Фільтрувати матеріали за датою: листопада 2017

22-11-2017
Опубліковано в Коло волхвів

Коло Волхвів

  • Коло Волхвів є найвищим органом сходоверші (ієрархічного управління) Родового Вогнища і складається з Духовних провідників в чині волхва.
  • Коло Волхвів скликається Верховним Волхвом не рідше одного разу на п’ять років.
  • Коло Владик несе відповідальність за підготовку Кола Волхвів.

У обов'язки Кола Волхвів входить:

  • зберігання чистоти і непорушності Слав’янського віровчення і норм звичаєвості;
  • ухвалення Внутрішнього Статуту Родового Вогнища і внесення  змін і доповнень до нього;
  • зберігання священної єдності Родового Вогнища;
  • рішення принципових богознавчих, священних, обрядових і звичаєвих питань, що стосуються як внутрішньої, так і зовнішньої діяльності Родового Вогнища;
  • визначення характеру відносин з державними органами;
  • підтримка відносин з іншими Відичними віровченнями;
  • створення, реорганізація і ліквідація підрозділів Родового Вогнища, а також визначення їх меж і найменувань;
  • створення, реорганізація і ліквідація установ Родового Вогнища;
  • затвердження порядку володіння, користування і розпорядження майном Родового Вогнища;
  • напередодні Віча внесення пропозицій по порядку денному, програмі, регламенту засідань і структурі Віча, а також по процедурі визнання Верховного Волхва, якщо таке визнання передбачається;
  • нагляд за втіленням в життя рішень Віча;
  • розгляд фінансових звітів, що представляються Колом Владик, і схвалення принципів планування майбутніх загальних доходів і витрат.

Коло Волхвів є духовним судом вищої інстанції. Як такий він правомочний розглядати і ухвалювати рішення:

  • у першій і останньої інстанції по відступництву Духовних провідників;
  • по розбіжностях між двома і більше Владиками.
  • Головою Кола Волхвів є Верховний Волхв або Світлочинець Першопрестолу.
  • Писар Кола Волхвів обирається з членів Кола Владик. Секретар несе відповідальність за забезпечення Віча необхідними робочими матеріалами і за ведення протоколів. Протоколи підписуються Головою Родового Вогнища і членами Кола Владик.
  • На засідання Кола Волхвів головує Верховний Волхв, або, за його пропозицією, Хранитель Родового Вогнища.
  • Рішення на засіданнях Кола Волхвів ухвалюються одноголосно.
  • Ніхто з Духовних провідників – членів Кола Волхвів не може відмовитися від участі в його засіданнях, окрім випадків хвороби або іншої важливої причини, яка визнається Колом Волхвів поважною.
  • Кворум Кола Волхвів складають 2/3 його членів.
  • Ухвали Кола Волхвів вступають в силу відразу після їх ухвалення.
22-11-2017
Опубліковано в Коло владик

КОЛО ВЛАДИК

Коло Владик, очолюване Верховним Волхвом, є органом управління Родового Вогнища в період між Колами Волхвів.

