучи жити згідно Його закону, долучитись (повернутися) до Всевишнього. До сьогоднішнього дня у Рідні Православні Вірі – ім’я Всевишнього Бога – Род, а Лада його жіночий прояв. Це як ніщо інше свідчить про першовитоковість і прадавність Рідної Православної Віри. Говорячи про індійські Віди необхідно відмітити, що вони записані у Індії у чотирьох екземплярах і зберігаються в чотирьох головних брахманських родах Пандитів (порівняйте з українським словом - пан). Представники цих родів відомі як найкращі дослідники і тлумачі Від, в той же час вони мають стійку переконаність, що найглибші знання - зв’язок з Богом (Алатир-РитаЛа) зберігаються саме на території України.

Які ж згадки про Ріта-Рода (Рота) та головний міфоритуал (боротьбу двох протилежностей) залишилось у центрі великого восьмикутника з якого розпочалось розселення? Відомо, що на основі племен, тих що залишились та тих хто з часом повернувся із мандрів сформувалась слов’янська культура. Загалом, це особливість нашої Святої Землі – її діти постійно ходять у мандри, а потім через сотні і тисячі років повертаються, в тому числі деколи і як вороги. Добрий приклад приводить “Велесова Книга” - повернення орійських родів з Інського краю (Індії).

Враховуючи постійне існування двох головних релігійних центрів (територій) саме поблизу них жили і живуть вище згадуванні “останці”, тобто роди носіїв Від. Свідченням того є, що саме у козацьких (Запорозький регіон) назвах є найбільша кількість слів тотожних санскриту, як і на Волхвівській (Болохівські) землі Праславії (Поділля). Характерно те, що протягом історичного розвитку України відбувалось почергове підвищення духовного значення то східного та західного центру.

На відміну від індійських брахманів, які бережуть записану мудрість, наші предки пішли іншим шляхом. Вони вважають, що будь-яке слово, а тим більше записане, можна потрактувати по-різному, тому глибинні знання не можуть бути записані, а лише відчуті і усвідомленні кожним особисто. Вважалось, що істинний Волхв, у зміненому стані свідомості зможе “прочитати” їх із Карбів Духа Рода (А-каші). Суддями для нього (чи вірно прочитав чи ні) є інші Волхви, які вміють те робити, якими в свою чергу опікуються Волхви - Радетелі (Охоронці Покону-Звичаю). Радетелі можуть існувати як у Яві так і в Праві. Так, частина легендарних тисячі Волхвів, що ступили в вогонь Лисої гори і розчинились, стали Радетелями, вчителями, які допомагають із Прави сучасним Волхвам. Радетелі є основою Рідної Православної Віри та носіями вищої мудрості Віри і Віди Всевишнього Рода. Саме вони є тим безперервним зв’язком який береже Віру і Віду від першопочаткової культури через усі наступні. Для того щоб передавати Віду слов’янські Волхви використовували підказки – Карби, тобто короткі вислови, на зразок сутр і коанів у східних релігіях.

