Родове Вогнище

31-10-2018
Опубліковано в Рідна Віра

СЛАВА

Слава (Мати Сва, Мати Слава) – Втілення Духу Святості Великої Матері Лади у вигляді богині звитяги і перемоги, чеснот та шляхетності. Вона хранителька роду слов\'янського. Слава приходить до русичів як Віща Птиця, щоб надихнути на геройства і подвиги великі. Летить попереду війська, ведучи русичів до Перемоги, а після битви віщує про честь, могутність та подвиги героїв.

Тим русичам, які за Правду і Віру загинули, вона дає напитися з Рогу Життя живої водиці й забирає їх у Сваргу, тому Мати Слава є шлях, за допомогою якого людина із звичайного стану в божественний переходить. Після Битви вої обрядово спалювали закривавлені сорочки і одягали нові на знак того, що померти вони готові були, та Славою збережені, присягаються їй вірно служити і надалі.

Те, кто дорогой Богов по Славе идёт, впоследствии Богами становятся, потому что только через нее в Ирий Прави попасть можно. Слава есть матушка наша родная, Она нас всех родит, Она оберегом жизни нашей есть и за Неё мы в бой идём. Слава во всех наших чистых и светлых женщинах проявлена, что мужчин на дело чести вдохновляют, поэтому она, как и Макошь, Покровой есть. Воинам она - оберег и защита извечная. Слава людям лёгкость в делах и волю даёт, потому славным может быть человек, который чист душой и телом и по законам Прави в Яве живёт.

Ті, хто дорогою Богів по Славі йде, згодом Богами стають, бо лише через неї у Вирій Прави попасти можна. Слава є матінка наша рідна, ся жінка нас усіх родить, ся жінка оберегом життя нашого є і за неї ми у бій йдемо. Слава в усіх наших чистих і світлих жінках проявлена, що чоловіків на справу честі надихають, через те вона, як і Мокоша, Покровою є. Воїнам вона оберіг та захист одвічний. Слава людям легкість у справах і волю дає, бо славною може бути людина, яка чиста душею і тілом та за законах Прави в Яві живе. Відайте: крім Слави є Неслава або недобра слава, яка кривдників та людей до Тьми направляє. Русичі, ми Правою славні бути маємо і ректися Православними, се нам Богами Рідними заповідано славою примножувати силу Рода свого. Бо лише Правою славні, а не інакше до Богів у Вирій ідуть і Лук Сварожих гідні є. Відайте, ми на землі є іскри Рода Всевишнього, і якщо дух свій людина Славою чистою і світлою не підкріплює, то щезнути вона може у Мороці чорному. Відайте: се Мати Слава і Батько Лад (Лада і Сварог), на землю спустившись, у зачинателях Роду Слов\'янського Славі і Богумирі проявилися. 

Ведайте: это Мать Слава и Отец Лад (Лада и Сварог), на землю спустившись, в зачинателях Рода Славянского Славуне и Богумире проявились. И отец Богумир, к Богам взывая, звал мужчин для дочерей своих, и пришли к нему Утренник, Полдник и Вечерник как Триглав меньший Триглава Большого. Так славяне с Богами духом и телом едины и смерти не боятся и смело на врагов идут, потому что страха не ведают, смерти нет, а только жизнь вечная. Кто в славе погибнет, тот жизнь будет иметь с Богами во Триглаве Всевышнем.

І батько через те, до Богів волаючи, кликав чоловіків для доньок своїх, і прийшли до нього Утренник, Полуденок і Вечерник як Триглав менший Триглава Великого. Через те слов\'яни з Богами духом і тілом єдині та смерті не бояться і сміливо на ворогів йдуть, бо страху не відають, смерті немає, а лише життя вічне. Хто у славі загине, той життя буде мати з Богами у Триглаві Всевишнім. Богам ми славу співаємо, бо слава – це прагнення доброго і світлого, широкого і чистого та підтвердження, що ми того тримаємося і шляхом вірно йдемо. Слава – то пам\'ять про минуле і натхнення на майбутнє, вона душею мовитись має, від того і пісні наші слави і звернення до Богів Рідних.

23-05-2018
Опубліковано в Слово Волхва

ВІРА, ЯК ШЛЯХ ДО ІСТИНИ

Стремясь  постигнуть  себя, мир, Вселенную, Всебога, очень важно в любой момет своей жизни  ясно понимать, что Абсолютная Истина (Бог) – реально  существует.  При этом,  мы всегда целиком и полностью едины со Всевышним,  и в тоже время,  бесконечно отделены от него  своими мыслями, негативными образами, сомнениями, страхами, болью  и неправедными поступками.

Чтобы преодолеть это отделение, нам нужна чистая и искренняя Вера.  Потому  что Вера — это отражение Истины в настоящем  моменте, той Абсолютной Истины, которую мы познаем в будущем.  Когда мы, развиваясь, приближаемся  к Истине – Свет  Истины становится ярче, а значит наша Вера крепнет.  Так  мы обретаем  Веду.

Когда мы, по-настоящему,  соединяемся с Абсолютной  Истиной – Вера   исчезает,  поскольку появляется полное единство с Истиной и ее проживание. Непосредственное проживание на своем опыте.  Тогда уже нет необходимости говорить  о  Блаженстве,  Знании и Силе,  ведь мы напрямую  их ощущаем.

Покон Рода Всевышнего говорит об этом  единстве в Карбе ведания Триглава:  «В Триглаве пребывая, познаешь силу и слабость.  Добудешь Веду, насколько будешь иметь Веру. Лети над ними Соколом и только тогда ты вспомнишь Себя».

На нашем Пути к Истине, с нами случается много болей и несчастий,  ибо пребывая в невежестве, мы сами творим  для себя это зло. Чтобы преодолеть его,  нам нужна  Надежда, которая  как ничто другое  успокаивает сердце и гасит  негативные,  разъедающие душу сомнения.

Надеяться, когда нет надежды ни на что – это  значит  проявлять высшую Веру, то есть  - творить,  материализовать мир,  быть  со творцом  совместно  с Родом Всевышним, быть его деятельной частью.

Надеяться  можно только тогда,  когда в сердце есть Любовь.  Любовь  к мужчине/женщине, родным,  народу, Родине, Богу.   Неважно к кому.   Важно,  чтобы она была.   И не показушная, а истинная.  Поэтому,  именно  Любовь  служит путеводной звездой на пути к познанию Абсолютной Истины.

 Любовь – это   прямая сила Матери Мира,  Богини Лады.   Поэтому, именно Любовь связывает все вещи в мире воедино.  В том числе,  настоящее и будущее, отражение Истины в настоящем, как Веру  и саму Истину (Всебога) – в   Вечности.

Если вы, все еще способны хоть что-то любить на этом свете, значит, вы можете Верить, значит – все  в порядке,  значит Всевышний прямо сейчас с вами и в вас!  Очень важно понимать, что любая Вера, основанная на страхе и получении какой-то  выгоды, это  непрочная Вера, в ней нет истинной Надежды и Любви, поэтому  рано или поздно она лопнет,  развалится и рухнет, увлекая за собой «верующего».

Подумайте, сколько ведических славян (родноверов, староверов) сошли с  духовного Пути из-за разочарования в ком-то или в чем-то.  А почему? Дело в том, что обычный  человек всегда опирается на свое Эго, сознает он это или нет.  Любая его вера, особенно религиозная, всегда опирается на неосознаваемые страхи и стремление получить  определенную  выгоду от любой своей деятельности,  в том числе и от духовного развития.

Более того,  правильнее сказать,  что именно  от «духовности»,  хочется получить  больше всего: счастья, денег, мужа/жену, должность, легкую жизнь и т.д.  И если этого нет, то  люди часто идут искать «другого»  Бога. Они  идут туда, где им ПООБЕЩАЮТ то, что они хотят  получить.  А бывает, что  сами считают себя настолько «умными»,  что  впадают в иллюзию и начинают думать, что им уже никто не нужен – ни  Бог, ни учитель, ни близкие.

Тогда  они уходят,  под разными «благовидными» предлогами:  одни тихо, а другие громко. Громогласно кого-то или что-то обвиняя, чтобы  в своем Эго продолжать чувствовать себя «белыми и пушистыми».  Уходов/приходов и удовлетворения своих интересов не нужно бояться – это  до определенного уровня  природно и  нормально.

Намного хуже,  когда  земной человек из плоти и крови,  которому нужно питаться и содержать семью,  улетает мыслями «на небеса»,  в показную святость,  и  на словах,  ради хорошего впечатления,  пытается доказать абсолютную ненужность материальной жизни, или просто выставляет себя  «жертвой»  ради «веры».  

За такой нарочитой  «праведностью»,  всегда скрывается  ложь, обман, и стремление к запредельной  корысти.  Такого «духовного» человека следует больше всего остерегаться  и обходить стороной!  Людей можно долго обманывать, но рано или поздно такой «лицедей», рухнет во тьму своего невежества  и вместе с собой унесет сотни неокрепших душ.

Род Всевышний так устроил,  что любая Вера всегда проходит проверку и испытания. А как же может быть  иначе? Как  еще мы можем соприкоснуться с Абсолютной Истиной, если не обопремся на что-то не материальное и запредельное?  При этом  важно  понимать,  что все эти испытания Веры,  проверки и экзамены  устраивает не кто иной, как мы сами, наши души.  

Тут действует вечный принцип:  Внешнее = Внутреннему.  Всегда наступает момент, когда  от слов,  мы переходим к непосредственному «делу». Вот  тогда и начинается тестирование того, во  что мы на самом деле верим – в  нашу опору,   на которой стоит наша жизнь. Если опора ложная и основывается лишь на  наших страхах, логическом расчете, выгоде и т.д., она, конечно же, рушится.

Этого тоже не нужно бояться.  Если ваша Вера,  неважно какая:   в  Бога,  в Жизнь, в справедливость,  в разумность,  в мужчин,  в женщин  рушится – это  тоже прекрасно!  Позвольте себе избавиться от своей ЛИЧНОЙ ЛОЖНОЙ ОПОРЫ – того,  что не является истинным именно для вас.

Тогда Вы проваливаетесь  вниз,  в свою собственную бездну, или просто  в  болото сомнений, ложных домыслов, трактовок, убеждений и т.д.,   из которых  очень трудно выбраться.

Если вы провалились, осознавайте, что происходит. Ощущайте под собой пустоту, медитативно полностью погрузитесь в одиночество, предательство, покинутость  и все чувства, которые сопровождают этот процесс.  При этом  не  нужно ни с кем и ни с чем  бороться или кому-либо что-либо доказывать  (а посылы будут).  Просто  честно и расслабленно  проживайте все  эти неприятные сопутствующие чувства.

Делайте это проживание в медитации раз за разом, бесконечно долго и глубоко. Тогда в соответствии  с Карбом веданья Равенства  «Белоба и Черноба –равны   между собой, так как каждый в себе друг друга несет. Чем сильнее Силу какую-то проявляешь, тем скорее в состояние противоположное  впадаешь»,   вы перейдете в другое,  намного лучшее  состояние.

Коснувшись  собственного дна,  вы выйдете по другую сторону вашей ложной истины и Эго, выйдете  очищенными,  с еще большей Верой и благодарностью к ситуации.  Поэтому,  как бы не было больно, помните:  страдаете и  умираете  не вы,  а ваше ложное Я!

