Підписка на інформаційну розсилку ІНФОЛІСТ
Ваш E-mail:
Дружні сайти
ОБРЯД СЛАВЛЕННЯ БОГІВ
Суть. Славба (Слава Богам) - це особливий вид богослужби, під час якого здійснюється могутнє - славлення і моління за живих людей, благодаріння Роду Всевишньому і Рідним Богам за отримані блага і дари, або навпаки - прохання та заклик Рідних Богів на допомогу у вирішені життєво важливих питань.
Під час Славби відаючі разом з рідновірами молитовно звертаються до Вседержителя і Рідних Богів, висловлюючи свою щиру радість і вдячність за отримані святі дари - Божу опіку, захист і допомогу у життєвих справах. В інших випадках навпаки, - рідновіри звертаються до своїх Високих Предків за підтримкою, благоговінням та сприянням. Під час Славби відбувається спілкування Богів зі своїми нащадками, осяяння їх вищими проявами Святого Духа Рода Всевишнього, знаменнями і дороговказами. У відповідь на слави та молитви Боги просочують тіла і душі рідновірів своєю незбагненно великою силою і святістю, всяко нам допомагаючи, надихаючи, наснажуючи та вказуючи шлях. При цьому встановлюється глибинний духовний зв'язок і відбувається більш сильна співдія з Родом Всевишнім та Рідними Богами, спрямована на єднання світу Прави зі світом Яви, для ладування того, що потрібно вірним і праведним нащадкам, православним рідновірам.
Види Славби. Славби бувають родові й особисті. Родові Славби - це, по суті, усі загальнохрамові, громадські Обряди Кола Сварожого та моління, які проводяться у дні „Свята Громади", тобто свята Бога, який опікується громадою, є частиною її назви, або відповідає даті збудування її Храму, а також у Новоліття, перед початком нового навчального року, під час стихійних лих, війни чи за потребою. Славби можуть проходити у вигляді Обрядів Кола Сварожого, читання слав і молитов, обрядових славоспівів, хороводів, Божих Ходів (Велесових, Перунових, Дажбожих тощо). Особисті Славби здійснюються відповідно до прохань і потреб окремих рідновірів (за вагітну, нездужаючого, на добре вирішення справи тощо). В кожній громаді мають бути дні, коли здійснюються Обряди Славби для потреб людей. Зі сказаного зрозуміло, що Славба може бути обрядом „зверненням за допомогою" або обрядом „вдячності". Під час першого - моляться про допомогу та за здійснення якоїсь потреби, а під час другого - дякують за щасливе вирішення справи. Ці два види Славби пов'язані між собою безпосередньо. З першого потрібно розпочинати справу, а другим - через певний час - закінчувати. Здійснюючи обряд допомоги, слід пам'ятати, що за отримане добро потрібно дякувати як у молитвах до Богів, так і своїм ставленням до побратимів та посестер, у свою чергу підтримуючи і допомагаючи їм.
Обряд Славби у разі потреби може здійснюватися відаючими (на прохання вірних) за присутности вірного, але краще, коли рідновіри славлять Богів та моляться разом з Обрядодієм, таким чином збільшуючи силу молитви у сотні разів. Тому Славба може проводитись як у присутності людини, яка звернулася з проханням про цей обряд, так і без неї. Відповідно до окремого прохання людини Славба може проводитись із замовлянням Живої Води (оберега, одягу та ін.) або без.
До кого звертатися і що потрібно мати. Під час Славби звертаються як до Рода Всевишнього, так і до окремих Богів - відповідно до тих проявів буття, якими вони опікуються. Наприклад, до Світовита і Велеса - про мудрість знання і духовну силу, до Перуна - про вояцьку силу і захист, до Дажбога про достаток тощо. Лики Рода Всевишнього для звернення вибирає сам Обрядодій, або за проханням рідновіра він може звертатися до конкретного Бога (наприклад, опікуна цієї людини). Якщо Славба має бути із замовлянням, то з собою потрібно мати частину одежі чи оберіг, які треба замовити. Перед обрядом необхідно зробити пожертву на Храм, 16 свічок, якщо на природі - хліб, молоко.