  • Коло Владик відповідальне перед Колом Волхвів і через Верховного Волхва надає йому звіт про свою діяльність за означений період.
  • Коло Владик складається з Голови Родового Вогнища, Хранителя Родового Вогнища  (першого заступника Голови), Помісних Владик, Владик Крайових вогнищ Рідної Православної Віри (уповноважених в краях представників Родового Вогнища).
  • Старійшини, Керманичі відділів Управи і ректори Духовних навчальних закладів можуть бути присутніми на Колі Владик з правом дорадчого голосу при розгляді справ, що стосуються керованих підрозділів, установ, шкіл або виконання ними священних обов’язків.
  • Участь постійних і тимчасових членів Кола Владик в його засіданнях є їх священним обов'язком. Відсутні без поважних причин члени підлягають братському напоумленню.
  • Засідання Кола Владик скликаються Верховним Волхвом. Як правило, засідання Кола Владик є закритими.
  • Коло Владик працює на підставі порядку денного, що представляється Головою Родового Вогнища і схвалюваної Колом на початку першого засідання. Питання, що вимагають попереднього вивчення, Голова Родового Вогнища завчасно направляє членам Кола Владик. Члени Кола можуть вносити пропозиції по порядку денному і піднімати питання з попереднім повідомленням про те Голови Родового Вогнища.
  • У випадку, якщо Верховний Волхв з якої-небудь причини тимчасово не може здійснювати належні голові обов'язки в Колі Владик, його обов'язки  виконує Хранитель. Писарем Кола Владик є Хранитель. Писар відповідальний за підготовку необхідних для Кола Владик матеріалів і складання літописів засідань.
  • Справи в Колі Владик розв'язуються загальною згодою всіх членів.
  • Ніхто з присутніх на Колі Владик не може утримуватися від участі в голосуванні.
  • Кожний з членів Кола Владик у разі незгоди з ухваленим рішенням може подати окрему думку, яку повинен заявити на тому ж засіданні з викладом своїх підстав і представити у письмовій формі не пізніше трьох днів з дня засідання. Окремі думки додаються до справи, не зупиняючи його рішення.
  • У тих випадках, коли Верховний Волхв визнає, що ухвалене рішення не принесе блага Родовому Вогнищу, він заявляє заперечення. Заперечення повинне бути зроблене на тому ж засіданні і потім викладено письмово в семиденний термін. Після закінчення цього терміну питання знов розглядається Колом Владик. Якщо Верховний Волхв не знайде підстав погодитися і з новим рішенням питання, то воно призупиняється.
  • Всі журнали і рішення Кола Владик підписуються спочатку Головою Родового Вогнища, потім всіма присутніми на засіданні членами, навіть якщо деякі з них були і не згодні з ухваленим рішенням і подали про те окрему думку.
  • Рішення Кола Владик вступають в силу після їх підписання і не підлягають перегляду, виключаючи випадки, коли надаються нові дані, що міняють суть справи.
  • Голова Кола Владик здійснює нагляд за точним виконанням прийнятих ухвал.

У обов'язки Кола Владик входить:

  • захист і зберігання поданих Верховним Волхвом тлумачень віровчення Рідної Православної Віри, норм слов’янської звичаєвості і благочестя;
  • служіння внутрішній єдності Родового Вогнища;
  • організація внутрішньої і зовнішньої діяльності Родового Вогнища;
  • регулювання обрядових питань;
  • видання дисциплінарних ухвал;
  • оцінка найважливіших подій у області міжконфесійних і міжрелігійних відносин;
  • підтримка міжконфесійних і міжрелігійних зв'язків як на священних землях Родового Вогнища, так і за їх межами;
  • координація дій всього Родового Вогнища в його зусиллях по становленню суспільства Любові і Справедливості у світі;
  • висловлювання духовних настанов стосовно суспільних проблем;
  • підтримка належних відносин між Родовим Вогнищем і державою відповідно до цього Статуту і чинного законодавства;
  • схвалення Статутів Народних управлінь, Крайових вогнищ та інших підрозділів Родового Вогнища;
  • підготовка внесення змін і доповнень до статутів Родового Вогнища і його підрозділів;
  • рішення питань, пов'язаних зі створенням або скасуванням підзвітних Колу Владик підрозділів Родового Вогнища з подальшим затвердженням на Колі Волхвів.

1.      Коло Владик:

  • розглядає звіти Владик про стан Народних управлінь та Крайових вогнищ і виносить по ним ухвали;
  • інспектує через своїх членів діяльність Владик тоді, коли вважає це за потрібне.

2.      Коло Владик може створювати комісії або інші робочі органи з метою:

  • вирішення важливих проблем, що стосуються внутрішньої і зовнішньої діяльності Родового Вогнища;
  • збереження оприлюднених текстів Карбів відання Покону Рода Всевишнього, про їх переклади і видання;
  • збереження тексту обрядових книг, про їх виправлення, редагування і публікацію;
  • публікації вірознавчих книг, підручників і навчальних посібників для Духовних навчальних закладів, всенародної періодики і іншої потрібної літератури;
  • підвищення вірознавчої, духовної і звичаєвої підготовки Духовних провідників і діяльності Духовних навчальних закладів;
  • милосердя і доброчинності;
  • підтримки в належному стані святомісць, творення образів Рідних Богів, живоспіву і ужиткових мистецтв;
  • збереження Слав’янських пам'яток старовини, що знаходяться у веденні Родового Вогнища;
  • виготовлення обрядового утвору, свічок, одягу і всього необхідного для  обрядодіяння;
  • пенсійного забезпечення Духовних провідників і працівників Родового Вогнища;
  • рішення економічних проблем.

3.      Коло Владик схвалює загальний план витрат, розглядає кошториси підрозділів, а також відповідні фінансові звіти.