Вы же истинный,  воскресаете и обретаете настоящую  Веру и настоящий Путь, а по-другому  не бывает.   Только так мы познаем свою божественную суть и по-настоящему соединяемся с Богом.

Владимир Куровский

22-05-2018
Опубліковано в Рідна Віра

РІДНІ БОГИ

Единый и Многопроявный Бог наладил бытие всего сущего так, чтобы каждое существо имело над собой высшее создание, призванное опекать и учить его. Каждый Бог выполняет в Роде Всевышнем свое предназначение, заботясь об определенном проявлении бытия, части Вселенной и душах, которые в ней живут. Предвечный Бог, раскрывая свою суть, приходит к каждому роду в разном своем Проявлении и Силе, под другим именем. Все народы разные по уровню своего духовного развития. Оттого об одних родах заботятся Высшие Сущности, а о других – низшие. Славяне, будучи живым воплощением Сварога и Лады на земле, осознали наивысшее счастье, оттого общаются и славят наивысшие проявления Вседержителя и непосредственно Рода Всевышнего. Принять чужое богопонимание означает отбросить Высшее Призвание своего рода и свою собственную суть и опуститься к более примитивному бытию.

Со времен порождения Сварогом земной тверди Арийцы и их потомки славили Правь, соединялись с Родом. В Боге все едино, но все имеет свое предназначение, место и время. Владея неверным богопониманием, люди часто, пытаясь получить помощь или поддержку, обращаются к чужим богам. В таких случаях Великий Родитель в своей всеобъемлющей любви к людям также не оставляет их молитвы и призывы, ведь все Боги – в нем. Но помощь приходит небольшая, чтобы человек развивал в себе не только Веру, но и Веду (знание о своем роде и своих Богах). Это проявление Божьей Справедливости. Оно необходимо для того, чтобы человек одумался и твердо стал на путь познания своего понимания Бога, ясно осознал, кто он, какого рода и каким путем ему завещано идти. Поколения Предков, которые прожили сотни лет в духовной темноте чужеверия, не являются оправданием для нас, ибо, сколько бы поколений соколы не жилы в клетке, они все равно остаются птицами, и их призвание – Небо. Каждый Славянин по праву своего рождения является православным и связан с Родными Богами, поэтому должен жить по-славянски и выполнять завет Родных Богов, получая в ответ наивысшее добро, счастье и любовь.

Для образности понимания скажем, что молитву славянина-чужеверца во время взаимодействия с Высшим Светом можно сравнить с попыткой добыть мелодию из бутафорного инструмента. Все просьбы и обращения всегда переадресовываются тому Богу, который заботится о данной сфере. Этот Бог не выявляет внимания к молитве, дабы верующий получил жизненный урок и в следующий раз знал, к кому и с чем обращаться. Когда неведающие люди стремятся обратиться к Наивысшей Личности Всевышнего, думая, что Бог один и не имеет множественности, они сами для себя закрывают разнообразие силы Вышнего Мира. Это как в державе: если человек обращается со своими трудностями не к конкретному чиновнику, а сразу идет к наивысшему верховоде, он, естественно,  не может попасть по назначению.

Православные Волхвы рекут, что Родные Боги – суть отдельные грани бытия, каждая из которых равновелика и необходима. Всевышний утвердил жизнь так, чтобы каждое Его проявление олицетворяло определенные законы и принципы Вселенной. Поэтому, когда нужны мужество и сила, мы обращаемся к Перуну, за мудростью и знаниями идем к Велесу, за любовью и красотой – к Леле, за достатком – к Дажбогу. И так ко всем Богам. Знать Богов и ведать сущность их силы – означает иметь эту силу в себе.

 БОГ РОД 

Он Великий Родитель, который порождает все сущее и не сущее. Поэтому имя его – Род Всевышний. «Все Родом объединено и в Роде пребывает, Боги пришли из Рода и Родом удержаны есть, а люди – суть род Божеский в Яви. Поэтому живите родами, славя Праотцов» – говорят Карбы веданья Покона Рода Всевышнего Родной Православной Веры.

 Имея в себе видимое и невидимое, сущее и не сущее, Род существует в противоположных проявлениях. Есть время, когда преобладает Его телесное проявление (Сварга), расширяясь в Его же бесплотном проявлении (Диве), а есть время, когда небытие сжимает телесный мир в предвечный и неуничтожимый зародыш всего живого – святой камень-Алатырь1  (Алтарь, Око Рода). В каком бы состоянии Род Всевышний не пребывал, Он ни больше, ни меньше не становится. Эти два Вида жизни равнозначны, вместе они составляют единую основу всего, поэтому все живое и неживое, созданное и рожденное может находиться лишь в Едином и Множественном Боге. Оттого наивысшей целью и потребностью всего живого и человека является познание Бога и единство с ним.

Род Всевышний является первоначалом и источником всего. Он дает жизнь всему сущему на трех уровнях бытия в Великом Триглаве Миров: Прави, Яви и Нави. Правь – это высший мир Богов, Явь – срединный мир людей, Навь – нижний мир Темных Сущностей и душ умерших, которые отягощены кривдами, и которые не могут подняться на уровень Лук Сварожих, а пребывают в Нави, ожидая следующего воплощения, чтобы иметь возможность к совершенствованию. Род, как Бог Богов, проявляясь порождает Сваргу – Вселенную. Его первичными Проявлениями-Богами являются Белобог и Чернобог. 

Род Всевышний проявляет себя в извечном рождении Богов, воплощаясь в своих детях-проявлениях – Свароге, Ладе и их потомках. Через Свои проявления Единый и Многопроявный Род выражает Свою Сущность на разных уровнях Бытия, и поэтому есть нижний уровень – род земной (Мир Людей), средний уровень – Род Небесный (Мир Богов), и все они находятся во Всевышнем Роде как внутри писанки-яйца.

 БЕЛОБОГ И ЧЕРНОБОГ 

Наипервейшими проявлениями Рода Всевышнего во Всемирье являются Белобой (Белобытием) и Чернобой (Чернобытием) - две противоположности Бытия, - день и ночь, Правда и кривда, рождение и смерть. Их извечная, постоянная борьба и есть жизнь. Как сказано в «Велесовой Книге» (Дощ.11-А): «...Белобог и Чернобог перунятся, и Те Сваргу удерживают, дабы Миру поверженному не быть». Белобог и Чернобог сущьности внеличностные, это состояния, в которых пребывают Вселенные. Всевышний Род, Белобог и Чернобог являют собой Великий Триглав Всемирья: Творение, Разрушение и Сохранение.

 СВЕТЛЫЕ БОГИ 

ВСЕВЫШНИЙ РОД безграничен и всеобъемлющ, Он удерживает в себе все, поэтому Его ликам нет ни счета, ни числа. Невозможно, будучи человеком, знать все его Проявления. Поэтому в этом издании мы называем имена лишь тех, в ком сегодня больше всего нуждаются Славянские роды. Учась мудрости Предков, помните: сколько Богов мы знаем, во столько раз большей становится наша сила и знание.

БЕЛОБОГ – воплощение силы, мудрости и знаний всех светлых Богов, Светлое проявление Рода Всевышнего. Не персонифицированная сущность. Род Всевышний, Сварог и Лада вместе являют собой Великий Триглав Богов. Род являет Сварога и Ладу при рождении нашей Телесной  Вселенной. Именно через них происходит последующее творение Небесного Рода (мира Богов) и земного рода (мира Людей). Они являются тем ядром (писанкой), которая подтверждает целостность (единство) мира Богов и Людей.

СВАРОГ – наивысший Бог, Творец нашей Телесной Вселенной, мужское проявление Рода. Воплощение Божественной творческой Сути. Его зримым образом в Яви является Небо. Отец всех Светлых Богов. Заботится о семейных союзах, упорядочивании телесного мира, творении новых планет и звезд.

ЛАДА – Богиня лада (гармонии), любви и нежности. Женское, светлое проявление Рода, жена Сварога, Мать Светлых Богов и всего живого. Воплощение Божественной Любви. Заботится о любви в семьях, создании многодетных семей, ибо сама есть матерью двенадцати Сварожичей.

ЛАДОБОГ – одно из проявлений Сварога как воплощения нерушимого лада и упорядоченности. Наделяет душу мужа нежностью к женщине и стремлением творить лад в мире Яви.

МАТЕРЬ СВАСЛАВА – одно из проявлений Богини Лады как опекунши и защитницы витязей. Воплощение несокрушимости, чести и достоинства. Она на своих крыльях относит погибших воинов на Луга Сварожьи, где они присоединяются к Полку Перуновому. Во время битвы витает над ратным полем и обороняет своих потомков. Прародительница Славян, несет в себе силу всех Славянских Богов. Поэтому и зовется Сва Слава2.

ЧИСЛОБОГ – Бог прошлого, настоящего и будущего. Следит за изменением отрезков Дня Сварожьего. Числобог есть великий учитель, который дает нам познать точные науки.

ЗАМУНЬ – Богиня-Мать, проявление Лады, мать всякого приплода и телесного богатства, благосостояния в родах славянских. Породила Млечный путь (реку, что течет из Ирия). Ее воплощение в Яви – это плодородная земля-матушка и корова.

ВЕЛЕС – Бог мудрости и богатства. Светлое проявление Рода Всевышнего в мире Нави, царь и хранитель иномирья, защитник Нави и Яви от Тёмных Сущьностей. Он приносит Ведающим мудрость, витязям знание, весям (хозяевам) блага земные. Научил праотцов наших пахать землю, сеять злаки и жать урожай на полях страдных, а также чтить дух рода в образе пшеничного снопа-дидуха.

РОЖАНИЦА – Богиня рождения и домашнего огня, хранительница семей Славянских.

ПЕРУН – Бог воинства, грома и молнии. Воплощение праведного суда, правды и честной борьбы. Божественный Покровитель витязей Славянских, воевода Полка Перунова – Небесного Воинства, которое состоит из душ погибших Русинов и оберегает мир Богов от вторжения Кривды.

МАКОШЬ – Богиня-опекунша рожениц и стоячей (беременной, спокойной, нестремительной) воды. Защищает и оберегает беременных женщин, учит витязей законам чистоты крови. Мать Доли и Недоли, защитница нашей Земли.

ДАЖБОГ – Бог Солнца, родоначальник и покровитель Славян. Породил людей от Матери-Земли, тоесть – своим Светом породил жизнь в воде на нашей планете. Покровитель земного мира, который удерживается им в бездне Вселенной. Творец Божественных Законов Прави для мира Яви, податель жизненых благ. Может проявлять себя в образе Гневного Солнца для защиты внуков Дажбожьих от вторжения чужих родов, выступая воеводой воинства Сварожьего вместе с Перуном. Его зовут Трисветлым, ибо он есть во всех трех мирах – Прави, Яви и Нави.

ДАНА – Богиня земных вод. Воплощение текучести и сущность самой воды. Она воплощает собой потенциальную плодовитость и богатства, ее прославляют во многих обрядовых песнях. Жена Дажбога.

СВЕТОВИТ (СВЕТОВИД) – воплощение четырех ликов Дажбога (Божича, Ярилы, Семиярилы, Сивого Яра). У западных Славян – почитается как воин света, покровитель воинов.

