Підписка на інформаційну розсилку ІНФОЛІСТ
Ваш E-mail:
Дружні сайти
ПРО ВІДРОДЖЕННЯ РІДНОЇ ВІРИ
Віра-Віда - чи не одне з найголовніших питань людства, від якого залежить шлях розвитку кожної держави, народу та людства зокрема. Можливо декому здається, що сьогодні, у годину переважання жадоби збагачення і матеріалістичних уявлень про світ, Віра-Віда вже не має жодного значення, та насправді це зовсім не так. Не раз саме Віра є головною причиною особистісних та суспільно-виробничих чи політичних дій та вчинків. І як це не суперечливо, сьогодні на захист Віри виступає саме... Віда (наука). Торсійні поля, фізичний вакуум та інші наукові теорії вже підвели людство до потаємної межі розуміння світу, за якою - усвідомлення Всесвіту як цілісної живої, самоорганізованої системи, великого предка - Рода Всевишнього, як називали Його наші пращури.
Із власного досвіду ми знаємо, що кожна система має свій найпритаманніший шлях і швидкість розвитку, те саме стосується і системи „народ". Кожному народу притаманний власний шлях розвитку і власна Віра, бо саме Віра виступає тією всезагальною основою світогляду народу в цілому і кожної людини зокрема. Адже Віра - це самовисловлення розуміння себе і світу, саме від Віри залежить спрямованість роду на успіх чи поразку. Вона виступає найглибиннішою спонукою, яка надихає на великі справи, живить народ, який її створив, даючи йому найбільш притаманне для нього розуміння дійсності. Віра це світоглядний вираз призначення народу, те, що визначає мету його існування, а тому завжди і для кожного народу вона дається Всевишнім Богом.
У зв'язку з тим, що усі народи різні, Вседержитель приходить до кожного під іншим ім'ям і в іншому прояві та назві, проявляючись у його Рідній Вірі. Це пов'язанно з тим, що рівень духовного розвитку у народів різний, та незважаючи на це, усі разом вони, взаємодоповнюючи і взаємопоборюючи один одного, творять єдине ціле - Рід Земний. Підмінна Рідної Віри певного народу, або якесь її неприродне викривлення неминуче призводить до його зубожіння. Це знову ж таки пов'язанно з тим, що кожен народ як частка планетарного суспільства протягом певного відрізку часу виконує лише йому притаманну роль і роботу, невиконання якої внаслідок "світоглядного надлому" приводить до непотрібності цієї частки. Не виконуючи своє Божественне Призначення, мету свого існування, закарбовану у Рідній Вірі, народ гине, бо саме у Вірі кожного народу закодоване його минуле та сучасне, а головне - майбутнє.
Отже, відкидаючи свою Руську Рідну Віру1, ми несвідомо прирікаємо себе до загибелі. Втративши більшу частину Волхвів - рідних священиків, які як ніхто знали Душу свого народу, ми втратили знання про подальший шлях розвитку свого Роду і почали загнивати, як дуб без коріння, і гниємо вже тисячу років і тисячі сект шматують душу Народу Руського заради грошей, заводячи його в духовні манівці чужовір'я.
Як може прорости дане Всевишнім Руське зерно Божого Духу, якщо його не те що в душі не висівають, а навпаки, тисячу років поспіль, привласнюючи собі, намагаються змолоти різного роду "рятівники"? Знайте, побратими і посестри, жодні політичні та економічні реформи не допоможуть Русинам "прорости" і встати з "колін" та якісно змінити все на краще, це може зробити лише відновлення самобутнього світогляду Русинів -справжня Рідна Віра. Вже настав час подивитися правді у вічі і почати говорити про Рідну Віру Русинів та повсюдно відроджувати її на всенародному, державному рівні. Бо саме вона є запорукою подальшого духовного та матеріального розквіту та головним Родо... і Культурозберігаючим чинником для Народу Руського в час всеохоплюючої суспільно-виробничої кризи.
Ви тримаєте в руках непересічну книгу, це одна з перших спроб подати у письмовому вигляді споконвічну мудрість духовної обрядовості наших Предків. Цей Требник, укладений Хранителем Родового Вогнища Рідної Православної Віри, Волхвом Межимиром (Р. Миколаївим) є невеликою часткою тих знань, що збереглись у волхвівських родах Праславії (Поділля) та Запоріжжя, поданих через призму духовного досвіду сучасних Православних Волхвів. Він покликаний стати поштовхом для подальших досліджень і розвитку Руської духовної обрядовості Родового Вогнища, одним із тих наріжних каменів, які закладають православні рідновіри у відбудову Храму Душі Народу.
