Дана
Дана - Богиня води, дарувальниця небесної води і річок, жіночий початок світу. Дана прийшла до нас разом з вогнем і світлом під час народження Всесвіту Богинею Ладою. Влітку Дана проявляється своєю іншою іпостассю - Лелею. Це шлюб Дани і Сонця святкують Боги і весь Всесвіт на Купала. Аби викликати дощ, у давнину кидали водам Дани хліб - найбільшу людську пожертву. Символом Богині Дани є липа, а день - п'ятниця. Міфічна П'ятниця - Богиня весняних гроз. Образки незрівнянної красуні, справжньої Діви, вішали над криницями, де завжди мав бути і посуд, щоби подорожній міг напитись. Вода Дани (особливо джерельна), як і вогонь, є великим очисником, який просвітлює не тільки тіло, але й розум. Вода Дани буває не лише очисною, але й правдивою, живою і мертвою, молодильною і святою. Водночас вона виступає своєрідною формою енергії, яка омиває вічнозелене Дерево Життя (Роду). Дану часто закликають молоді дівчата, молячись про коханого, а також під час весілля для благословення нової родини. "Дана, Дана! Річка Дана! Шіді, ріді дана". Щоб отримати прохане, річкам приносять данину (пожертву).
В пожертву Дані приносились: хліб, солодощі, печиво, гроші, на деревах біля струмків чіплялись барвисті стрічки.
Молитва-славлення
Дано-Дівице, Святая водице. Течеш Ти молочними ріками, живильними дощами, Землю напуваєш, Сонце вмилостляєш, із-за хмар холодних проміння випускаєш. Травиця-муравиця росте високая, пшениця-яровиця росте багатая. Славу Тобі усім Родом складаєм, хліб-коровай в святу річку пускаєм. Прийми її, Дано, в неділеньку рано, від люду Православного, зі світу Живо-Явленого. Водиця Твоя святая, Дано молодая, водиця твоя щасна, Діво наша красна. Не бурли потопами, градами, темними водами, а лишень дощами багатими та струмками журчатими, від яких врожаї зростають та наші стодоли хлібом наповняють.
Слава Рідним Богам!