Казковий фестиваль "Купальський вінок" 17-23 червня 7516 (2008) року Родове Вогнище Рідної Православної Віри відбуло свій V, в цьому році, фестиваль. Цього разу він мав не лише навчальне навантаження, але й гарну розважальну та духовно-практичну програму присвячену величному святу літнього сонцекресу – Купалі.

За шість днів спілкування учасники з України, Росії, Білорусі, Молдови, Естонії та навіть Австралії мали змогу поговорити та послухати проповіді духовних провідників Відичного Православ’я – отців Богумира, Яровита, Огнеслава та Твердислава, матінки Радомири та Живиці. Надзвичайно цікавими і веселими були заняття проведені представницею харківської громади РВ РПВ «Світло Рода» - пані Ясною. Вона навчила нас відчувати снагу чоловіка та жінку, визначати їх на відстані, дарувати один одному радість у танці та рухові. За що їй особлива подяка та земний уклін! Безперечно загальною буде думка про чудово проведені вечорниці, що організовувались щоденно представником київської громади РВ РПВ «Покон Рода» та редактором газети «Родовой дом» - паном Святославом. Дяка та уклін! Від родителів які прибули на фестиваль з дітками щира шана пані Дані та пану Орію, що чудово організовану роботу дитячої групи – розваги, навчання, спілкування, ігри… Діти залишись задоволеними та набули нових знань про культуру свого народу!

Важко було б уявити фестиваль без натхненної праці отця Яровита, який не лише тримав порядок і лад в таборі, але й виконував свої безпосередні обов’язки духовного провідника, проводячи ладування душ, ім’янаречення та жальниці. Чудово наладнав духовне спілкування учасників своїм заняттям отець Богумир, встановивши в таборі атмосферу взаємної шани та належної поваги до духовних провідників. Не менша і йому дяка за обряди ім’янаречення, жальниці, вінчання та ладування душ. Цікаво було спостерігати, як кожного дня все більшало і більшало людей біля намету отця Огнеслава, чудово і вправного костоправа та цілителя. Щира подяка йому за вправлені хребці та налаштування роботи внутрішніх органів багатьом учасникам фестивалю!

21 червня для учасників «Купальського вінку» був особливим днем – Святкова купальська хода Києвом та Купальська ніч. На славу Богам і один і інший захід пройшли просто казково! Хода розпочалась з Труханового острова, рушила до Михайлівської площі, а звідти вул. Володимирською із зупинкою біля кумира Свято вита, дійшла до парку Т.Шевченка.

Нам особливо сподобалась реакція наших російських рідновірів, які по новому відкрили для себе Шевченка та виявили, що він писав твори на слов’янську тематику, особливо до смаку багатьом припав вірш «Заворожи мені волхве…». Біля пом’ятника Кобзареві отець Богумир провів коротке Славлення та запросив усіх рушити до капища на Десятинній горі. Повертаючись Михайлівською площею було здійснене ще одне моління біля кумира Святовита та принесено в пожертву хліб. Дорогою, учасники ходи, вигукували і проголошували слави Купалі, Дажбогу, Перуну, Велесу, Ладі та Лелі, народові Руському, Русі-Україні та Слов’янській єдності.

На десятинній горі отці Богумир та Яровит провели уславлення Купали та Дажбога Три світлого запаливши священний вогонь, який понесли духовні провідники та всі учасники ходи на Труханів острів через Європейську площу та Боричів узвіз.

Нас вразила привітність та радість киян з якої нас вітали на вулицях. Народний одяг, вінки, велике купальське колесо, яке котилось перед колонною, викликали радість і веселе здивування. За що подяка мешканцям столиці!

Знаменно ще й те, що страшенна злива, яка заливала Київ торкнулась учасників ходи легким п’ятихвилинним дощиком при підході до пішохідного переходу на Труханів острів. Трохи перепочивши ми розпочали гуляння та підготовку до всенощного славлення Рідних Богів.

Всі учасники фестивалю підтвердять, що візитівкою цього дня став танець «Свастика», який повторювався, на прохання рідновірів, кілька разів. Не менший успіх мала танцювальна гра «Капуста». О 22.00 годині волхв Богумир та жрець Яровит розпочали обряд прославлення Купала та всіх Рідних Богів.

Аби не переповідати бачене від себе, як людини зацікавленої, наведу враження учасника, який не знав хто проводить свято на Трухановому, а прийшов на запрошення через Інтернет:
«Цікаво, а хто проводив Купайло в Києві на Труханові???
Мене запросили в е-майл, і тому з якої громади я не знав.
Хто б там не був - дійство мені дуже сподобалося.
Були ігри для дітей, були для підлітків, було славлення Богів, очищення Вогнем і Водою (щоправда купатися було небагато бажаючих) а ось вогонь перескочити була довга черга.
Мені сподобався контингент. Люди булі чисті, тверезі, достойні. І молоді багато і старшого віку. Відчувалося, що багато людей не вперше проводять такі свята і добре знають що треба робити.
Причому, я не відчув нещирості або акторства. Так саме як і якогось ортодоксалізму чи сектанства. Просто люди робили те що їм подобається і в що вони щиро вірять.
Свято проводилося в суспільному місці, повз ходили люди - ніхто нічому не дивувався не заважав... всі пьяні фільтрувалися на двох дискотеках, які розташовані трохи ближче до мосту. Два рази приходила міліція, дивилися і шли далі.
Ще сподобалося спокійне й дружелюбне відношення один до одного. Кажуть, там було богато москалів, але вони нічим не виділювалися зпроміж інших, а організатори від гостей.
Славлення було хороше, я отримав все що хотів отримати від свята.
Ще раз дякую за запрошення тим хто запросив»

Всеношне гуляння тривало до п’ятої ранку, як тому і навчали Предки – купальський вогонь повинен палати до самого сходу сонця. Ми ж пробули ще довше…
Хай же сонячна снага пробуде в нас цілий рік до наступного Купала, до наступного «Купальського вінку»!
Слава Рідним Богам!
Світлини з фестивалю і свята Купала

Головна · Віровідання · Обрядодіяння · Волхвування · Святилища · Образи · Пісні · Світогляд · Дослідження · Літопис · Світлини · Форум · Слов'янська спільність · Посилання · Наші банери · Контакти