Для того, щоб розвиватися улагоджено із Всесвітом, відповідно до волі Божої, творити могутню Русь-Україну, Русинам необхідно відновити свою духовну верству, рідних духовних провідників, людей Праведного Духу і Світлого Божого Розуму, які знову розкриють Священну суть Рідної Віри і Віди та поведуть народ до духовного розквіту і зростання. Тому сьогодні як ніколи потрібна найрізноманітніша рідновірська література, яка покликана будити, надихати і навчати родолюбів (патріотів). Русини мають дійсно духовно пробудитися і згадати, що їх справжньою родовою Вірою-Відою завжди була і буде Рідна Православна Віра.
Віра Русинів, Синів Сонця, існує на Землі вічно і буде існувати, допоки у Роді Всевишньому є День і Ніч Сварожі. Наша Віра є уособленням Дня, часу творення, світлого (ярого) початку, в основі якого Істина, Світло Божої Правди та закони світотворення і розвитку. Протягом багатотисячолітньої історії нашого Роду вона називалась по-різному - Сонячна Віра, Руська Віра, Славлення Прави, Правідичне Богорозуміння, та завжди в усі часи у своїй багатоназивності вона несла головну істинну - закони Прави. Рідна Православна Віра - це знання-відання про сутність буття видимого і невидимого світу у трьох його проявах - світу Прав, найвищого духовного світу, світу законів, за якими розвивається усе суще, Прав - це світ Богів і сам Божий Закон, світ Яв - серединний, тілесний і матеріальний світ, це світ людей, світ Нав - нижній потойбічний світ, світ першопочатків і басурів. Ці три світи складають Триглав, у якому діють прояви Предвічного, Всесущого Бога - Рода Всевишнього. Ці "сили", "грані", "основи", "прояви" світобуття є Рідними Богами, які складають тіло Всевишнього (Всесвіт).
Від імені Всевишнього Рода ми називаємо себе рідновірами, православними рідновірами, бо Прав славимо і тягнемо звідти свій Рід, віруючи та відаючи Божі Закони. Рідна Православна Віра постійно єднає нас в єдине ціле з нашими Великими Предками, Рідними Богами, які є для нас Великими Вчителями Життя. Боги ведуть нас шляхом досконалості, допомагаючи і надихаючи до великих звершень в ім'я Рода Всевишнього. Рідна Православна Віра священна і вічна, вона єдина та багатопроявна, проявляється у всіх світлих духовних вченнях нашого Роду. Будучи високодуховним і заповітним знанням, наша Віра у час панування нижчих духовних сил стає недосяжною для основної частини Народу Руського і людства зокрема. Вона зберігається у Карбах Духа Роду, духовній складовій буття, досягнути якої і усвідомити їх суть можуть лише дійсно духовно чисті і світлі люди, що мають покликання від Рода Всевишнього нести ці знання людям. Намагаючись насадити своє розуміння світу і розуміючи наскільки глибоко закладено у наші душі велич Славлення Прави, більше 500 років тому, грецька христосіанська ортодоксія запозичила витоково слов'янське поняття "Православ'я". Тому сьогодні багато хто називає себе православним, але мало хто розуміє, що це не "правильне славлення" чи якесь "канонічне служіння Богу" відповідно до якоїсь прадавньої епохи, а Прав - це насамперед сукупність законів Творення, Збереження і Руйнування, відповідно до яких розвивається тіло Рода Всевишнього і боготвориться людська душа.
Православ'я - це арійський шлях духовного вдосконалення, йдучи яким, Душа людини здобуває Славу і Честь від Богів та оволодіває законами Прави, щоб стати Богом для своїх нащадків.
Отже, Рідна Православна Віра вчить людину жити у Яві по законах Прави, тобто взаємозалежно і улагоджено із оточуючим світом, розвивати свою Душу і творити свою Божественну суть в ім'я життя вічного з Богами воєдино. Закони Прави вічні і незмінні, вони не можуть бути новими чи застарілими, наприклад як може застаріти закон тяжіння? Так чи інакше він буде діяти у всесвіті. Тому реформувати Православну Віру, Віру Предків чи якось змінити її неможливо. З часом можуть змінюватися лише глибинне усвідомлення Істини та зовнішні прояви, обряди. Таким чином, уся наша матеріальна культура, славнозвісні "здобутки цивілізації" нічого не варті без глибинного усвідомлення і пережиття дії законів Прави, адже лише їх розуміння та застосування являють справжнє багатство Душі і справжнє вдосконалення людини - вдосконалення духовне, від стану людини до стану Бога.