Говорячи про відичність Рідної Православної Віру необхідно ширше розглянути поняття Прави і її зв’язок з Рітою (Ротою). В українські мові слово Права є синонімом слова закон і знайшло своє відображення у словах – правило, правитель, правда, на-право (напрям руху) та ін. Розуміння Прави є визначальним для світогляду слов’ян, у Велесовій Книзі читаємо “Права бо є невідомо уложена Дажбогом, а по ній, як пряжа, тече Ява, і та соутворює живоття наше, і та, як одійде, смерть єсть. Ява тече і твориться в Праві, Нава бо є після них. До тої є Нава, і по тій є Нава, а в Праві єсть Яв”. Сучасні дослідники ототожнюють слов’янську Праву і індійську Ріту (Рота, ротація). ”Права дає лад колообігу Всесвіту. Цей лад збігається з істинною. Права керує Всесвітом і ритуалом (пор. Рита-ритуал, Права-правило, обряд)”2. Це дає підстави рахувати що саме від слова-кореня “Пр” тягне виток атлантичний “Прон”, воно є тотожним з “пер”, “пур”, ”пір”, що як відомо означає світло-вогонь. Тут можна побачити чергове поєднання двох ПРотилежностей – ПеРшовитоку “ПО”- ПОкону, ПОрожнечі і “Р” ротації, енергії космотворення. Ра (світло-вогонь), Перун (бог-блискавка), ПоРуШ(с)а (інд. Бог-творець), ПаРана (енергія). У санскриті ПуРа (ПР) означає первісна. Відомо, що Віра співставляється з вогнем, а Віда з водою (да - вода, вада). Таким чином ми стверджуємо, що слов’янська Права - ПР-Ва – не просто тотожна щодо індійської Ріти (Роти), а є для неї першовитоковою як по-часу виникнення, так і по змісту поняття - саме Права дає лад-закон (ріту-роту) Всесвіту. Зрозуміло, що ці поняття взаємопов’язані, та все-таки одне є наслідком іншого, так джерело є витоком для води і русла яке воно творить, так Всевишній Рід (виток) – проявляється Родом-Рожаничем (Сварогом-Ладою який є змінним), а Покон (виток) проявляється Звичаєм. Саме Праву, а не Ріту (Роту) славлять, вірять і відають Радетелі та роди тих, що бережуть істинні знання. Права це Правда, а вона одна і незмінна як вічність! В той же час слов’яни добре розуміють, що таке Рота (Ріта). При підписанні угоди Святослава з Візантією в 971 році говориться: “Аз Святослав, князь руський, якоже кляхося, і утверждаю на свещанніі семь роту свою”. Тут під ротою він стверджує своє “право” і першовитоковість щодо прийняття рішення і підпису. А далі мовиться: “Аще ли от тех самих преже реченнях не сохранім, аз же і со мною і подо мною, да имеем клятву от бога, в его же веруем в Перуна і в Волоса, скотья бога, и да будем золоти, яко золото, і своїм оружием до іссеченни будем”. Що у сучасному перекладі означає ”якщо не виконаємо чогось з того, що перед тим мовилось, нехай я і ті що зо мною, і під мною (народ) і клятву дали від Бога у якого віримо - Перуна і Велеса, скотья бога, нехай станемо жовтими як золото (мається на увазі сип від жовтухи), и своєю зброєю будемо посічені”. Так само у літописі щодо угоди Ігоря з Візантією 944 року говориться : “Завтра призва Ігорь сли, і приде на холм, где стояше Перунь, і покладоша оружиє своє, і щіти, и золото, і ходи Ігор роте і поді его, єлико поганих Русі”. Як бачимо Перун безпосередньо пов’язаний з Всесвітнім законом - ротою, в той же час ми знаємо, що Перун охоронець і оборонець Прави.

Підводячи підсумок необхідно зазначити:
  • 1. Міфоритуал боротьби двох протилежних початків присутній як у альтландській традиції, так у орійсько-слов’янській і вже з неї потрапив у індійське вірознавство. Саме він і обумовлює два головні принципи Прави – Коло Живого Явлення (колообіг життя, ротацію) і Карни (карми) – отримання кожним за діяннями його.
  • 2. Слов’яни знали і розуміли сутність понять Права і Ріта. Відомо що Велесова Книга перш за все згадує Праву і про Ріту на той час мова ще не їде. Зрештою корінь “Пра” тобто найдавніший, ПЕРвинний, ПЕРшовитоковий позначає сам початок, а не слідство. Таким чином навіть з поверхового лінгвістичного аналізу очевидно, що саме Права є витоком для утворення закону світоладу – Ріти.
  • 3. Отже Ріта є слідством Прави в той же час це взаємозамінні поняття, з тією різницею, що коли говориться “Право” то стверджується не просто закон як сутність, а ще й вказується його істинність і прадавність та сам напрям духовного розвитку особистості - Правий (світлий) шлях.



  1. Шилов Ю. Брама Безсмертя. - К.: Український світ,1994. - С. 268
  2. Академічне релігієзнавство. Підручник./За науковою редакцію професора А.Колодного. - К.: Світ Знань, 2000 - С.449.
Верховний Волхв
Рідної Православної Віри
Володимир (Куровський)

Головна · Віровідання · Обрядодіяння · Волхвування · Святилища · Образи · Пісні · Світогляд · Дослідження · Літопис · Світлини · Форум · Слов'янська спільність · Посилання · Наші банери · Контакти



Інтерв'ю з Волхвинею Ладою

     


Фестиваль "Сва Слава

     


Календар на 7516 рік

Долучись до побудови Храму



Нові книги Родового Вогнища"


Залишіть свої контакти в базі даних рідновірів і прихильників

2003-2007. Родове Вогнище Рідної Православної Віри