ЖИВА – Богиня жизни, плодовитости, духовного и телесного здоровья, весны. Воплощение жизненной силы и исцеления. Несет в себе силу оплодотворения.

ХОРС – Бог ночного солнечного света, отображенного в месяце. Воплощение верности, хранитель Ведогня. Он поддерживает горение Света Рода в темный период Дня Сварожьего.

ЗАРЯ – Богиня просветления, утра, дня и вечера (Утрення, Денница, Веста), любви и прощения. Дочка Дажбога, жена Хорса.

СТРИБОГ – Бог ветра и земных пространств, силы воздуха. Воплощение изменчивости и подвижности.

ДОЛЯ – Богиня человеческого бытия, которая вплетает в жизнь человека светлые и темные нити. Воплощение божественного предназначения, дочка Макоши.

ЯРИЛО – Великодний (весенний) лик Дажбога, Бог молодецкой победы, ярения. Воплощение плодовитости и изобилия.

ЛЕЛЯ – весеннее воплощение Лады (ее дочка), невеста Ярилы. Богиня влюбленных молодых пар, источник любви.

КУПАЙЛО-СЕМИЯРИЛО – летний лик Дажбога, Бог духовного и телесного очищения, семейных союзов, силы оплодотворения. Воплощение достижения цели.

СИВЫЙ ЯР – осенний лик Дажбога, Бог родового достатка, опекун хлеба и товара (домашней скотины). Воплощение хозяйственной мудрости и опыта.

БОЖИЧ – зимний лик Дажбога, Бог новых начал, веселья, радости и счастья. Сын Лады. Воплощение начала пути и силы творения нового.

СЕМАРГЛ – Бог священного огня, божественный посланец, который приносит пожертвование в Сваргу. Воплощение перехода из телесного состояния в духовное.

ОГЕНЬ (АГНИ, СВАРОЖИЧЬ) – Бог родового огня, лик Сварога в доме каждого православного родновера. Воплощение уюта, покоя и счастья.

 

 МОРОК И МАРА 

Мы славим Великого и Многопроявного Рода в его светлых ликах, а к Темным Богам относимся с уважением. О Светлых Богах сказано во многих писаниях, о Темных же Богах известно намного меньше. Они в тени, о них мало знают. Кто-то говорит, что Темные Боги – это совокупность всего зла на земле, кто-то – что это всего лишь смерть,  кто-то – что это разрушители, созданные для того, чтоб уничтожить наш мир. В некоторых общинах даже бытуют мнения о том, что Темные Боги – это существа из других миров, которые отвоевывают территорию для создания своего мира.

 Что же говорит нам Славянская Родная Вера о зле, что значит слово «зло»? Первично этого слова в нашем языке не существовало. Было слово «худо» (оно сейчас ассоциируется с понятием «слабый, немощный, хилый»). А также было слово «зело» – слишком, сверх меры. То есть, если копать в корень «зла» – то это чрезмерность. А антоним его – настолько же негативное понятие – слово «худо» (слишком малое количество, недостаточность). 

Каждый Бог является проявлением Рода Всевышнего. То есть, справедливость несет Перун, движение - Стрибог, страхи - Морок. Как может быть в Боге чего-то слишком, если он уже куда более насыщен и многомерен, чем само понятие «слишком»? Конечно, понятие зло и Бог между собой несовместимы. Так, Род Всевышний, являя себя Белобой и Чернобой, удерживает равновесие Вселенной, дабы не было ничего ни много, ни мало.

Это мы, люди, как несовершенные еще создания, только растем к тем божественным абсолютам, и наши Предки нам завещали расти и развиваться сбалансировано, разносторонне. Чтоб и не зело, и не худо.

АРИЙЦЫ – порода солнечная, потому культы светлых Богов более распространены и понятны для большинства потомков Ариев, - Славян, Скандинавов, Германцев, Романцев, Кельтов, Балтов, Индо-Иранцев, Греков и других. Но это вовсе не значит, что нет людей, ведающих темные стороны Рода. Темная сторона Рода Всевышнего проявляется как Черноба. А Мара и Морок - это мужское и женское проявления темной стороны Рода Всевышнего, в его непознаном и потаенном состоянии. Это подсознание нашей Вселенной. 

МАРА – покровительница Нави, Хозяйка смерти. Чаще всего она проявляется в виде белолицей черноокой девы в белых одеждах, с темными расплетенными волосами и серпами в руках, или в виде безобразной старухи в черном одеянии с косой. Оба эти лика – это Мара. Это единые два ее образа. На самом деле проявлений Матери Темных Сил очень много. Она проявляется и зеленоокой девой, дарящей соблазн и искушение, за которым смерть идет, и в виде призрачных Морочек, и Смертью, и Хворью, и Мстою …

Мару мы признаём Мудрой Учительницей, которая хранит опыт жизней прожитых и Веду смерти, защиты и покоя. Она испытывает нашу силу и выдержку, дарит бесценное знание о прошлом.

МыМы ведаем про мужа Мары – МОРОКА, который является нам в виде тьмы кромешной, мрака… Это и наши фантазии самые страшные, и наши предрассудки морочливые, от праведных дел отвлекающие. Признаём Черного Мужа, как сущность, которая является хранителем страхов и темных устремлений рода людского. С сущностью этой невозможно договориться, и её невозможно задобрить. Морок сродни «мирному атому», и за знания и силу, полученные посредством контактов с ним, человек может заплатить жизнью, разумом, а то и своей бессмертной сущностью. Мы не боимся проявлений Нави и Чернобожьих сил, но и входить с ними в соприкосновение без надлежащей защиты и наявности высокого духовного уровня не имеем права.

 ТЕМНЫЕ БОГИ 

Духовное и телесное Солнце-Свет имеет определяющее значение в жизни Славян: оно давало жизнь, согревало и радовало Предков и живет в душах потомков. Невзирая на это, пращуры не отказывались от знаний о Темных Богах – неотъемлемой части Кола Живоявленья. Мы ведали и ведаем, что Белобог с Чернобогом борьбою своей Мир удерживают и жизнь дают. Нельзя славить Белобога и порочить Чернобога, как делают неведающие люди. Темных Богов предки наши не боялись и не порочили, однако остерегались, изучали их силы, для того, чтобы не попасть под их влияние, а в более поздние времена упадка ведической культуры, старались задобрить.

Многих Чернобожичей ведали Славяне, и всегда исто знали, что родители наши и мы – есть Русины, Сыны Руси, Дети Солнца. Ведать Темных Богов необходимо для того, чтоб своевременно видеть их проявления в своей жизни и иметь возможность вернуться к Свету.

ЧЕРНОБОГ – проявление черной силы, воплощение всех Темных Богов. Безличностная сущьность.

МОРОК – отец Богов Темных. Он являет собой оборотный лик Сварога, его противоположность (Сварог – свет, Морок – тьма). Воплощение болезней, холода и лжи. Приносит в душу человека тьму и порождает неведанье. Испытывает сильных духом и губит слабых.

МАРА – жена Морока, оборотная сторона Лады. Лик смерти, но не сама смерть. Мара – провестница беды и горя всякого, хранительница неведомых заний глубинных. Являлась кривдникам в образе простоволосой бледной женщины с впалыми мертвецкими глазами. Праведные Славяне видели ее молодой красивой девушкой с таинственным и глубоким взглядом, в котором, потеряв ум, можно утонуть, погубив душу. Сегодня говорят в Русинских (украинских) селах: «Ходыть, як Мара», «Страшна, як Мара».

МОРЕНА – дочка Морока и Мары. Отбирает у человека силу всякую, вытягивает жизненную енергию у тех, кто не почитает законов Прави и чинит по Кривде. Она – темная сущность воды, которая забирает силы.

НЕДОЛЯ – дочка Макоши, сестра Доли, ее противоположность – губит жизнь тех, кто идет против Богов и Рода. Приносит несчастья и болезни.

ВИЙ – Бог-хранитель Пекельных миров, властелин нечисти, повелитель упырей. В мире Яви не может ничего видеть. Вий срывает смертельные ветры-смерчи, которые несут руину и погибель живому.

БЛУД сманивает Славян на окольную дорожку, разрушает Обычай и Правду. По его имени детей, рожденных от неправедных союзов мужчины и женщины, которые всегда имели душевные или духовные недостатки, на Руси зовут «ублюдками».

Православные Русины не боятся и не страшатся Темных Богов, ибо ведают, что без них жизнь в Яви невозможна. Чернобожичи не есть силой зла, ибо зла не существует самого по себе, свет же без мрака – непознаваем. Понимая и ведая Чернобу, мы являемся детьми Светлых Богов, идем их путем и их наследуем.

16-04-2018
Опубліковано в Новини

МАГІЯ ПИСАНКИ

Дорогі друзі, брати і сестри!

З радістю повідомляємо вам, що зверстана і підготовлена до випуску книга кудесниці РВ РПВ Зоряни Здзеби «МАГІЯ ПИСАНКИ» українською мовою.

 Книга «Магія писанки» розкриває таємниці прадавнього мистецтва писанкарства з точки зору Слав'яно-Аріїської  Відичної Традиції, вона розповідає, як навчитися писати справжні обережні писанки, які споконвіку допомагали нашим предкам творити своє життя в щасті, гармонії та радості.

 З неї ви дізнаєтеся про магічне значення символів та кольору, на які потреби можна писати писанки (до Богів, до Предків, на любов, на багатство, на здоров’я, на врожай, народження дитини, здійснення мрії тощо) і як це правильно зробити. Адже писанка – це чарівна духовна практика-медитація, що допомагає матеріалізовувати події та змінювати долю на краще.

 Писанку називають молитвою до Бога, тому в книзі зібрані молитви та замовляння, які посилять чудотворну дію писанки. Книга показує, як мудрість та краса світогляду наших предків відображена у цьому рукотворному диві – писанці. Оскільки книга видається у твердій обкладинці з кольоровими ілюстраціями, то для видавництва книги потрібні чималі кошти (близько 80 т. гр).

 Тому ми звертаємося до вас за допомогою у виданні книги. Ви можете виступити благодійником (меценатом) і посприяти виданню, або зробити передзамовлення книги.

 

Одна книга буде коштувати 200 грн /400 руб/ 8 usd . Ви можете перерахувати суму залежно від кількості книжок, які ви хочете замовити.

 

Усі світлі та чисті люди,  що вболівають  за розвиток Рідної Культури та Звичаю, ви маєте змогу на ділі, доброю справою підтримати  розвиток і примноження Сили Предків!

Завдяки вашій підтримці - книга дуже скоро вийде у світ!

Реквізити:


Оплата банківським переводом
Для 
мешканців України. Оплатити можно на карточку ПриватБанка 4731 1856 0512 0424 Рохова Василина Николаевна. 
Для жителей России. Оплатить можно на карточку СберБанка 4276 4000 7672 0151 Ильина Елена Валерьевна тел. +79099758893  Системой переводу "Western Union" на имя Рохова Василина Николаевна, Украина, г. Хмельницкий +380977826976

 

Оплата PayPal

https://www.paypal.me/rodosvit

Перейдите по ссылке, и укажите нужную сумму и валюту транзакции.Після оплаты повідомте  будь - ласка, дату, суму і час транзакції на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Контакты для справок:
+380977826976
+79099758893
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Увага! Обов’язково!після перерахування грошей повідомте  дату, суму  і час транзакції на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , або по тел. + 38 067 10 333 99, +38 073 14 93 012.

