Підписка на інформаційну розсилку ІНФОЛІСТ
Ваш E-mail:
Дружні сайти
Суть. Тризна - це славлення Богів, присвячене виключно поминанню померлих. Ця Богослужба стверджує вічну перемогу Життя над Смертю завдяки єдності трьох світів у Триглаві Рода Всевишнього. Тризна - це скорочення словосполучення: „Триглав (Трійцю, три світи) знати", тобто відати про спільність трьох рівнів буття і виконувати Cвятий обов'язок підтримання зв'язку між поколіннями незалежно від місця перебування Предків. Під час цього обряду здійснюються славлення і моління до Рідних Богів, які перебувають у Праві, Яві та Наві, возвеличується їх велич, справедливість і милосердність та вихваляються подвиги і богоугодні діяння славетних Богатирів та померлих Предків нашого Роду. Під час Тризни демонструється глибинне усвідомлення дійсності, праведність, гідність, звитяга та щирість нащадків. За допомогою цього поминального обряду православні рідновіри звертаються до Богів з проханням оберігати і захищати померлих кревників, дати їм можливість виправити усі заподіяні кривди (якщо такі були) і отримати гідне життя у тому світі, де вони перебувають до народження в Яві. Славлення Богів під час Тризни проходить у вигляді читання молитов, співів, обрядових танців, ігор і змагань.
Значення. Обряд Тризни підкреслює те, що взаємовідносини померлих рідновірів із живими родичами після смерти не припиняються. Смерть зупиняє лише явне (видиме, тілесне) спілкування. У Роді Всевишньому людина як сутність, що має вічну душу, ніколи не вмирає, а переходить в Триглаві (Прав, Нав, Яв) лише від одного рівня буття до іншого. Після тілесної „смерти" у Яві вона живе у тілі свого Духа у Праві або Наві, залежно від того праведно вона провела своє життя чи ні. Незважаючи на те, що ми їх не бачимо, Душі померлих під керівництвом Рідних Богів продовжують свій шлях духовного розвитку у „Тих Світах". Водночас вони взаємодіють і з „живими", допомагаючи або заважаючи їм здійснювати свої задуми і будувати своє життя у Яві. Наш Православний Рід єдиний у трьох світах Прави, Яви і Нави. Отож, в їм'я творення Божого Ладу і вічності Буття, перебуваючи у різних світах, ми постійно підтримуємо духовно-тілесний зв'язок і співпрацюємо. Тому, як ми славимо і молимось до Богів за живих, так ми маємо молитися і за померлих. Під час щирої молитви за померлих у душах тих, які моляться, завжди з'являється глибоке відчуття єдності з Предками, що безпосередньо свідчить про нашу єдність.
Не завжди людина проходить свій шлях у Яві праведно, буває, що вона розриває зв'язок з Рідними Богами, не дотримується законів Прави, замість Правди творить Кривду, сіє безлад і пітьму. Внаслідок цього така Душа не набуває відповідної якості і духовної сили, щоб досягнути Прави, тому вона після „смерти" провалюється у Наву і сама собі завдає величезних страждань. У зв'язку з цим Душі, перебуваючи у потойбіччі, завжди потребують духовної сили, щоб піднятися на вищий щабель. Молитва і славлення Богів за померлих - це найбільша і головніша допомога, яку ми їм можемо дати. Вони додають їм снаги і свідчать перед Богами, що ми пам'ятаємо і потребуємо своїх Предків, отже вони виростили гідних нащадків, а тому мають право перебувати у Яві та Праві. Молитви і славлення живих очищують і обогосвітлюють душі померлих, незалежно від того світу, де вони перебувають. При цьому слід пам'ятати, що все у Роді Всевишньому взаємопов'язано, якщо ми щось віддаємо іншим, воно, збільшене у сотні разів, до нас же і повертається. Лише засіваючи Правду, Добро, Любов і Справедливість можна сподіватися на добрий врожай славного буття у вічности Прави Святої.
Умови: Тризни можуть проводитись на прохання рідновірів після Православлень і Славби у храмах, та найкраще, коли вони проводяться на могилі. Усі ми єдині у Роді Всевишньому, тому Тризна по померлих кревниках здійснюється незалежно від їх віросповідання і причини смерти.