Місце проведення. У будь-якому чистому природному місці (зали, подвір'я, помешкання тощо). На Капищах, у Боголіссях, Храмах, що потребують обряду Славби.
Час проведення. Славба є самостійним обрядом, тому може проводитись у будь-який час за потребою. У Капищах і Храмах Славби проводяться переважно в неділю після Православлень.
Утвор для обряду. Для проведення обряду потрібно мати: Алатир на підставці, Алатир-дев'ятисвічник (або 9 підставок для свічок), Трисвічник (для образів), односвічник (для освячення води), лопатку-ситечко (для спалення пожертви), курильницю, скриньку з травами для пожертви, Ріг (для освячення води), дзбанок (для Святої Води), ложечка (для розливання води), Дідуха (між Великоднем і Обжинками використовують зелень, квіти), Священні Книги, Требник, скриньку з землею.
1. Відкриття Брами Вирію. Проводиться так само як і під час Православлення. Читаються закликаючі молитви тому Богу, допомога якого потрібна (див. „З Богами у Триглаві" або власні). Наприклад:
Стану перед Дубом, Перуна покличу:
Прийди-прийди, Перуне, прийди-прийди, грізний,
З силами Перуновими, блискавками ясними,
Землю освяти громами рясними,
З Алатир-каменю вогню викреши,
Вогню викреши-світло запали!
Могуть і Силу свою в нас прояви!
Слава Перуну!
Перуне, Перуне,
Боже златорунний, з громом та блискавицею, з Дівою-Перуницею.
На землю ступаєш, русичів научаєш,
Як бій вигравати і нечисть долати,
Як воріженьків косити і правду любити.
Вої твої ревні - то Предки наші кревні,
Які Праву боронять та за нас Богів молять,
Аби Русь повстала і її могуть настала.
Аби Храми Роду, капища народу,
Волхви відродили й славлення Богам творили.
Перуне, Перуне, Боже златорунний.
Силі Рода славу співаю, Тебе Величаю!
Слава Перуну!
2. Пожертва Богам. Пожертва здійснюється від громади, або особи, яка замовила Славбу, до того Лика Божого, допомога якого необхідна (Сварога, Лади, Перуна, Велеса чи инших):
Слава Богу Перуну огнекудрому,
Який стріли верже на ворогів наших,
І вірно вперед веде по стежці Прави,
Тому що він воїнам суд і честь,
І яко златорун милостив, і всеправеден єсть!
Прийми пожертву від громади нашої
(або імярек жертвуючого),
В ім'я утвердження сили і правди твоєї!
Пожертва куриться на вогні центральної свічки (та інших свічок посолонь) або спалюється на вогні Родового Вонища. Волхв (Відун, Жрець, Обрядодій) піднімає руки вгору у Триглав (у приміщенні тримаючи у них лопатку для пожертви) і промовляє:
Пожертва прямує назустріч Сонцю, прийміть Боги!
3. Прославлення Бога. Прославляється Рід Всевишній, Сварог і Лада, або той Лик Рода Всевишнього, до якого замовлена Славба у нашому випадку - Перун. Прославлення бажано проводити чергуючи молитви з піснями, а під час проведення Обрядів Кола Сварожого - з використанням обрядових хороводів і навіть боїв.
Перуне, могутній Боже наш!
Ти Праву вірно охороняєш,
Між Білобогом і Чорнобогом лад встановляєш!
Не переставай крутити Коло Живого явлення
У Сварзі синій Святій!
Це ти ведеш нас стезею Правою
До брані чесної з ворогами чорними
Щоб рід утверджувати і державу берегти.
Ти сила сильних і відвага відважних,
Правда праведних і святість побожних.
Ти повсякчас нас оберігаєш, Перемогу даєш
І ницих караєш!
Яко грім з небес гряне,
Тако Перун в колісницю сяде.
Перуниці по обох боках стріли тримають,
Перуну Батьку допомагають.