Адміністрація РВ РПВ .

17-05-2018
Опубліковано в Общини

ГРОМАДИ

Международный Духовный Центр Родового Огнища Славянской Родной Веры 

Верховний Волхв (Глава) – Владимир Куровский

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


Хранитель (Первый заместитель) – волхв Ладомир Аникеенко 
+38 (050) 934 15 58  +38  (098) 207 54 55
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

Администратор: Ведунья Боговида Рохова
(организационые вопросы, пресса)
+ 38 (066) 9999 627
+ 38 (067) 10 333 99
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

КИЕВ, станция метро "Лукьяновская" , ул. Лермонтовская , 4 (цокольный этаж , вход с улицы),возле парка им. Котляревского .

+38 (098) 446 25 27
+38 (099) 149 90 28
+38 (093) 087 57 27

Киевское краевое огнище Родной Православной Веры

(Охватывает земли Киевской, Житомирской, Черкасской, Черниговской областей Украины)

Владыка: Верховный Волхв Владимир Куровский

Первый заместитель – кудесник Зореслав Заика

КИЕВ
Община "Покон Рода"
и.о. глава – кудесник Зореслав Заика
+38 (050) 681 01 53
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Староста – Боромир Песоцкий
+38 (066) 341 23 35
pokon.kiev.ua

ВАСИЛЬКОВ
Община "Зорелад"
Глава – Владогощ Видай
+38 (068) 572 61 36

 Сичеславско-Слободское краевое огнище Родной Православной Веры

(Охватывает земли Полтавской, Сумской, Харьковской, Луганской, Донецкой, Запорожской, Днепропетровской, Кировоградской областей Украины)

Владыка: Ладомир Аникиенко

+38 (050) 934 15 58
+38 (098) 207 54 55
+38 (098) 207 54 55
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

МИРГОРОД
Инициативная группа
+38 (050) 305 17 97 - Святомира
Староста – Мстислав
+38 (095) 592 19 87

Контакты по Полтавской области:
Полтава – Зореслав
+38 (096) 827 23 12
Котельва – Православа
+38 (050) 405 30 08

СУМЫ
Община"Триглав Рода" 
Глава – кудесница Православа Петренко 
+38 (050) 405 30 08
Староста – Мстислав
+38 (095) 592 19 87
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ХАРЬКОВ
Община "Свитло Рода" 
Глава – Ладомир Аникеенко 
+38 (050) 934 15 58
+38 (098) 207 54 55
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
svitloroda.org.ua
www.facebook.com/groups/1522253864507867

с.СЕННОЕ
Богодуховского р-на Харьковской области
Инициативная группа"Ранок Сварожий" 
Глава – Всевид Ковалевский
 
+38 (067) 973 19 07

Контакты по Харьковской области:
Купянск – Світана
+38 (050) 953 24 00
Золочев – Велеслав
+38 (050) 139 57 94

ЛУГАНСК
Община "Любимцы Доли" 
Глава – Светодар Мужиченко
 
+38 (050) 042 29 88
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ЛИСИЧАНСК
Луганськой области
Громада"Ранок Сварожий" 
Глава – Мирослав Бутенко
 
+38 (099) 709 80 41
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

СТАРОБЕЛЬСК
Луганской области
Инициативная группа
Глава – Ясна Орищенко  
+38 (095) 059 32 33

Контакты по Луганской области:
Беловодск - Ярослав
+38 (066) 423 50 92

МАРИУПОЛЬ
Донецкой области
Инициативная группа "Вогонь нэба" 
Глава – Вогнедар Кораблев
 
+38 (067) 785 61 61
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Контакты по Донецкой области:
Краматорск – Володар
+38 (050) 949 42 61
Курахово – кудесница Ясновида
+38 (050) 254 97 50;

ЗАПОРОЖЬЕ
Инициативная группа "Клуб ветра" 
Глава – Ведагор Курнос
 
+38 (050) 933 72 70
+38 (096) 279 08 05
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ДНИПРО
Община "Велесова мудрость" 
Глава – кудесница Ясна Сердечная
 
+38 (050) 883 91 02
+38 (067) 933 12 49
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
www.facebook.com/groups/1372979579446668/about

НИКОПОЛЬ
Община "Дух Стрибога" 
Глава – Борислав Яхно
 
+38 (066) 559 07 77

 Червоноруськое краевое огнище Родной Славянской Веры

(Охватывает земли Тернопольской, Ивано-Франковской, Черновицкой, Закарпатской областей Украины)

Владыка: кудесник Ясновид Семерга 
+380660874866

ЧЕРНОВЦЫ
Община «Перунова воля»
Глава – Ясновид Семерга
+38(067) 870 39 13
Староста - Ясномира Семерга
+38(066) 310 76 28
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
vk.com/club53390294
www.facebook.com/groups/770182686504014M

Галицко-Волынское краевое огнище Родной Славянской Веры

(Охватывает земли Львовской, Волынской, Ровенской областей Украины)

Владыка : кудесник Осмомисл Бережанський 
+38 (067) 670 0208 
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ЛЬВОВ
Община "Коло Световита"
Глава – Осмомисл Бережанський
+38 (067) 670 0208 
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
www.facebook.com/profile.php?id=100018083523306

САМБИРЛьвовской области
Инициативная группа
Глава – Славагор Гонца
+38(068) 332 10 71
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

(Охватывает земли Крыма) 

Владыка:  Ведунья Светомира Олифиренко
+38 (050) 913 52 89 
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

ФЕОДОСИЯ
Община "Криница Живы"
Глава – Ведунья Светомира Олифиренко

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Староста – Светомира Олифиренко
+7 (978) 863 32 39 (Ватцап)   
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

МОЛДОВА

Поместный Владыка, Глава народного управления Молдовы РО РПВ -  Светозар Сушков 
+3 (737) 948 48 89  
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Воевода края:  Светагор Мугур 
+3 (737) 991 97 71   

КИШИНЕВ
Община "Алатырь"
Глава – Светозар Сушков

+37379484889 
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Староста - Володар  Самоил
+3 (736) 909 03 01    
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ

Московское  краевое огнище Родной Славянской Веры

(Охватывает земли Москвы и Московской области Российской федерации)

Владыка края:  кудесник Мирослав Хабаров 
+7 (977) 372 13 14    
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
vk.com/miroslav_x

МОСКВА
Община "Пересвет" 
Глава – Мирослав Хабаров
 
+7 (977) 372 13 14
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
vk.com/pokon_msk
vk.com/rodosvet_msk

МОСКВА
Община "Светочи" 
Глава – Даромир Каменщиков
 
+7 (967) 069 89 71
vk.com/centr.svetoch

Санкт-Петербург
Община "Ладога" 
Глава – Светояра

+7962-684-27-18

ЗАРАСИЙСК
Инициативная группа
Глава – Мирослав Хабаров 
+7 (926) 195 16 75

г.КОСТРОМА
Инициативная группа
Руководитель – Светомир Костюк
+7 (910) 959 06 54, +7 (920) 383 21 54
vk.com/id240778148
ok.ru/profile

Северо-Кавказское краевое Огнище Родной Славянской Веры

(Охватывает земли Краснодарского и Ставропольского краев)

Исполняющий обязанности владыки: кудесник Светослав Балод
 +7 (964) 916 96 27
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

п.ИЛЬСКИЙСеверского района Краснодарского края
Община "Светодар" 
Глава – Светослав Балод
 
+7 (964) 916 96 27
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

п.ИЛЬСКИЙ Инициативная группа
Глава – Светлена Великодная  
+7 (918) 298 14 40

СТАНИЦА СЕВЕРСКАЯ Краснодарского края
Инициативная группа
Глава - Ладомир Алексеев
+7 (903) 447 90 89

17-05-2018
Опубліковано в Літопис

Літопис

РОДОВОЕ ОГНИЩЕ – это Духовная Вселенная и Духовная Держава Русинов, которая восстала, чтобы создать на основе Украинского, Русского, Белорусского и других Славянских Народов (которые плоть от плоти и дух от духа потомки Русинов) великий и могучий Род Руси. Мы пришли, чтобы вернуть Роду его забытое имя, а, следовательно, возродить могучую Славу, Честь и Державу! И мы отправляемся в путь с Родными Богами, они наша опора и надежда, они наша кровь. Русины же – суть проявление Богов Родных в Яви. Сегодня каждый делает самостоятельный выбор: остаться потомками разорванного государства в злобе к кровным братьям на востоке или на западе Руси, иль в безразличии к бедам Родов Славянских, либо возродиться Внуком Дажбожьим, Русином гордым с чувством величия Родной Земли.

Родовое Огнище Родной Православной заявило о себе в червне ., когда Волхвы, Ведуны и Жрецы собрались на Священной горе Богит. После светлого обряда наречения и освящения Верховного Волхва Коло Владык объявило родичам о воссоздании Духовной Державы Русинов.

22 ТРАВНЯ 7512 Г. В СТОЛЬНОМ ГРАДЕ КИЕВЕ ПРОШЛО І ВЕЧЕ ПРАВОСЛАВНЫХ ОГНИЩАН,которое провозгласило объединение двух десятков общин традиционной Родной Веры в Родовом Огнище Родной Православной Веры. Главой Родового Огнища признано Верховного Волхва – Володимира Куровского. В структуре нашего духовного объединения создана Управа со специализированными отделами. V Вече Православных Огнищан утвердило краевое деление организации. Территориально Родовое Огнище состоит из пяти Краевых огнищ на территории Украины и России – Киевского, Западноруського, Степного, Сичеславского и Северо-Кавказского Скифского, а также представительств в Словении, Белоруси, Сербии, Германии и Чехии.

Выполняя решения І Веча Православных Огнищан, в течение 7512 года было осуществлено регистрацию целого ряда общин Родной Православной Веры. 30 марта . Государственным комитетом Украины по делам религий Духовный центр «Родовое Огнище Родной Православной Веры» зарегистрирован как Всеукраинская религиозная конфессия. Кроме того, в составе Родового Огнища создан духовный орден «Характерное казачество» и Всеукраинская девичья община «Берегиня Рода».

Родовое Огнище ведет активную внешнюю деятельность: налажены дружественные организационные контакты с родноверами России, Словакии, Сербии,Беларуси, Чехии, Польши и отдельными родноверами Болгарии.

Заданием ближайшего времени Родовое Огнище считает: создание новых общин Родового Огнища Родной Православной Веры (Славянской Веры) путем проповедования и популяризации Родной Веры в городах и селах Украины, России и Белоруси; приобщение южных и западных Славян к нашей роботе; возрождение давних и создание новых Капищ и Святилищ Родной Веры; построение Международного центра Ведической культуры славян «Сурьяград» в Хмельницком; создание Всеславянского Веча Родноверов.