Місце проведення: Храми, природні Святилища, могили померлих.
Час проведення: Особливо важливо проводити Обряд Тризни протягом перших днів після смерти, зазвичай це роблять на третій, дев'ятий і сороковий день по смерти, рік і три роки. Обов'язково здійснюється тризнування по покійному у день його народження, смерти і у день Бога-Опікуна померлого. У випадку, коли душі померлих приходять у Яву і турбують своїх родичів також необхідно провести поминальний обряд Тризни. Обряд може проводитись як у присутності родичів померлих, так і без.
Утвор. Для проведення обряду Волхв повинен мати: дзбан з коливом, Алатир-дев'ятисвічник, обрядовий Алатир на підставці.
Родичі покійного повинні приготувати: записку для Волхва, вказуючи у ній - ім'я померлого, час народження і Бога-Опікуна, дари для громади, 12 свічок на пожертву, коливо - різновид куті, обрядову страву для Тризни. Це своєрідний знак єдности кревників у Триглаві та свідчення безперервности поколінь.
1.Відкриття Брами Ирію. Проводиться так само як і під час Православлення (з Вогнищем чи без). Якщо Тризна відбувається на кладовищі, Родове Вогнище розводиться поблизу могили
Волхв славословить:
Благослови, Роде, Богів закликати!
Піднявши руки у Триглав, складає їх у Коловорот і схиляється у поклоні до громади. Громада у відповідь схиляється у поклоні до Волхва і Жертовника. Громада сідає. Волхв повертається на Схід, робить йому уклін. Піднявши руки у Триглав, закликає Богів, промовляючи молитву Відданости:
Роде Всевишній! Великий Боже наш!
Ти - єдиний і багатопроявний,
Ти - наше Світло і Справедливість,
Ти є криниця Життя Вічного,
Джерело Любови безмежної,
Тієї, що зціляє Душу і Тіло.
Славимо Тебе, Боже Прави, Яви і Нави.
І щодня працюємо над душами своїми,
Щоб бути Мудрими і Сильними, міцною опорою Руси-України
І захисниками роду свого прадавнього.
Бо ти даєш нам Наснагу і Радість,
Бо ж Ти даруєш Відвагу і Стійкість.
Даєш нам Знання і навчаєш Терпіння,
Аби з честю пройшли ми шлях життя нашого,
Натхненно виконуючи Священну Волю Твою.
Слава Тобі, Роде Всевишній!
І всім Рідним Богам у тобі сущим!
Волхв читає молитву Єднання:
Батьку наш Роде, Ти який народив життя Яви і Нави,
Ти є Богом Богів Наших і усьому Роду Божеському начало,
Ти є Батько-Небо, Сварог, Дідо Божий,
Ти є велика матінка Лада, любов і народження Всесвіту.
Яко Перуна бачимо Тебе у битвах многих,
Що веде нас до перемог ратних
І утвердження життя праведного.
Ти є суть святий витязь Віри нашої -
Святовит - Бог Прави і Яви,
Усі ж Ви є Великий Триглав Віри-Віди нашої.
Слава Рідним Богам!
Волхв у третій раз звертається до Рода Вседержителя:
Роде Всевишній, Ти, що єднаєш корінь і крону,
Ведеш нас Явою по стежці Прави,
Наснажуєш мудрістю прадідів наших,
Що сяють зірками в Ирії.
Прийди і будь з нами, бо ми відчуваємо у собі поклик Предків -
Богів Рідних - і зібралися тут в ім'я Твоє.
Слава Роду!
Розпалючи Вогнище (в приміщенні трисвічник або велику свічу), Волхв проказує славослів'я:
Славимо Огнебога Семаргла,
Явний прояв Сварога, Діда нашого,
Він гріє і оберігає нас Вранці, Вдень і Ввечері.
Славим Сварожича за Світло Душ наших
І сотвореня борошна і питія, які живлять нас,
Батечку ясний, поєднай нас з Богами Рідними
Світлом Рода Всевишнього освяти!
А вогонь роздмухаємо, щоб горіло!
Коли Обряд відбувається на природі, громада обрядово береться за руки і йде хороводом посолонь навколо Вогнища молитовно заспівуючи:
Гори, гори ясно, щоби не погасло!