Грізний Перун у Сваргу гукає,
Військо своє до бою скликає:
Гей Перуничі, могутнії вої,
Ставайте до лави, ставайте до бою!
Ми поклик цей чуєм, у лави стаєм,
За Богів Рідних до січі підем!
Слава тобі, Перуне!
Славоспів, Хор:
Меч Арея
Гуркоче грім, в ковальні Бога
Стоять вої з кісьми до плеч.
Рука зсивілого Сварога
Кує Арею моцний меч.
І ось знаряддя вже готове,
Відблиснув меч в люстрах небес.
Меча покропила Покрова,
А рід нарік його Чаркес.
Приспів:
На позір Перунова Полка
Підіймає меч Ареєва рука.
На могутній дух на захист нам,
На погибель злим, підступним ворогам.
Гримне небо і тремтить земля
Меч Арея Русь з неволі визволя.
На Вкраїні хай пощезне враг,
Меч Арея поверне нам рідний стяг.
Чаркес чарівний меч Арея,
Тримали Тур і Святослав.
Не раз Арату і Борею,
І Русь він щиро захищав.
Тримав Гатило Богом даний,
Тримали витязі-князі,
Тримали лицарі-гетьмани,
І зараз він в твоїй руці.
Слава Богу нашому, Перуну Світлосяйному!
Се він громами землю сотрясає,
Тим дух укріплюючи та душу радує.
Кличемо вояцтво Його небесне,
Що суть Полк Перунів,
Стати на межі Прави та Яви,
Закон Сварожий стерегти.
Ото бачимо Сварга небесна
Вогнями многими виблискує,
Се отцове наші кують мечі крицеві,
У похід збираючись на Тьму ворожу.
То ж візьмемо оружжя своє і станемо
В лави воєдино, аби з предками вирушити
У битву вселенську.
Най зростає міць у тілах наших,
А світло у душах чистих,
Бо то йдемо проти безладу, Лад несучи,
Світи сотворяючи з Богами нашими разом!
Слава Перуну!
Славоспів, Хор:
Перуниця
Гримить Перуниця, сипле живицю
На наші пашниці і наші лиця.
Сердить Перуниця та й на Перуна:
„Чом ти знов на війні, а не удома".
„Слухай, Перунице, люба мя жоно,
Ворог си наступає оружонно,
А хто ж підійме меч супроти татя,
Хто захищатиме Рідне Багаття?"
Приспів:
„Подай, Перунице, топор мій - крицю,
Пусти, Перунице, вниз блискавицю,
Хай жони воїнів Тебе вшанують,
Як Ти мене, своїх легінів люблять."
Взяла Перуниця тверду кочергу,
Кинула об Землю блискавиць чергу.
„Раз так, Перуне мій, собі дозволю
Піти на ту войну разом з Тобою."
Пішла Перуниця в тан на ворога,
Побила силу ворожу многу.
Дійшла до Перуна, низько вклонила,
Оружжя й збрую йому ложила.
Перуне, Батьку наш!
Гримить у Сварзі Синій твій Меч і Щит
Ми, вірні діти твої, чуємо Силу твою несказану,
Силу Праведну, Родом дану,
В Колі Живого явлення ти лад оберігаєш,
Рід Руський і нас православних повсякчас захищаєш
Захисти душі наші Святими Перуницями,
А тіла наші - Вогняними Громовицями,
Хай вони нас не чіпають, а ворогів відганяють
Горить у душах наших Вогонь Сварожий,
Вогонь Віри Праведної, Святий Божий.
Тож з тобою ми повсякчас поєднані
У Триглаві Великому об'єднані,
Прибудь до нас на поклик наш!
Слава Перуну!
4. Потреба. Волхв своїми словами проголошує потребу або дяку за отримане. У цьому випадку є потреба освятити козацький стяг новоствореного козацького полку.
Потреба
Перуне, Батьку Наш!
Ми потребуємо твоєї сили і звитяги,
Мудрості та завзяття,
Наповни душі наші хоробрістю та мужністю,
Світлом і правдою, щоб прибуло в роді нашому
Воїнів сильних, воїнів праведних,
Охоронців Віри Православної.