Багато сучасних релігій не містять Віди, тобто справжніх духовних Божих Знань, у них Істинна підмінюється пишним словоблуддям, а досвід, що набули Предки, відкидається. Якщо ми не користуємося досвідом минулого, ми нездатні творити майбутнє, знову ж таки починаємо "гнити" прижиттєво. Ні для кого не таємниця, що сучасне людство - це вже не перша "цивілізація" на планеті Земля. Сьогодні людський рід стоїть на межі: або він здійснить світоглядний перехід до вищої форми самоусвідомлення, або невдовзі його чекає доля попередників - загибель, внаслідок власної пихи і безбожности.
Змінитися можливо лише за умови отримання якісних правдивих, відичних знань. Бути православним рідновіром - означає пізнавати закони Прави, співдіяти з Рідними Богами і ставати усвідомленим Творцем свого буття. Саме для того, щоб навчитися цьому, душа раз за разом народжується у світі Яви. Для того, щоб правильно діяти з Рідними Богами, творити своє духовне і матеріальне буття, кожний православний рідновір має володіти знанням про Родові Обряди і Звичаї та вміти їх виконувати. Зрозуміло, що є обряди, які здійснюють лише духовні чини Родового Вогнища - Волхви, Відуни, Жерці, та багато обрядів мають здійснюватися і звичайними вогнищанами.
Коли більшість Русинів в Роді живе за Правою, обрядово правильно підтримує зв'язок з Рідними Богами, має правильне усвідомлення дійсності, кожний виконує притаманну для нього працю, тоді Руський Рід, рід Синів Сонця, просочується Духом Всевишнього Рода і витворює могутню й праведну державу та досягає найвищого розвитку.
У Рідній Вірі кожного народу космогонічні знання Прави (Віда) представлені у різній мірі, у кого більше, а в кого менше, тому часто цілі країни потребують духовного просвітництва і навчання. Будучи за походженням Яріями-Аріями-Славянами2, нам від Богів призначено на своєму прикладі навчати інші роди, нести їм закони Прави та вчити відати сутність буття в Любові і Справедливості, що дозволить їм згодом перейти на вищий щабель духовного розвитку. Несучи Рідну Православну Віру, навчаючись самі та навчаючи інших Миру і Злагоді, ми як Рід досягаємо найвищої Святості і виконуємо своє Божественне Покликання. Тому зовсім не дивно, що найбільші духовні провідники людства так чи інакше належать до нашого Роду і культури. Саме наша земля була і є вістрям Божественного пізнання всесвіту, духовним центром Білої Раси, місцем, куди приходять Рідні Боги єднатись із своїми нащадками.
Коли більшість людства просочується ясним усвідомленням Божественних Законів Прави і починає жити згідно з ними, на Землі панує Лад і добробут, усі народи живуть у злагоді, духовно розвиваються і повсюдно панує загальне щастя - День Сварожий (Золотий Вік). Тоді усяка праця виступає священнодійством і своєрідним обрядом, якому передує чітке усвідомлення мети, дія в ім'я загального блага. Правильний обряд завжди поєднує три: світи Прав (Небо), Яв (Землю) і Нав (нижнє потойбіччя), при цьому програмуючи майбутнє, духовно його "проробляючи", для того, щоб воно втілилося в Яві.
Тому обряд не може бути довільним, кожна обрядова дія повинна мати певну послідовність і бути точно розрахованою за часом і місцем впливу. Кожен обряд виступає відтворенням певного етапу світотворення, певної послідовності дії які роблять Боги під час творення Світу. В обряді завжди є внутрішня і зовнішня частини. Внутрішня, потаємна суть полягає в особливостях духовного стану обрядодія, його внутрішньої співдії з Богами. Вона проявляється у божественному відчутті самого ходу обряду і особливих тонкощах його проведення. Зовнішня частина - це певна загально відома форма, відкрита для всіх. Цей Требник розкриває для широкого загалу зовнішню суть головних обрядів Рідної Православної Віри, в загальних рисах пояснюючи їх суть і основні моменти їх виконання. Внутрішня суть обрядів - особливості взаємодії з Рідними Богами - тут розкрита не до кінця, бо навчають цьому лише з уст в уста найкращих, тих, хто збирається прийняти духовний чин та присвятити своє життя Роду. Незважаючи на це, необхідно зазначити, що праця Волхва Межимира певною мірою унікальна, вона містить багато пояснень маловідомих рідновірських вірознавчих понять, а тому буде пізнавальною і цікавою для всіх, хто досліджує та прагне пізнати духовну суть Народу Руського і його звичаїв.
До змісту