Після того як вогнище добре розгорілось, Волхв зупиняє хоровод і звертається до Сварги на Схід:
Слава Велика Сварогу, Перуну і Світовиту,
Матінці Ладі, Живі та Долі, Велесу і Стрибогу,
Слава усім Богам Рідним, названим і неназваним
У Всевишньому Триглаві сущим,
Що єднаються з нами в ім'я Правди і Добра,
Рода Всевишнього і Роду земного!
Відчиніть Браму Небесну для нас,
Онуків Дажбожих,
Нехай наповнить нас Світло Рода Всевишнього,
І нап'ємося ми Води Живої Небесної
Та станемо гідними слави Богів Рідних.
Слава усім Рідним Богам!
Волхв виходить з-за Вівтаря. Хор зачинає Славоспів "Слава Зачину", громада підтримує:
Славим батька Рода, ми з його породи!
Боги і Богині - наші Берегині.
Меч в руці тримають, Русь обороняють -
Православний край, Вкраїнський Звичай.
Відаю я Бога - Вишнього Сварога!
Лада наша мати, вчить Рід прославляти!
З Нави в Яву й Праву йде наша держава.
Те отці все знали, нам переказали.
Вірую, що Боги нас ведуть в дороги -
Шляхом православним. Стали ми незламні.
Русь - то діти Слави, в нас могутність Прави,
Мудрі ми і сильні у країні вільній.
Всі Роди єдині в нашій Україні,
Ми слов'ян скликаєм, у ряди збираєм.
Перемога з нами - Божими синами,
Про теє ми знаєм, Праву прославляєм! (останні два рядки двічі)
Волхв звертається до громади і проголошує Шлях Віри-Віди Православної. Громада повторюючи, промовляє:
Вірую в Рода - Єдиного і Багатопроявного Бога, джерело усього сущого і несущого, який усім Богам криниця Вічна.
Відаю, що Всесвіт є Рід і всі многоіменні Боги поєднані в нім.
Вірую у триєдність буття Прави, Яви і Нави, і що Права є істинна і переказана Отцям Праотцями нашими.
Відаю, що Права є з нами і Нави не боїмося, бо Нава не має сили проти нас.
Вірую у єдність з Рідними Богами, Дажбожі онуки ми - улюбленці Богів. І Боги тримають десниці свої на ралах наших.
Відаю, що життя у Роді вічне і маємо дбати про вічне ідучи стезею Прави.
Вірую у силу і мудрість Предків, які народжуються серед нас, ведучи до блага через Провідників наших.
Відаю, що сила у єдності родів слов'янських і що станемо славними славлячи Рідних Богів.
Слава Роду і усім Богам у ньому сущим!
3. Пожертва Богам. Волхв стає лицем до громади, бере обрядовий ріг із сурицею-молоком (у Храмі насипає у лопатку для пожертв жертовні трави) і промовляє славослів'я:
Прийміть, Боги, Сурицю Святу, на молоці удіяну,
На травах чистих настояну, то знак єднання
Роду небесного і Роду земного!
Волхв з трьох сторін посолонь проливає в Вогнище сурицю.
Далі бере жертовний хліб і славословить:
Це Велес научив Праотців жати віна-вінча
На полях страдних і ставити Сніп до Вогнища
І чтити його як Отця Божого.
Від того пожертви іншої не маємо,
Ніж праця рук наших та дари полів наших.
Пожертва куриться на Вогні. Волхв піднімає руки вгору і промовляє:
Пожертва прямує на зустріч Сонцю, прийміть Боги!
Волхв вклоняється Родовому Вогнищу.
4. Прославляння Великого Триглава і Велеса.* Волхв читає молитви Рідним Богам (молитви чергуються зі співом):
Роде Всевишній, ти тримаєш у собі все суще і несуще,
Все видиме і невидиме, ти Правда і Добро, Любов і Справедливість.
Велика милість твоя, ти праведників винагороджуєш,
Ти кривдників милуєш, заблукалих рятуєш,
Життям нашим опікуючись через Богів Рідних!
Це ти призначив нам закони Прави через життя явне пізнати,
Випробування долаючи, душу шляхетною працею освячувати!
Рідних любити, по Правді жити, шлях свій честю засівати,
Щоб Слава проростала!