Сохраняя непрерывную наследственную линию духовного ученичества (через знахарские роды Подолья) Родовое Огнище существенно отличается от существующих родноверческих объединений. Почитая достояние истории и этнографии, Родовое Огнище признает стволом и корнем мировоззрения Покон Рода Всевышнего, изложенный в Карбах веданья. Лишь в Карбах изложено правдивое прошлое и отображен родной обычай. Покон Рода Всевышнего – это сердцевина и источник нашей духовной, общественной и государственной жизни.

Родовое Огнище действует исходя из того, что род творится только при наличии высокообразованного Духовного сословия. С 7514 года начала свою работу Православная Родноверческая Академия Вероведанья (ПРАВь) – высшее духовное учебное заведение, которое готовит административных работников и проповедников Родной Православной Веры.

Уважая труд всех родноверов, мы настаиваем, что распространенное в настоящее время избрание Волхва путем «прямого открытого и демократического голосования» не имеет ничто общего с обычаем наших Предков. Мы готовы к сотрудничеству и сотрудничаем со всеми Славянскими родноверами, поддерживаем деятельность разных объединительных структур, но считаем, что настоящее единение возможно лишь на основе Покона Рода Всевышнего.

Творя именем Рода Небесного на добро рода земного, мы уверенно правим к Славе, ибо есть Православные!

 
12-01-2018
Опубліковано в Обряди

ВІКОВІ ПОСВЯТИ

Предки слов'ян розуміли, що кожна людина, яка хоче жити духовно і матеріально гармонійно, у здоров'ї та щасті, має вибудувати, організувати свій дух. У цьому допомагала система родових, громадських і вікових посвят. Посвята, або ініціація (лат. Initio «починати, присвячувати, вводити в культові таїнства»), - обряд, що знаменує перехід на новий щабель розвитку. Саме тому посвяти часто називають «ритуалами переходу». У першу чергу ритуали переходу представлені віковими посвятами, суть яких - перехід з однієї вікової категорії в іншу. Для чого ж потрібні вікові посвяти?

ЛАДУВАННЯ ДИТЯЧОЇ ПСИХІКИ

Починаючи з народження і до старості, ми проходимо різні етапи духовного і фізичного розвитку, які відповідають певному віку. Видатний психолог Л.С.Виготський назвав вікові етапи «епохами в побудові особистості». Вчений дійшов висновку, що «кожен вік має специфічну для нього, єдину і неповторну структуру». Таким чином, кожна вікова епоха має свої особливості і «будує» в психіці свої новоутворення, тобто вносить деякі психічні і соціальні зміни, які визначають свідомість людини, її поведінку на даний період. Тому кожен етап важливий і необхідний, він виступає підставою для подальшого вдосконалення і затвердження, а, значить, повинен бути прожитий яскраво і якісно. Крім того, розвиток психіки людини має відбуватися послідовно, як у будівництві: спочатку фундамент, потім стіни, потім дах. Порушення послідовності побудови або неякісна побудова - і вся споруда може завалитися.

Наші предки тонко відчували людську душу, всі зміни, що відбуваються з нею на різних вікових етапах. І мудрість прадавніх обрядів підтверджується в нинішній час дослідженнями сучасних психологів. Так можна простежити відповідність між кризами перехідного віку, виділеними Л.С. Виготським, і віковими посвятами наших предків.

Таким чином, критичні періоди вікового розвитку є переломними, поворотними пунктами в розвитку, вони відокремлюють один вік від іншого. Дитина ніби знаходиться на межі між двома станами. Немає ні минулого, ні майбутнього, а сьогодення незрозуміле. Відбувається народження нової особистості з новими якостями, вміннями і навичками. Наприклад, дитина 7-ми років вже не дошкільня, але ще й не юнак. Семирічка відрізняється як від дошкільняти, так і від отрока, тому він представляє труднощі у виховному відношенні.

Л.С.Виготський зазначав: «Як всяке життя є в той же час вмирання ..., так і дитячий розвиток - ця одна зі складних форм життя - з необхідністю включає в себе процеси згортання і відмирання. Виникнення нового в розвитку неодмінно означає відмирання старого. Перехід до нового вікового етапу завжди ознаменований заходом колишнього . Процеси зворотного розвитку, відмирання старого і сконцентровані, переважно, в критичних вікових етапах ». Ця архетипова схема смерті і відродження відображена в обрядах вікових посвят. Перехід у новий статус символізує смерть у своїх старих якостях. Багато слов'янських чарівних казок містять схему смерті і відродження, що, по суті, відображає різні обряди вікових посвят (мотив перебування героя у владі демонічної істоти (Баби Яги, Оха), чарівні перевтілення, купання героя в киплячому казані і т.д.).

Слов'янська система вікових посвят і призначена для того, щоб гармонійно перевести дитину з одного вікового етапу до іншого, щоб кризи перехідного віку пройшли безболісно. Посвяти також структурують, ладують дитячу психіку, допомагаючи закріпити набутий на попередньому етапі досвід і дати потужний енергетичний поштовх для наступних новоутворень.

Ось дитина прожила один рік свого життя. Вона багато чому навчилася, трохи освоїлася в новому для неї світі. І щоб зміцнити її у світі Яви, наші предки проводили обряд ПОСТРИЖИНИ. Дитина після пострижин вже не вважалася немовлям, члени роду повинні були ставитися до неї як до більш старшої. Ця посвята дає можливість дитині зібрати силу свого роду, явно і чітко проявити себе в ньому.

У 3 роки для хлопчиків проводиться обряд ПОСАДЖЕННЯ НА КОНЯ. Сім'я приймає хлопчика як майбутнього чоловіка і благословляє новими силами, відбувається відділення його від материнської енергії. До трьох років батько своїм прикладом і навчанням вклав у хлопчика підсвідоме розуміння чоловіка, його найважливіших рис, зачатки чоловічого мислення і поведінки, мати ж навчила його приймати любов і віддавати її. Хлопчик підійшов до усвідомлення себе як чоловіка. Саджання трирічного хлопчика на коня активізує його військові якості, які реалізуються у чоловіка, коли він досягає відповідного віку. Кінь - дуже чуйне тварина, яка відчуває внутрішній стан свого вершника, і якщо вершник боїться, то обов'язково спробує скинути його. Таким чином, у ході обряду вже можна визначити майбутній шлях дитини та її характер. Це велике випробування для хлопчика, адже він повинен подолати страх перед великою твариною, в його психіці відбуваються зміни. Почуття, які переживає хлопчик, знаходячись зверху на більшій від нього істоті, народжують у нього прагнення бути сильним, відстоювати своє право. Якщо ж хлопчик не витримує цього випробування, батькові потрібно переглянути, що було упущено у вихованні. Таким чином, це випробування і для батька.

Для дівчаток 3-й рік життя підсумовується обрядом, званим ЗІРНИЦЯ-ПРОВІСНИЦЯ (Введення у Храм). Це посвята в майбутню берегиню свого роду. В цей час приходить до людей Богиня Ушас - Ранкова Зоря, і під час обряду своїм світлом торкається вона дівочих душ, пробуджуючи жіночу мудрість, здатність творити лад і красу в навколишньому світі.

Для хлопчиків у віці від 7 до 13 років проводиться обряд ПІДПЕРЕЗУВАННЯ, а для дівчаток у віці від 6 до 12 років - ЗАКОСИЧЕННЯ. Ці вікові посвяти утверджують на шляху самостійного розвитку, переводять з рівня дитини на рівень хлопчика або дівчинки відповідно. Обряди символізують перехід хлопчика (дівчинки) від навчання в роду до навчання в громаді, групі однолітків. Зміцнюється сила дитини в оволодінні своїми емоціями.

 Обряд ЯРИЛА (ЯРЕННЯ) проводиться у віці від 12 до 17 років і символізує перехід хлопчика в стан юнака. Посвячення покликане допомогти більш глибокому усвідомленню своєї чоловічої суті, наповненню ярою енергією діяльності, достатку, активності, відповідальності, мужності, витривалості.

 Обряд ЛЕЛІ (ЛЕЛЬНИК) проводиться у віці від 13 до 16 років. Це перший громадський обряд дівчинки-підлітка, дівчинка стає дівчиною. Посвята покликана розширити сприйняття і усвідомлення дівчинкою її ролі в суспільстві як майбутньої жінки. Якщо на Закосиченні дівчинці плели дві косички - одну батько, наповнюючи дочку силою чоловічої любові, а іншу - мати, наповнюючи жіночою енергією, то на Лельник дівчині заплітається одна коса, як символ з'єднання чоловічої і жіночої енергії. Це означає, що тепер дівчина готова шукати собі пару.

 Обряд ПЕРУНОВІ МЕЧІ (від 17 до 20 років) символізує перехід юнака в стан чоловіка-воїна. Це обряд-змагання. Посвята покликана допомогти більш глибокому утвердженню чоловічої суті, сили і могутності.

 Обряд ВІСТУНКИ (від 16 до 20 років) допомагає дівчині в прийнятті себе як майбутньої дружини і матері, проявляє зрілі божественні якості стихій, наповнює душу, тіло і розум ще більшою силою любові, ніжності і жіночності. Посвята також допомагає усвідомити, хто такий чоловік, і прийняти його у свій світ.

Хлопчику, який не пройшов цих присвят, в житті буде важко даватися можливість проявити себе як чоловік. Так само і дівчинці, яка не має потрібних якостей і умінь, а головне - розуміння своєї місії в житті, важко буде знайти ту людину, яка їй потрібна для щасливого спільного життя і реалізації себе в суспільстві

ЗАКЛАДАННЯ ПРАВИЛЬНИХ ОБРАЗІВ І МОДЕЛЕЙ ПОВЕДІНКИ

Кожен віковий етап - це новий рівень усвідомлення себе. Усвідомлення себе як хлопчика (дівчинки), як юнака (дівчини), як чоловіка (жінки), як мудрого продовжувача роду (берегині роду). Кожному віковому етапу відповідає прояв певного Бога або Богині. У зв'язку з цим, наші предки мали перед собою досконалі образи і моделі поведінки на кожному віковому етапі, і кожен член суспільства прагнув відповідати їм, тобто уподібнитися Богу (Богині). Наші предки розуміли, що прояв Божества - це енергія, закликання і спілкування з якою змінює людину під свій образ.

Так образу ідеальної дівчинки відповідає Богиня Леля - ніжна, любляча, працьовита, слухняна, терпляча. Досконалий образ жінки - це Матір Лада, Макоша - це праобраз літньої жінки, мудрої берегині роду. Ярило - образ юнака, Сварог - образ ідеального чоловіка, Велес - мудрий старець. Образи Богів ніби формують модель поведінки людини на кожному віковому етапі. І жінка-мати ніколи не дозволить собі вередувати, як грайлива Леля, відчуваючи в собі божественну енергію Матінки Лади. А літній чоловік, «увійшовши в роль» Велеса, навряд чи стане «лізти на рожен», як наповнений силою Ярила юнак.

