Родове Вогнище РПВ - Родовий стрій

Родове Вогнище


	Головна

	Віровідання

	Обрядодіяння

	Волхвування

	Святилища

	Образи

	Пісні

	Дослідження

	Літопис

	Світлини

	Форум

	Слов'янська спільність

	Посилання

	Наші банери

	Контакти

Підписка на інформаційну розсилку ІНФОЛІСТ

Споріднені сайти

Дружні сайти

Родовий стрій - вибір нової епохи

Швидкий розвиток сучасного суспільства привів до створення та оперування великою кількістю інформації. Якщо раніше подвоєння її об'єму відбувалося сторіччями, то до 2015 року, за прогнозами вчених, вона буде подвоюватися протягом 3-х місяців. Це означає, що людству немає сенсу накопичувати інформацію, яка швидко старіє. Треба навчитися підходити до неї системно, пізнати ті принципи її побудови, тобто Всесвітні закони, на яких так добре розумілися наші предки, називаючи їх законами Права. Суспільство просто не зможе якісно навчити спеціаліста, тому що вродженні здібності та здатність до самовдосконалення стануть найважливішими. Опершись на природні задатки, набагато легше досягнути успіху (наприклад, мисливський собака краще знаходить дичину, ніж звичайна дворняга). Та організація, підприємство, держава, яка зможе побудувати най організованіше суспільство з використанням природних задатків людей, матиме змогу набагато швидше і з меншими затратами досягнути духовного та матеріального розвитку.

Та для того, щоб досягти якісної самоорганізації кожного члена такого суспільства потрібна не лише концепція, а й бажання, її дотримуватись. Такою концепцію, світоглядом, вірою та ідеєю для наших предків аріїв-трипільців виступав Родовий стрій (варнове суспільство). Вже тоді вони чітко розуміли те, до чого дійшла сучасна наука тільки зараз - народ є не просто певною кількістю людей, а єдиним і багатопроявним організмом (Родом), живою колективною істотою, яка має свою душу і тіло, виступаючи вищою істотою відносно кожного окремого індивіда. Веди описують, що створення цього організму відбулося з тіла Бога-творця Рода (Брахми, Рахми, Ра-ми, Ра-ди). З голови були створені Волхви (радетилі, рахмани) - люди знань і світопізнання. З рук вийшли Воїни (кошаки, косаки, кшатрії) - люди влади, адміністрування і захисту. Зі стегон з'явилися Господарі (виробники, вайші) - люди, які займаються виробництвом матеріальних благ і торгівлею. З ніг Рода були створені Працівники (спеціалісти, несамостійні виконавці, шудри), які виконують покладені на них завдання, не проявляючи власної активності.

Таким чином зрозуміло, що кожна із варн виступає ланкою суспільства, яка виконує одну з чотирьох головних функцій. Волхви займаються наукою і світопізнанням, Воїни (адміністратори) будують справедливий державний устрій та захищають, Господарі займаються виробництвом та матеріальним забезпеченням себе і держави, Працівники безпосередньо виконують роботу кожен у своїй сфері.

Належність особи до тієї чи іншої Варни залежить від того виду діяльності, який відповідає її внутрішні природі та потребі самовдосконалення. "Свою" роботу людина виконує із задоволенням, легко і невимушено. Таку діяльність Г. Сковорода називав "сродною працею", яка розкриває Божественну природу людини і приносить їй насолоду і щастя. Відтворення народом "тіла Творця" - це не просто образ, а символ єднання Бога і людини, Макрокосмосу (космічного Роду) і Мікрокосмосу (людства), під час якого відбувається пряме переливання Божественної енергії досконалості в людей.

Окрім того, таке ставлення до дійсності перетворює всі форми громадського життя на релігійне і священне таїнство, підсилюються життєві сили суспільства, завдяки чому воно наповнюється глибинним сакральним змістом, що додає йому гнучкості і надійності. Символізм варн відповідає чотирьом фазам Сонця (Алатиря- Сонячного Хреста /див "Триглав" № 4- " Наш символ-Алатир"). У Золотому віці (Сатья-юзі) Духовною Ідеєю просякнуте все суспільство, а релігійні обряди, які її підтримують, закріплюються і діють на рівні покону-звичаю. При такій організації ми маємо символічну ідею єднання чотирьох станів - Божественного як знань у людині, Божественного як сили, Божественного як виробництва, володіння і взаємодопомоги, Божественного як служіння, покірності і праці. Цей розподіл відповідає чотирьом космічним початкам: Мудрості, що містить у собі порядок і принцип всього існуючого, Силі, яка втілює у дійсність, підтримує і зміцнює її, Гармонії, що приводить у згоду всі частини, і Праці, що поєднує інші початки.