Це Рід Всевишній утвердив життя вічне у Сварзі синій,
У собі єднаючи духовне і тілесне, видиме і невидиме.
Святістю своєю він все суще наситив і від того усе має свій дух.
Та найбільше Світла Рода Всевишнього у душі людські закладено,
Що Відогнем вічним у ній горить, се він заповів нащадкам своїм
Працювати у Світі Білому, укріплюючи вічність душ своїх.
Тож раз за разом приходимо ми у Колі Живого Явлення
На Землю Святу, Макошу-Неньку, і так приходячи
Долаємо шлях тілесний для розвитку духовного,
Від життя людського ідучи до життя Божеського,
По діяннях наших славних, спочиваємо у Ирії Світлому,
В Роді Всевишньому на щабель вище піднімаючись,
З Предками поєднуючись і в щасті перебуваючи,
А по тому, як час настає, тіло нове отримуємо,
В Яву повертаючись, призначення своє виконувати.
Коло за колом, життя за життям по Праві живучи
Славянин душу свою вдосконалює, доки час не стане
У Праві жити, з Богами єднатись і в Богові перебувати!
Слава Роду Всевишньому!
Роде Всевишній!
Ти Першооснова життя Предвічного, Любов і Світло найвище!
Всесутня Душа і Дух безсмертний,
Милосердний і люблячий Боже!
Ти початок усіх початків і кінець всіх кінців,
З Тебе приходять і у Тебе повертаються Душі наші.
Бережи і захищай Предків спочилих,
Пробач їм кривди невільні і освяти світлістю Cвоєю
На життя гідне і славне у Триглаві Богів Рідних,
Хай вони їм у труднощах допомагають,
Сили дають і на працю в ім'я твоє надихають!
Відаємо ми щирість і любов Твою,
Яка до нас через Рідних Богів лине,
Тож нагороди по Честі і Славі померлих,
Бо жили і вмерли вони в ім'я Вічности Твоєї,
Всемилостливий і Всеправедний Боже наш!
Слава Роду Всевишньому!
Піснеславлення Роду Всевишньому
Хай Сварга Синя повниться славленням нашим,
Бо це Сварог Великий тримає у собі Сварожичів,
І Перунонько крутить у ньому колесо Живоявлення.
І так творячи, повнить наші душі радістю незбагненною,
Силою небесною, Правою.
Це бо Сварог Світлосяйний приніс прадідам нашим вогонь,
І кувати навчив і плуга, і зброю, аби достаток був
Та захищати могли Землю Святу нашу Руську.
Править Батько-Сварог із дружиною своєю любою,
Захисницею нашою Матінкою Ладою,
І Боги славу вашому царству співають, яко діти люблячі,
Весь люд православний вам требу складає у праці святій,
Праву Святу і Триглав трьох світів відаючи:
Хай жертовні вогні горять, славлення до Вирію посилають,
Богів закликають, славимо Сварога, Великого Бога,
Діда Вишнього, шану йому складаємо
І царство його у віках прославляємо!
Услав і Ти, Боже наш, чесних та славних Предків наших,
Які у Вірі і Віді праведно жили, Богів славили, Вітчизну любили!
Наділи їх Щастям, Здоров'ям і силою Своєю,
Хай вони благосно у Праві перебувають, з Богами єднаються,
Рода Всевишнього славлять, нащадкам допомагаючи!
Слава Сварогу і всім Рідним Богам!
Ми Сварогу Славу співаєм,
Дажбогу, які же суть в небі пречистім,
Перуну і Стрибогу,
Які громами і блискавками повелівають,
А Стрибогу вітри ярити
На землю.
І тому Ладобогу,
Який править лади родинні
Та благості всякі.
І Купалбогу, який до митнищ правитиме
І всяке омовіння.
І Ярбогу, який править
Весняним цвітінням, і русаліями,
Водяними, і Лісовиками, і Домовиками.
Бо й Сварог ними всіма править!
Його подих - це життя наше!
Свароже, Дідо наш!
Пішли у Вічність твою кревники рідні -
(ім'ярек, перераховують по записках, якщо такі надходили),
Прийми їх з радістю і любов'ю, як ми волю Твою приймаємо,
По Праві живемо і за обов'язок свій дбаємо!