Хай перебуває під захистом твоїм
Слобожанський (тощо) полк Характерного козацтва,
Уся старшина його і кожний окремий козак!
Потреба повторюється тричі.
5. Живоявлення. Волхв разом з віруючими входить у Священний Стан і уявляє (творить) те, що потрібно. Коли проводиться громадський обряд, Обрядодій розповідає, що потрібно бачити і прагнути.
6. Замовлення Води. Волхв наливає воду у Ріг, стає перед Жертовником спиною до громади і проводить освячення та замовляння води над Священним Вогнем Родового Вогнища вогнем:
Дано-Водице, живая кринице,
Я тебе із рога ляю, Батька Рода прославляю!
Принеси нам здоров'я і очисти тіла,
Освітли нам помисли,
Як ранковий промінь луки і ліси рідні освітлює.
Життя у тобі зродилось, тож онови і збагати життя
У тілах і душах наших.
Нехай сила не покине Рід наш!
Перуне, Батьку наш!
Увійди Духом своїм у цю воду Живу,
Освяти її Силою Своєю,
Хай прибуде в ній Сила Могутня, Сила Праведна!
(Обов'язково слід звернутися до окремих Богів з замовляннями та освяченням Святої Води їх силою).
Волхв бере в руки односвічник зі свічкою і запалює її від головної свічі. Тримаючи ріг у шуйці, а свічку у десниці, промовляє:
Силою Перуновою освячується!
Правою рукою тричі на поверхні води робить Перуницю і гасить свічку, занурюючи її у воду, промовляючи тричі:
Хай святиться Жива Водиця!
7. Замовляння речі (оберега, частини одежі). Волхв бере у праву руку козацький прапор (оберіг чи щось інше) та освячує його Силами Рідних Богів, проявлених у чотирьох станах.
Вогонь. Волхв освячує його над вогнем Алатиря-див'ятисвічника, спочатку над головною свічкою, а далі - тричі посолонь обводить ним над усіма іншими, промовляючи славослів'я:
Кличу Вогонь Святий Сварожий,
Дух Праведний, Великий Божий,
Могуть Пекучу Богів Рідних:
Прийди до нащадків гідних!
Прийди, Боже, освяти!
Повітря. Волхв запалює пучечок трав і тричі окурює прапор, промовляє славослів'я:
Кличу Вітер Святий Стрибожий,
Дух Праведний, Великий Божий,
Могуть Летючу Богів Рідних:
Прийди до нащадків гідних!
Прийди, Боже освяти!
Вода. Тричі занурює кінчик прапора у Воду в дзбанку.
Кличу Воду-Водицю, Святу Студеницю,
Дух Праведний, Дани Божницю,
Могуть Текучу Богів Рідних:
Прийди до нащадків гідних!
Прийди, Боже, освяти!
Земля. Тричі доторкається кінчиком прапора до землі у скриньці.
Кличу Землю-Землицю, Святу Покровицю,
Дух Праведний, Мокоші Божницю,
Могуть Твердучу Богів Рідних:
Прийди до нащадків гідних!
Прийди, Боже освяти!
Освячення запечатується Силою Перуна (або іншого Бога залежно від потреби). Славослів'я для запечатування твориться заздалегідь.
Козаки розгортають прапор, Волхв промовляє:
Перуне, Батьку наш!
Освяти Духом своїм цей прапор,
Хай прибуде в ньому
Сила Могутня, Сила Праведна!
Хай захищає вона всіх воїнів Славних,
Що під ним ходитимуть!
Волхв бере кропило і замовленою водою освячує прапор, креслячи у повітрі Перуницю:
Силою Перуновою освячується!
8. Промова. Волхв коротко надихає вірних, вселяючи у них надію і віру.
Наприклад:
Побратими, тепер над полком вашим незримо присутня Сила Перунова, сміливо йдіть силою Рідних Богів захищені і чесно виконуйте покликання Святе!
Волхв освячує присутніх Перуницею, яку креслить у повітрі Алатирем.
Обряд завершено.
До змісту