Дослідження сучасних вчених показують, що вікові посвяти являли собою свого роду інститут соціалізації, оскільки плавно вводили особистість у нові соціальні умови, які диктуються певною віковою групою. Завдяки посвятам запобігали численним комплексам, неадекватній поведінці у критичний період. Таким чином гармонізовувалися відносини в суспільстві. Із занепадом Відичної традиції ми можемо спостерігати перемішування моделей поведінки різних вікових груп, а то і моделей поведінки протилежних статей; часто говоримо про тяжкі наслідки криз перехідного віку; маємо безліч психологічних проблем, які пов'язані найчастіше з негармонійними переходами від одного вікового етапу до іншого або з неякісним проживанням кожного вікового етапу, а також проблеми із соціалізацією; маємо нещасливих емансипованих жінок і жінкоподібних нереалізованих чоловіків. І ці недосконалі образи ми несемо своїм дітям, передаємо у спадок свої невирішені проблеми. Тому вікові посвяти покликані «переписати» негативні батьківські програми і закласти в душу правильні образи і моделі поведінки, а також розвинути важливі якості своєї статі, зрозуміти і прийняти якості протилежної статі. Все це допомагає особистості якнайповніше усвідомити себе на кожному віковому етапі, а значить, якісно його прожити. І ніколи жінка, що пройшла вікові посвяти і живе за законами Прави, не шкодуватиме, що вона не 18-річна дівчина, оскільки вона вбирає всю повноту життя з кожного вікового етапу, і в кожному є щасливою і самодостатньою. Адже у кожного віку свої переваги...

ПОТУЖНА ЕНЕРГЕТИЧНА ПІДТРИМКА РОДУ, СУСПІЛЬСТВА

 Посвята - це «свято» (рос. "праздник") для всього роду, яке освячує, наповнює світлом особистість. Під час обряду родичі і запрошені говорять багато хороших слів, побажань, вимовляють молитви, програмуючи долю дитини на щасливе і успішне життя. Предки світлі приходять і благословляють своїх нащадків. У цей момент дитина перебуває ніби в центрі Всесвіту, відчуває потужну підтримку і любов, і це вселяє в неї впевненість у своїх силах і в тому, що все станеться саме так, як побажали їй присутні. Таким чином, вікові посвяти вирішують надзвичайно важливе завдання: створення образу щасливого майбутнього дитини, який буде відповідати його покликанню. 

ГАРМОНІЗАЦІЯ РОДУ, СУСПІЛЬСТВА

Посвяти чітко структурували суспільство, визначаючи для кожного його члена своє місце і призначення, виховуючи необхідні для даного суспільства праведні якості, закладаючи правильні моделі поведінки. Ініціації допомагали людині усвідомити себе, перейти на більш високий рівень розвитку, перевірити свою дієздатність і необхідність, значущість для суспільства. Для цього існувала система випробувань, які й перевіряли ступінь готовності зайняти певний щабель у суспільстві. Той, хто не пройшов випробування, не допускався до посвяти, зате отримував ясне бачення того, над чим йому ще необхідно працювати, щоб відповідати тому високому ідеалу, образу, прописаному в традиції. Поза сумнівом, це величезний стимул для кожного члена роду в роботі над собою. Адже ніхто не хотів зганьбити свій рід, тому й готувалися до посвяти відповідально.

Таким чином, вікові посвяти допомагали досягти головної мети виховання - створення гармонійної людини, успішної в суспільстві особистості, яка може легко і невимушено знайти вихід з будь-якої важкої життєвої ситуації.

Відроджуючи традиції вікових посвят, ми створюємо гармонійне суспільство людей, які будують світ Любові та Справедливості

 

12-01-2018
Опубліковано в Рідна Віра

ВІДИЧНЕ ПРАВОСЛАВ'Я - ДУХОВНА ОСНОВА СЛОВ'ЯНСЬКИХ НАРОДІВ

«Все Родом об'єднане і в Роді перебуває, Боги прийшли з Роду і Родом утримані, а люди - суть рід Божий у Яві. Тому живіть родами, славлячи Праотців », - говорить Карб відання Світотворення. Джерело життя єдине, а річок життя багато! Споглядаючи нашу землю, ми бачимо її в множинності і багатобарвності. Будучи наділеним цілісним світоглядом, рідновір усвідомлює і завжди розуміє, що ця барвистість має єдине джерело. Річок багато, але Мати Дана єдина! Річки та озера - це прояви Богині нашої. Такий Покон властивості буття в Яви: «Все Родом об'єднане і в Роді перебуває».

Сучасному людству відомо три лики прояву віри (зв'язку з Богами): природна Віра-Віда одкровення, штучна віра одкровення (історична) і сектантство (розкольництво).

Природна Віра-Віда одкровення своє коріння веде від Богів, які передали її людям через багатьох Спасів, Старотців і Вчителів, вона існує поза книг і одкровень, її носієм є певний народ чи народи (Арійці) в цілому. Її духовні провідники мають здатність досягати Священних Станів і читати Карби Духа Рода (вчитися у Рідних Богів). Цю здатність (Дар відання), вони передають у спадок і учням. Природна Віра-Віда одкровення, розвиваючись безкінечно довго, несе вчення про колообіг (циклічність) буття; природне походження життя; кровно-духовну єдність Людей і Богів; єдність і множинність Бога; нерозривність минулого, сучасного, майбутнього; Людину як частину Природи; перевтілення людських душ; сходовершу (ієрархію) варн, якісно інший рівень розвитку Душі і усвідомлення відповідальності в явному і потойбічному світах; Карну як непорушний принцип відплати, а не про кару Божу. Природна Віра-Віда, як віросповідання одкровення, збережена, в тому числі в писаннях, які вважаються сховищем родових Знань, які ніколи не піддаються реформуванню. З Рідної Віри ніколи ніщо не вилучається, вона лише поповнюється новими знаннями і Відами, які приносять Боги, Спаси і Духовні Провідники роду, тому вона постійно розвивається.

Штучна віра одкровення грунтується на таких складових: наголошенні (апеляції) на виключній істинності своїх знань, володінні «словом Божим», що передано одній конкретній людині; вченні про гріховність людства; лінійності розвитку людства (народження і смерть людського роду); відчуження Людини від Божественного (покарання від Бога за гріх); роздвоєності світу (Бог-Диявол, Добро-Зло); останньому суді; нетерпимому єдинобожжі; сходоверші (ієрархії) як різних рівнях привілеїв і владних повноважень. Такі релігії мають одну або кілька «святих книг», які вважаються писаннями самого Бога, їх заборонено скорочувати або доповнювати (хоча, як правило, вони і доповнювалися, і коротшали). Такий підхід може бути корисним лише протягом певного часу, а далі, як показує досвід, настає час, коли така віра застаріває і зникає, або зливається з елементами природної віри. Штучні віри одкровення, на відміну від природних одкровень, заперечують будь-які навчання, писання і словеса, які хоч у чомусь суперечать догмі їх учення. Ці віросповідання виняткові (ексклюзивні), тоді як природна Віра-Віда є віросповіданням включаючим (інклюзивним). Тому, христосіянство неможливо було поширити на Русі проповіддю, але лише силою меча і вогню.

Сектантство, крім зазначеного вище, має свої притаманні йому особливості вчення: про гріховність основної віри; про спотворення нею «Слова Божого»; про нове тлумачення «Слова Божого»; нового «останнього пророка»; подекуди про нову «святу книгу» або Новознайдені розділи; про близьке наближення «кінця світу». Йому ж властива тоталітарність (спроба контролювати всі без винятку сфери життя віруючого).

Традиційні духовні знання, або Відичне Православ'я наших Предків проявлено в різних тлумаченнях Покону (напрямках Рідної Віри), тому воно буває більш повним або спрощеним. Так чи інакше, всі віросповідання і вчення індоєвропейських народів є різними проявами першоджерела - Відичного Православ'я, родової віри Русинів, яка була поширена арійської родами на просторах Євразії. Маючи періоди розквіту і сну, Віра-Віда Православна завжди проявляється в прагненні людини до Світла і Вишнього Вогню.

Двадцять п'ять тисяч років тому Батько Сварог та матінка Лада зійшли з Вишньої планети - Лук Сварожих і ступали краями Землі-Макоші. У краях нинішньої Русі вони знайшли своїх правдивих послідовників, які жили за Відами божими. І окреслив (украял) Батько Сварог землі Русі трьома обереговимі Колами: валами навколо Києва, горами навколо Русі і океанами навколо прострів Арійських. І заповів Сварог людям Русі берегти аж на віки віків Покон Рода Всевишнього - Відичне Православ'я. З того часу рід наш зветься Русинами - мудрецями.

Отже, всі світлі духовні вчення беруть свій початок в Поконі Рода Всевишнього і не виходять за межі Відичного розуміння дійсності. Індійські Віди, буддійська «Трипітака», перська «Авеста», іудейська «Тора», скандинавські «Саги», арабський «Коран», христосіанскі «Євангелія» - всі ці писання побудовані на Відичному Православ'ї з додаванням місцевих культів або особистих роздумів пророків. Це стає очевидним, якщо правдиво розглянути історію людського роду і поширення Небесних Знань.

Індійська віданта втрачає свій зміст без богатирського Арійського епосу чотирьох Від і Руського навколишнього середовища, прекрасно зображеної в Ріг Веді. Буддійська «Трипітака» побудована на Відичному вченні про подолання сили Колороду (перевтілення, карми). Перська «Авеста» написана в країні кочівників, але побудована на вшануванні праці хлібороба, яка оголошується Зороастром найблагороднішою працею. Іудейська Біблія списана з шумерських літописів і вавілонського законодавства, які тягнуть свої коріння з Кам'яної Могили під Мелітополем. Скандинавські саги своїм найбільшим героєм оголошують князя скитського племені Ясів - Одіна. Арабський «Коран» - це та ж Біблія з наголошенням на шануванні істинного Бога. Хрістосіанскі «Євангелія» побудовані на основі Відичного вчення про всеосяжну Любов Бога Богів (Рода Всевишнього).

Покон Рода Всевишнього, передаючись із покоління в покоління знахарями, нині дбайливо зберігається Православними Волхвами і Вчителями. Кожен носій Звичаю Слов'янського прагне зберегти і примножити одвічні знання Предків, захистити їх від чужорідних нанесень і зміцнити у свідомості родичів справжню Віру-Віду Православну.

Відичне Православ'я, як багате джерело, породило багато річок, і сьогодні вони зливаються в одне море Слов'янського Духа. Сьогодні «православні християни», рунвірівці, язичники приєднуються до свого духовного Всесвіту і Духовної Держави- Родове Вогнище. Це природний процес накопичення сили перед швидким розквітом Віри і Віди славлення Прави.

Кожен з нас є проявом Рода Всевишнього, в нас якнайкраще проявлена ​​сила того чи іншого Рідного Бога, але цілісність приходить лише в священному Відичному Православ'ї.  Отже, Відичне Православ'я, яке виявлялося дотепер різними своїми ликами, йде до єдності і кличе найкращих Синів і Дочок разом стати в обороні Покону Рода Всевишнього, кличе в єдиному пориві створювати Родове Вогнище, яке в черговий раз освітить Шлях роду земному в століттях.