Боже Свароже, захисти і збережи душі онуків Дажбожих,
Які у Праві і Наві перебувають, хай басури чорні їх не чіпають,
Хай Світло Рода Всевишнього з ними пребуде,
Хай Боги Рідні їх повік захищають,
До Світла Прави Святої ведуть
І на життя щасливе і праведне благословляють!
Хай полише їх чорнота чорна,
А залишиться лиш Світло Святе Душі чистої.
Наші молитви їм в поміч і оберіг!
Слава Тобі, Всемилостивий Боже наш!
Слава Сварогу!
Матінко Ладо, Ти твориш любов і злагоду,
Ти сповнюєш ніжністю і терпінням Душі наші.
Славимо Тебе у піснях предвічних,
Що прадіди співали і правнуки співатимуть.
Жар-птицею линуть до тебе Душі померлих кревників наших,
Славносяйної та Вічно прекрасної.
Вселенська Любов Твоя нас повсякчас зігріває,
Тож зігрій і очисти Душі спочилих Предків наших!
Ми вірнії діти твої, повсякчас тебе слухаємо,
Пізнаючи Праву Святу в усіх проявах твоїх!
Огорни Божою Любов'ю нащадків своїх,
Моли Бога Сварога і Рода Всевишнього
Кривдників простити, а праведників дарами наділити!
Хай Боги Рідні, душі негідних простять,
А Богатирів наших, силою Божою Правою, нагородять!
Яко предки наші славили Матінку Ладу,
Так і ми, правнуки їхні, славимо дружину Сварога.
І нехай Славі цій не буде ні кінця ні краю.
Слава Богам Рідним!
Велика Матінко Ладо!
Славимо Всеохоплюючу Любов Твою до Роду нашого.
Ти є Матір Богів наших, а ми є онуками Твоїми.
Благослови кожну дитину свою, яка живе у трьох світах,
Візьми нас під опіку свою, наділи мудрістю і силою духовною,
Аби Рід наш зростав у Славі Великій.
Незбагненно чуттєвою є Любов Твоя, Велика Матінко Богів наших.
Славимо Тебе Любов'ю та Шаною своєю.
Нехай пісні-славлення наші летять у Вирій,
Падаючи Сонячним промінням у долоні Твої.
Слава Рідним Богам!
Піснеславлення Сварогу і Ладі
Вночі Велес іде по Сварзі, по молоці небесному,
Іде до свого чертогу, а на Зорі вертається до воріт.
Там ми ждемо Його, щоб зачати співи
І славити Велеса від віку й до віку.
І славимо його храмину, яка блищить
Вогнями многими, як Жертовниця чиста.
Це Велес навчив Праотців наших
Орати землю, засівати цілину
І жати снопи колосисті на полях страдних,
І ставити Снопа до Вогнища у хаті,
І почитати Його, Як Отця Божого
Молимо Велеса, отця нашого,
Хай потягне в небі комонь Суражію,
Хай зійде на нас сури вішати, золоті кола вертячи.
То бо Сонце наше, яке освітлює домове наші,
І перед його лицем блідне лице вогнищ домашніх.
Цьому Богу-Вогнику Семарглу речемо показатися
І встати на небі і так бути до блакитного світу.
А ми вже чуємо, як вісники на конях скачуть до Заходу Сонця,
Аби управити його човен золотий до ночі,
Аби віз із волами сумирними тягнути по степу синьому.
Там бо ляже Сонце спати в ніч.
Великий і могутній Велесе!
Славимо мудрість Твою нескінченну,
Яка дає нам пізнати Закони Прави,
Аби гідно жити у Яві та з честю відійти у Наву.
Сповни нас Мудрістю Своєю, як наповняв прадідів наших.
Вкажи шлях істинний до Сварги Синьої.
Ти приніс отрочат на Землю Святу Руську,
Від яких пішов Рід наш великий, піклуйся про онуків своїх.
Премудрий Дух Роду Православного,
Ми славимо Тебе і закликаємо пребути з нами,
Охороняючи та примножуючи блага наші.
Слава Рідним Богам!
Могутній Боже наш Велесе!
Ти цар світу Навного, основа мудрості, суворий суддя!
Не суди суворо Предків наших, що у Наву невільно потрапили,
Пробач їм кривди минулі і вчинки негідні
В ім'я майбутньої праці на благо Сварги Святої.