Отже, Божественне призначення і покликання (доля, карма) реалізується у кожній людині під час виконання нею суспільного обов'язку. Обов'язок і честь Волхва (рахмана) проявляються у чистоті, благочесті, глибокому шануванні розуму і духу, безкорисливому володінні Ведою-знаннями і прагненні її здобувати і поширювати. Обов'язок і честь Воїна (козака-кшатрія) - бути відважним у боротьбі за Справедливість, проявляти лицарську великодушність, силу, певну горду стриманість, самоволодіння, шляхетність. Обов'язок і честь Господаря (виробника-вайші) полягає у чесності і надійності в справах торгівлі та виробництва, дотриманні встановленого порядку, щедрості і меценацтва. Обов'язок і честь Працівника (виконавця-шудри) виражаються в чіткому дотриманні виробничої дисципліни, підпорядкуванні, вірному служінні і безкорисливій відданості своїй Праці.

Соціальне походження при цьому не відіграє головної ролі, оскільки положення людини в роду визначається в першу чергу її здібностями і талантом. Веди вчать, що під час Ночі Сварога (Калі-юги) людське суспільство хаотизується і, як наслідок, втрачає той глобальний зв'язок з Богами, який є у варновому суспільстві. Люди починають займати не відповідні до їх покликання посади і робити свою роботу абияк. Яскравим прикладом є сучасне суспільство, керівні посади у якому займають Господарі та Працівники, які діють за принципом: "нацарюю 100 рублів - і втечу". У цей час зовнішні прояви, "форма" стають важливішими за Ідеали, тобто тіло чи навіть одяг людини, стають важливішими за Душу.

Під час Калі-юги відбувається перетворення людей, які мають певне призначення, на стійку соціальну групу. Це виникає внаслідок того, що традиція починає костеніти та з'являється необхідність зберігати статус свого роду завдяки спадковості (син Волхва автоматично вважається Волхвом, навіть коли немає до того ніяких здібностей). Так варновість (призначення) зникає, поступаючись місцем своїй протилежності - кастовості (спадковості). Під час економічного розквіту кастової системи жрець і хабарник ховається під ім'ям Волхва; феодал і землевласник - під ім'ям Воїна; купець і лихвар - під ім'ям Господаря, напівголодний робітник і раб - під ім'ям Працівника. Саме у період такого розпаду, внаслідок розвалу Волхвівської і Військової верств України-Руси, на наші землі змогла проникнути "ідеологічна хвороба" - християнство. Князь Володимир, відкинувши виборність, намагався втриматися "корита" ціною тисяч загублених душ русичів. Та, як знаємо, це йому не допомогло, бо коли держава не має достойних Провідників, вона стає легкою здобиччю інших. Цей процес стосується кожної країни. Коли стара політична система перетворюється на порожній звук, фікцію, яка не виконує свою функцію, тоді її еволюційним чи революційним шляхом відкидають в процесі подальшого розвитку держави. Так рано чи пізно кожне явище переходить у свою протилежність і після кожної Ночі настає Ранок.

Сьогодні українське суспільство знаходиться у найбільшій кризі і хаосі, і це є добре, бо саме ми першими у світі маємо шанс відбудувати Родовий Стрій, повернути своє майно і землі назад та стати флагманом сучасного світового суспільства. На сьогодні варнова самоорганізація є єдиним і найбільш досконалим шляхом розвитку для людства. Вона допомагає найбільш якісно виявляти і реалізовувати людські таланти та здібності. Такий світогляд сприяє зміцненню суспільства (у своїй варні людина завжди знайде розуміння і підтримку) та звільненню його від зайвих речей і "надуманих" потреб. На завершення хочеться згадати слова визначного традиціоналіста Рене Генона: "Варна в традиційному розумінні цього терміну є не що інше, як вираз глибинної індивідуальної природи людини зі всією сукупністю особливих схильностей, що злиті з цією природою і визначають кожного до виконання тих чи інших обов'язків. Але як тільки виконання цих обов'язків перестає підпорядковуватися суворо визначеним правилам, обов'язковим наслідком цього виявляється такий стан, коли кожен змушений робити лише ту роботу, яку йому вдалося одержати, навіть у тому випадку, коли людина не відчуває до неї жодної зацікавленості і не має жодної внутрішньої кваліфікації для її виконання". Отже, якщо українці прагнуть отримати Божественну Допомогу і щасливо жити в достатку, досягаючи успіху у сучасному державотворенні, потрібно в черговий раз відтворити тіло Рода на Землі.

Володимир Куровський,
Першоволхв РПВ

Головна · Віровідання · Обрядодіяння · Волхвування · Святилища · Образи · Пісні · Світогляд · Дослідження · Літопис · Світлини · Форум · Слов'янська спільність · Посилання · Наші банери · Контакти