12-01-2018
Опубліковано в Рідна Віра

ІСТИННИЙ ШЛЯХ ДО БОГА

Покон Рода Всевишнього вчить: «Все Родом об'єднане і в Роді перебуває». Творячи в собі Сваргу (організований світ), Всевишній виділяє з себе клітинки своєї Душі, які стають самостійними істотами всередині Нього. Всі видимі і невидимі світи - це прояви Бога, отже, все є частинами Божими, в тому числі і люди. Всевишній Рід кожній своїй частинці дає певне призначення, тому всі ми покликані виконувати волю Цілого, як ноги, руки, пальці і очі служать всьому тілу. Вірно виконуючи свій обов'язок, кожна частина-душа має можливість удосконалюватися і піднятися на вищий щабель життєвого розвитку. Проходячи шлях від пороху земного (каменю, мінералу), будучи рослиною, твариною, а згодом - людиною, Душа, удосконалюючи свій Дух, через певний період часу стає Богом. Так долається шлях через Наву, Яву до Прави. Боги, як духовні сутності, наділені здатністю підтримувати своє життя самостійно, наповнюючи духовну і тілесну суть. Вони живуть в Прави - світі найвищого щастя і блага в єдності з Родом Всевишнім.

Віруючи в Єдиного і Багатопроявного Бога Рода, Слов'яни вчаться бачити справжню суть творіння Всесвіту, виступати творцями свого життя і життя тієї частини світу, дбати про яку нам заповів Всевишній. Для того щоб створити досконале життя в світі явному, ми повинні з'єднувати знання, які приходять через серце (Віру), і знання, які приходить через розум (Віду).

Сповідуючи Православну Віру і Віду, ми свідчимо перед Всевишнім, що Слов'яно-Орійські роди є носіями найглибшої мудрості. Мудрості, яка говорить, що все у світі перебуває в єдності. Маючи досконалу Віру, ми можемо отримати досконалу Віду - знання про свій обов'язок перед сім'єю, родом, народом і Всесвітом. Це дозволяє нам приносити всім велике благо, а це і є найвища святість. Все життя людини - це навчання законам Прави через працю, ведення господарства, керівництво або духовне провідництво. Істинно відаючи закони Прави, можна налагодити життя в Яві таким чином, щоб жити відповідно до свого Покликання в єдності з Всевишнім.

Православні рідновіри живуть в Бозі і в ім'я Бога *. Удосконалюючи свою суть, ми вдосконалюємо світ, отже, підтримуємо божий дух в собі. Відаючи, що все знаходиться в Бозі, потрібно дбати про те, щоб будь-яка праця здійснювалася досконало, з відчуттям святості і внутрішнього щастя. Живучи за законом Любові і Справедливості, Слов'яни бачать у людях найкращі якості і допомагають родичам їх розвивати. Постійно здійснюючи добрі справи і працюючи в ім'я Рода Всевишнього, ми здобуваємо Славу і Честь від Богів. Тобто, отримуємо духовне верховодство і Боже благословення. Ця Слава і Честь, що від Богів, є найвищою благодаттю і єдиним шляхом, який дає можливість людям (родам) перейти до життя в Прави - світі найвищої Божої досконалості, радості і щастя. Бути православним рідновіром означає бути з'єднаним з Рідними Богами і вміти бути мудрим, щасливим, радісним, сильним і достатньо незалежним від обставин і світу, в якому ми знаходимося. Це означає бути Слов'янином, Русином.

Щоб потрапити в Праву, необхідно вдосконалити свої Душу, Дух і Тіло. Щоденна жертовна праця у творенні Добра, Любові і Справедливості удосконалює Душу і робить її Божественною. Добрі справи повертаються до нас Божою силою і могутністю. Вони насичують душі Світлом Рода Всевишнього, і тому наша Душа стає світлішою і чистішою. Це дає їй силу і можливість піднятися в Праву до вищого буття. Оспівуючи Богів, душа щиро і самовіддано направляє свою силу до Всевишнього, а Рідні Боги відкриваються їй у відповідь. Душа повинна прагнути до божественного світу і свідомо з'єднуватися з законами Прави, лише тоді вона може перейти до життя в ній.

Пізнати Бога по-справжньому, проникнути до кінця в таємницю Великого Триглава в звичайному стані складно. Якщо серце людини і спалахує час від часу чистою любов'ю, то йому не вмістити в повній мірі полум'я Божественної Любові, Сили і Знань, які палають вічно і неослабно. Бог відчувається і пізнається серцем, бо серцем пізнається Любов. Але якщо серце не може до кінця вмістити і пізнати Божественну Любов, то чи зможе це зробити розум, який розбирається лише в тому, в чому вже переконалося серце? Якщо, все ж, ми знаємо що-небудь про Бога, то тільки тому, що Бог Сам відкривається нам через свої прояви - Рідних Богів. Пізнаючи його частини і йдучи шляхом одного з Богів, ми з часом можемо пізнати Ціле. Всі народи різні, тому Род Всевишній приходить до кожного з них під іншим ім'ям, в іншому прояві і назві, проявляючись в його Рідній Вірі. Це пов'язано з тим, що рівень духовного розвитку, усвідомлення і єднання з Богом у народів різний. Але, незважаючи на це, всі разом, взаємодоповнюючи і протидіючи, народи творять єдине ціле - рід земний.

Справжнім шляхом до Бога для кожного народу є його Рідна Віра, саме в ній Родом Всевишнім роз'яснені закони існування Всесвіту, найглибша (потаємна) суть і призначення окремо взятого роду. Різні народи мають різні Віри, відповідно, неоднакова Віда (знання про Бога і Всесвіт), яка в них міститься. Тому є народи, які потребують духовного просвітительства і навчання. Нам, Аріям-Оріям-Слов'янам-Русинам за походженням, від Богів призначене своїм прикладом вчити інші роди, нести їм закони Прави і вчити розуміти сутність буття в Любові і Справедливості. Володіння Відою (вищими знаннями) і застосування її в життя згодом дозволить цим народам перейти на вищий щабель духовного розвитку в роді земному і Роді Небесному.

ПАМ'ЯТАЙ! Відичне Православ'я - це Орійський шлях духовного вдосконалення, йдучи яким Душа людини здобуває Славу і Честь від Богів, опановує законами Прави, щоб стати Богом для своїх нащадків.

Несучи Рідну Православну Віру, Відичне Православ'я, навчаючись самі і навчаючи інших Миру і злагоди, ми як рід досягаємо найвищої святості і виконуємо своє Божественне Покликання. Воно ж для Русинів полягає в духовному провідництві людства.

12-01-2018
Опубліковано в Рідна Віра

ВІРУЄМО, БО ВІДАЄМО

Сьогодні в світі дуже багато різних конфесій, духовних об'єднань і шкіл. І це природно, адже всі народи і люди різні і потребують різного рівня знань і усвідомлення дійсності. Православні рідновіри, пізнаючи Бога і бачачи його єдність і множинність, розуміють, що Істина і Джерело Істини - єдині. Множинним є лише його трактування, спосіб пізнання, час і місце застосування набутих знань. Усвідомлюючи, що лише Всевишній (Особистість усіх особистостей) є джерелом Віди (знань), ми чітко розуміємо, що всі ці трактування - це більш-менш вдалі відображення одвічного і божественного Відичного знання.

В силу того, що будь-яка віра або наука помітно впливають на людину і людство, створюючи в їх свідомості своєрідне бачення світу і всього буття, гостро постає проблема істинності знань, тобто, справжнього розуміння світу. Від істинності розуміння свого буття залежить розвиток наших Душ. Маючи недосконале розуміння дійсності, одні релігії вчать, що від людини нічого не залежить, що вона - пасивний «раб», який може лише смиренно очікувати порятунку, інші навпаки вчать його самовдосконалення Душі, Духа і Тіла і вмінню досягати життєвого успіху і божественного щастя. Родове Вогнище Рідної Православної Віри (Відичне Православ'я, Слов'янська Віра) несе пряму лінію передачі духовних знань від Рода Всевишнього, який в образі Отця Сварога прийшов на землю Русі й дав людям найвищу мудрість відичних знань - Покон Рода Всевишнього. Відичне Православ'я допомагає людям розібратися в навколишньому світі, осягнути закони його існування і дає відповіді на всі головні питання - в чому сенс життя, як потрібно жити, що буде після смерті та інше.

Русини (Слов'яни) вірили і відали (знали), що кожна людина і рід в цілому мають здатність впливати на навколишній світ. Тобто, що людина - це дитя Боже, Дажбожий онук, який може творити навколишній світ і свою долю відповідно до вищого Призначення. Тому їх світогляд складався з Віри (довіри і переконання в певних фактах, явищах і закономірносяхі), а також з Віди (сукупності божественних знань про взаємодію світу тілесного і духовного).

Сьогодні в більшості так званих світових релігій Віда відкинута (або викривлена), залишилася лише Віра. Щоб зрозуміти, чому так сталося, необхідно побачити зв'язок між ведичним знанням і способом його пізнання.

Найпростіший спосіб пізнання дійсності - це сприйняття за допомогою наших органів почуттів. Цей спосіб недосконалий тим, що органи не завжди говорять нам правду. Наприклад, для нашого ока зірки здаються маленькими світлячками, але астрономічні розрахунки свідчать, що зірки - це небесні тіла, у багато разів більші за Землю.

Інший спосіб, яким люди намагаються отримати знання - це розумові висновки на основі певних фактів і теорій. В їх основі припущення на зразок «якщо ми думаємо, що це так, то щось інше може бути так ...». Насправді цей спосіб не дозволяє пізнати того, що лежить за межами логічного. Пізнання дійсності лише через тілесне (явне) ніколи не призведе до досконалого знання. Відична мудрість Предків стверджує, що об'єкти, які не належать до матеріальної природи, не можуть бути пізнані емпірично, за допомогою міркувань або логічних висновків, тому вони незбагненні, дивовижні, дивні (слово походить від назви стану Рода Всевишнього - Дива, звідси українське «дивитися» - пізнавати істину, спостерігаючи і з'єднуючись з нею). Все, що відноситься до дивного, можна осягнути тільки за допомогою вивчення Відичної мудрості, Священних Станів і прямого отримання знань від духовного вчителя.

В силу того, що люди недосконалі і обмежені у своїх відчуттях, теорії, які ними творяться, містять припущення, і тому можуть бути помилковими. Якою б обдарованою і розвиненою не була людина, вона все одно допускається помилок і схильна впадати в полон Богині Майї (ілюзії). Так чи інакше, кожна людина, перебуваючи в Яві, сприймає себе в певних категоріях - вага, вік, стать, суспільна значущість та інше.

Йдучи шляхом Відичного Православ'я, людина повинна усвідомити, що її вічна духовна сутність вище тимчасової тілесної (матеріальної), що відчуття кожної людини обмежені або недосконалі (наприклад, в темній кімнаті ми не можемо бачити навіть власних рук).

Тому найкращий спосіб осягнення Відичних знань - це отримання їх від відаючої людини (знавця), лише тоді ці знання досконалі. Класичний приклад: якщо дитина хоче дізнатися, хто її батько, вона повинна звернутися до матері. Дитя може опитати всіх чоловіків, але набагато простіше запитати про це у своєї матері, авторитет якої в цьому питанні є незаперечним. Інакше кажучи, якщо людина має можливість отримати відомості з достовірного джерела, їй немає необхідності обтяжувати себе незалежними дослідженнями. Прийняття мудрості відаючоі людини цілком необхідно, якщо ми хочемо дізнатися про явища, які знаходяться за межами дії почуттів і логіки. При цьому потрібно розуміти, що «Відаючий» означає не «диктатор-володар», а скоріше носій первинно чистого Знання-Веди.