Дай їм можливість Душу свою виправити,
В Яву прибути і Душі свої вдосконалити!
Слава Велесу!
Піснеславлення Велесу
5. Тризнування. Обрядові двобої, ігри або кінні перегони. Ця частина проводиться за бажанням родичів померлого поблизу могил чи на курганах та поблизу Храму.
6. Уславлення Бога-Опікуна. Проводиться при Тризні по окремому померлому із вказанням його заслуг. Бог-Опікун, це той Бог, протягом колодарного часу якого кревник народився, або шляхом якого він йшов протягом свого життя (може бути декілька). Він буде берегти і допомагати прояву своєму і в потойбічному світі. У цьому випадку - це Перун.
Згадаймо про те, як наші Отцове Сьогодні
У Сварзі Синій дивляться на нас,
І щиро усміхнемося до них,
Бо ми з Отцями нашими єдині,
І уповаємо на поміч Перунову.
Бо бачемо, як скаче у Сварзі
Вісник на коні білому.
А він здвигнув меча до Небес
І розкраяв облаки та громи,
І потекла Жива Вода на нас.
А ми пиймо її, бо вона пливе до нас
Всякою життєдайністю.
Пиймо її як здійснення
Божественного Життя На Землі!
Боже Перуне!
Пішов у Сваргу Синю вірний воїн твій! Дажбожий онук (ім'ярек).
Він був праведний і шляхетний, чесний і відданий,
Вірно беріг він Землю Святу нашу Руську
І народ від мала до велика, працюючи на ниві воїнській.
Чистою і світлою була Душа його, повсякчас він Богів славив
І Тебе шанував, справами своїми у бойовищах ратних прославляючи!
Опікуйся душею його у Вічності Рода Всевишнього,
Хай має він спокій і щастя буття вічного.
Захисти Душу померлого і даруй йому життя у Праві,
Бо великі заслуги його перед Родом Руським.
Перуне, ти є воїнам суд і честь,
Тож утверди Волю Прави і Справедливість твою!
Слава Перуну!
Волхв посолонь вклоняється на чотири сторони промовляючи:
Щасливо спочивайте, Предки і померлі кревники,
Наші помисли завжди з вами!
7. Освячення Колива. Волхв бере дзбан з коливом і замовляє його над Священним Вогнем Родового Вогнища (свічками). У випадку відсутності родичів коливо не замовляється:
Зерно до зерна, життя до життя,
Правда до правди, святість до святости
Силою Рода Всевишнього
Освячується пожива - кутя
На життя вічне, на щасливе буття
Роду славного, Роду Православного.
Слава Богам!
(Можливе звернення до окремих Богів і замовляння колива їх силою)
Волхв бере в руки лучину з Вогню або односвічник із запаленою свічкою і гасить її у страві.
8. Проповідь. Коротка проповідь про сутність буття у Триглаві (у випадку присутності людей). Ствердження Шляху Віри-Віди Православної.
Вірую в Рода - Єдиного і Багатопроявного Бога, джерело усього сущого і несущого, який усім Богам криниця Вічна.
Відаю, що Всесвіт є Рід і всі многоіменні Боги поєднані в нім.
Вірую у триєдність буття Прави, Яви і Нави, і що Права є істинна і переказана Отцям Праотцями нашими.
Відаю, що Права є з нами і Нави не боїмося, бо Нава не має сили проти нас.
Вірую у єдність з Рідними Богами, Дажбожі онуки ми - улюбленці Богів. І Боги тримають десниці свої на ралах наших.
Відаю, що життя у Роді вічне і маємо дбати про вічне, ідучи стезею Прави.
Вірую у силу і мудрість Предків, які народжуються серед нас, ведучи до блага через Провідників наших.
Відаю, що сила у єдності родів слов'янських і що станемо славними, славлячи Рідних Богів.
Слава Роду і всім Богам у ньому сущим!
Освячення людей Алатирем.
9. Братчина. Пожертва померлому. Родич проливає коливо на могилу і пригощає Громаду. У випадку, коли Тризна проводиться у Храмі, спочатку пригощається Громада, а після цього родичі відносять коливо на могилу і обрядово проливають його. Після чого могила прибирається і досипається.
До змісту