Сприйняття вищого знання з вуст людини, яка в ньому розуміється - це природний спосіб пізнання, встановлений самими Богами в Поконі Рода Всевишнього. Людські знання пояснюють те, що знаходиться в середині тілесного (матеріального) Всесвіту, а божественне (Відичне) знання говорить ще і про те, що існує за його межами. Віда вказує на те, що вища, споконвічна Істина рівною мірою недосяжна ні через чуттєве сприйняття, ні через логічне (словесно-розумове) міркування.

Коли людина отримує Божські знання з вуст компетентної людини, вона знаходить справжнє щастя і більше ні в чому не має потреби. Вона стає цілісною і піднімається над множинністю тілесного світу. З іншого боку, людина, яка дотримується практичного світосприйняття, схильна розглядати все, що виходить за межі її відчуттів або логіки, як предмет сліпої віри, забобони, догми або інтуїції. Так може мислити лише неведаюча, людина, розвиток душі якої ще не дозволяє їй осягнути Бога і вище знання.

Волхви-Пращури стверджували, що отримання знань від відаючої людини дозволяє осягнути те, що ніколи не стане досяжним ні для однієї науки. Тому слухання і навчання мудрості у відючоїє людини - єдиний шлях, який дозволяє пізнати те, що недосяжне для нашого існування, обумовленого перебуванням в Яви. Щоб дізнатися, хто батько, у дитини немає іншого виходу, крім як запитати у своєї матері. Тут не допоможуть ні віра, ні переконання, ні почуття, єдиний шлях - це вислухати того, хто дійсно знає. Висновок: людина може позбутися всіх страждань, якщо буде вчитися у того, хто має досконале знання.

«Спробуй збагнути істину, звернувшись до духовного вчителя. Питай його смиренно і служи йому. Самореалізовані душі здатні дати тобі знання, тому що вони бачать істину », - кажуть Віди. За загальною Відичною традицією ідеальним учителем може бути тільки той, хто «побачив істину», тобто отримав Дар відання - здатність бачити внутрішню суть речей, бачити невидиме і чути невимовне.

Істинний послідовник Відичного Православ'я приймає Покон Рода Всевишнього і інші Ведичні знання як слова самого Вседержителя, Верховної Особи, тому для нього вони не мають потреби в доказах. Інакше кажучи, немає ніякої необхідності перевіряти істини, які збережені у звичаях і Відичній мудрості Предків, адже це - очевидні знання, і ми існуємо лише завдяки їм.

Йдучи шляхом Рідної Православної Віри, людина не повинна намагатися осягнути причину всіх причин, спираючись лише на тілесні знання або власні умоглядні міркування. Осягнути Істину можна, слухаючи з глибокою вірою слова і перебуваючи в духовному зв'язку з відаючою людиною, яка отримав його згори. Таємниці духовного життя, які Волхви передають своїм учням, відкриті всім православним рідновірам незалежно від варни. Але для того, щоб доторкнутися до духовного знання, учень повинен чітко дотримуватися Покону Рода Всевишнього, правил і приписів, які встановлюються учителем для його очищення і вдосконалення.

Сьогодні в світі дуже багато різних конфесій, духовних об'єднань і шкіл. І це природно, адже всі народи і люди різні і потребують різного рівня знань і усвідомлення дійсності. Православні рідновіри, пізнаючи Бога і бачачи його єдність і множинність, розуміють, що Істина і Джерело Істини - єдині. Множинним є лише його трактування, спосіб пізнання, час і місце застосування набутих знань. Усвідомлюючи, що лише Всевишній (Особистість усіх особистостей) є джерелом Віди (знань), ми чітко розуміємо, що всі ці трактування - це більш-менш вдалі відображення одвічного і божественного Відичного знання.

В силу того, що будь-яка віра або наука помітно впливають на людину і людство, створюючи в їх свідомості своєрідне бачення світу і всього буття, гостро постає проблема істинності знань, тобто, справжнього розуміння світу. Від істинності розуміння свого буття залежить розвиток наших Душ. Маючи недосконале розуміння дійсності, одні релігії вчать, що від людини нічого не залежить, що вона - пасивний «раб», який може лише смиренно очікувати порятунку, інші навпаки вчать його самовдосконалення Душі, Духа і Тіла і вмінню досягати життєвого успіху і божественного щастя. Родове Вогнище Рідної Православної Віри (Відичне Православ'я, Слов'янська Віра) несе пряму лінію передачі духовних знань від Рода Всевишнього, який в образі Отця Сварога прийшов на землю Русі й дав людям найвищу мудрість відичних знань - Покон Рода Всевишнього. Відичне Православ'я допомагає людям розібратися в навколишньому світі, осягнути закони його існування і дає відповіді на всі головні питання - в чому сенс життя, як потрібно жити, що буде після смерті та інше.

Русини (Слов'яни) вірили і відали (знали), що кожна людина і рід в цілому мають здатність впливати на навколишній світ. Тобто, що людина - це дитя Боже, Дажбожий онук, який може творити навколишній світ і свою долю відповідно до вищого Призначення. Тому їх світогляд складався з Віри (довіри і переконання в певних фактах, явищах і закономірносяхі), а також з Віди (сукупності божественних знань про взаємодію світу тілесного і духовного).

Сьогодні в більшості так званих світових релігій Віда відкинута (або викривлена), залишилася лише Віра. Щоб зрозуміти, чому так сталося, необхідно побачити зв'язок між ведичним знанням і способом його пізнання.

Найпростіший спосіб пізнання дійсності - це сприйняття за допомогою наших органів почуттів. Цей спосіб недосконалий тим, що органи не завжди говорять нам правду. Наприклад, для нашого ока зірки здаються маленькими світлячками, але астрономічні розрахунки свідчать, що зірки - це небесні тіла, у багато разів більші за Землю.

Інший спосіб, яким люди намагаються отримати знання - це розумові висновки на основі певних фактів і теорій. В їх основі припущення на зразок «якщо ми думаємо, що це так, то щось інше може бути так ...». Насправді цей спосіб не дозволяє пізнати того, що лежить за межами логічного. Пізнання дійсності лише через тілесне (явне) ніколи не призведе до досконалого знання. Відична мудрість Предків стверджує, що об'єкти, які не належать до матеріальної природи, не можуть бути пізнані емпірично, за допомогою міркувань або логічних висновків, тому вони незбагненні, дивовижні, дивні (слово походить від назви стану Рода Всевишнього - Дива, звідси українське «дивитися» - пізнавати істину, спостерігаючи і з'єднуючись з нею). Все, що відноситься до дивного, можна осягнути тільки за допомогою вивчення Відичної мудрості, Священних Станів і прямого отримання знань від духовного вчителя.

В силу того, що люди недосконалі і обмежені у своїх відчуттях, теорії, які ними творяться, містять припущення, і тому можуть бути помилковими. Якою б обдарованою і розвиненою не була людина, вона все одно допускається помилок і схильна впадати в полон Богині Майї (ілюзії). Так чи інакше, кожна людина, перебуваючи в Яві, сприймає себе в певних категоріях - вага, вік, стать, суспільна значущість та інше.

Йдучи шляхом Відичного Православ'я, людина повинна усвідомити, що її вічна духовна сутність вище тимчасової тілесної (матеріальної), що відчуття кожної людини обмежені або недосконалі (наприклад, в темній кімнаті ми не можемо бачити навіть власних рук).

Тому найкращий спосіб осягнення Відичних знань - це отримання їх від відаючої людини (знавця), лише тоді ці знання досконалі. Класичний приклад: якщо дитина хоче дізнатися, хто її батько, вона повинна звернутися до матері. Дитя може опитати всіх чоловіків, але набагато простіше запитати про це у своєї матері, авторитет якої в цьому питанні є незаперечним. Інакше кажучи, якщо людина має можливість отримати відомості з достовірного джерела, їй немає необхідності обтяжувати себе незалежними дослідженнями. Прийняття мудрості відаючоі людини цілком необхідно, якщо ми хочемо дізнатися про явища, які знаходяться за межами дії почуттів і логіки. При цьому потрібно розуміти, що «Відаючий» означає не «диктатор-володар», а скоріше носій первинно чистого Знання-Веди.

Сприйняття вищого знання з вуст людини, яка в ньому розуміється - це природний спосіб пізнання, встановлений самими Богами в Поконі Рода Всевишнього. Людські знання пояснюють те, що знаходиться в середині тілесного (матеріального) Всесвіту, а божественне (Відичне) знання говорить ще і про те, що існує за його межами. Віда вказує на те, що вища, споконвічна Істина рівною мірою недосяжна ні через чуттєве сприйняття, ні через логічне (словесно-розумове) міркування.

Коли людина отримує Божські знання з вуст компетентної людини, вона знаходить справжнє щастя і більше ні в чому не має потреби. Вона стає цілісною і піднімається над множинністю тілесного світу. З іншого боку, людина, яка дотримується практичного світосприйняття, схильна розглядати все, що виходить за межі її відчуттів або логіки, як предмет сліпої віри, забобони, догми або інтуїції. Так може мислити лише неведаюча, людина, розвиток душі якої ще не дозволяє їй осягнути Бога і вище знання.

Волхви-Пращури стверджували, що отримання знань від відаючої людини дозволяє осягнути те, що ніколи не стане досяжним ні для однієї науки. Тому слухання і навчання мудрості у відючоїє людини - єдиний шлях, який дозволяє пізнати те, що недосяжне для нашого існування, обумовленого перебуванням в Яви. Щоб дізнатися, хто батько, у дитини немає іншого виходу, крім як запитати у своєї матері. Тут не допоможуть ні віра, ні переконання, ні почуття, єдиний шлях - це вислухати того, хто дійсно знає. Висновок: людина може позбутися всіх страждань, якщо буде вчитися у того, хто має досконале знання.

«Спробуй збагнути істину, звернувшись до духовного вчителя. Питай його смиренно і служи йому. Самореалізовані душі здатні дати тобі знання, тому що вони бачать істину », - кажуть Віди. За загальною Відичною традицією ідеальним учителем може бути тільки той, хто «побачив істину», тобто отримав Дар відання - здатність бачити внутрішню суть речей, бачити невидиме і чути невимовне.

Істинний послідовник Відичного Православ'я приймає Покон Рода Всевишнього і інші Ведичні знання як слова самого Вседержителя, Верховної Особи, тому для нього вони не мають потреби в доказах. Інакше кажучи, немає ніякої необхідності перевіряти істини, які збережені у звичаях і Відичній мудрості Предків, адже це - очевидні знання, і ми існуємо лише завдяки їм.

Йдучи шляхом Рідної Православної Віри, людина не повинна намагатися осягнути причину всіх причин, спираючись лише на тілесні знання або власні умоглядні міркування. Осягнути Істину можна, слухаючи з глибокою вірою слова і перебуваючи в духовному зв'язку з відаючою людиною, яка отримав його згори. Таємниці духовного життя, які Волхви передають своїм учням, відкриті всім православним рідновірам незалежно від варни. Але для того, щоб доторкнутися до духовного знання, учень повинен чітко дотримуватися Покону Рода Всевишнього, правил і приписів, які встановлюються учителем для його очищення і вдосконалення.