4.      Для блага Родового Вогнища, Народних управлінь, Крайових вогнищ, скитів і Духовних навчальних закладів Коло Владик:

  • утворює і скасовує підрозділи Родового Вогнища, змінює їх межі і найменування з подальшим затвердженням Колом Волхвів;
  • схвалює статути скитів і здійснює загальне спостереження за духовним життям проживаючих там православних рідновірів;
  • за поданням Вчених Рад затверджує статути і учбові плани Духовних навчальних закладів, програми Духовних училищ і створює нові кафедри в Духовних академіях;в разі, потреби проводить перевірку.
18-11-2017
Опубліковано в Слово Волхва

ДУХОВНОСТЬ, ДОСТАТОК И РЕАЛЬНАЯ ЖИЗНЬ

Истинная духовность – богата, а истинное богатство – духовно. Однако мы живем в мире, в котором немного «сдвинуты» ценностные ориентиры. Отойдя от изначальной Ведической Традиции, люди перестали понимать целостность и единство противоположностей. Например, сейчас принято считать, что занятие личным духовным развитием — это нечто высшее и сокровенное. А исполнение своих обязанностей, зарабатывание денег, рождение и воспитание детей, партнерские, семейные отношения, интимная жизнь – занятия «простые» и «низкие». 

                                      
Часто современные люди рассматривают духовное развитие, как нечто необычное, оторванное от реальной жизни. Рассказывая о своей «практике», они упиваются чувством собственной значимости и исключительности. Они искренне думают, что уже знают или вскоре узнают что-то такое, чего не знают другие. Ради этого «земным», «тленным» можно пренебречь. Но на самом деле склонность к «духовности» и заматериализованость имеют один корень. Причина этого лежит в двойственном (дуальном) восприятии мира. Иными словами, во врожденной способности нашего логического ума (Эго) делить все на высокое и низкое, лучше и хуже, престижное – непрестижное. Все тянутся к этому «лучшему», выстраивая все под одну линейку. Парадокс в том, что если даже перед человеком положить две совершенно одинаковые вещи (или идеи, концепции), ум все равно разделит их на «более ценную» и «менее ценную».

Это происходит потому, что срабатывает врожденное свойство нашего беспокойного логического ума – разделять и властвовать. Если вы живете не осознано, и не понимаете этого свойства, то вы будете делить и разделять вещи и события бесконечно. В таком случае, ни о какой свободе и гармонии с собой, с Целым (Богом, Вселенной) даже говорить не приходится.

Когда человек становится на «духовный путь» развития, именно это свойство ума порождает убежденность в собственной «исключительности». Ведь такой человек верит в то, что земной путь и духовный – это две разные вещи. И небесный путь лучше земного. На самом деле, в таком миропонимании нет никакой осознанности, нет видения Целого, есть лишь работа примитивного логического ума, который только и может, что присваивать оценки и разделять.

Как только идущий по Пути поверил в свою необычность и исключительность, как только он начал придавать большую значимость своему духовному пути, Эго сразу «относит» его в другую противоположность. Такой человек сразу же начинает проявлять гордыню, самомнение, спесь, желание руководить и направлять «неведающих». На самом деле – это желание проявить силу и, по сути, творить насилие, жестко влияя на тех, кто «почему-то» вас не слушает. Если вы думаете, что идете по Высшему пути, потому что занимаетесь духовными практиками – не обольщайтесь. Это обычные сугубо материальные «земные» штучки, и никуда на самом деле вы не продвинулись.

Сегодня люди неделями и месяцами говорят о чарах (чакрах), их чистоте или загрязненности, Божественных Силах и общении с ними и ставят это превыше всего. Или, наоборот, не интересуются всем этим, а просто смотрят телевизор. Давайте, наконец, осознаем, что все внутри и вокруг нас взаимосвязано. И нет ничего высшего, или низшего. Чары существуют, потому что есть тело, а тело существует благодаря тому, что существуют чары. Духовность существует потому, что есть материальность и обычное исполнение своих обязанностей, а материальный достаток и желание следовать каким-то предписаниям есть, потому что есть Духовность. 

Осознайте, что путь материализма и путь духовности – это одно и то же. Все это гармонично соединено как в человеке, так и в окружающем мире. Если мы, благодаря своему беспокойному уму, будем создавать ограничения, проводить границы и разделять, это означает, что мы идем против Целого (Бога), а значит и против самого себя как его части. 

Зачастую люди «ударяются» в духовность из-за каких-то жизненных неурядиц или проблем со здоровьем либо с психикой. То есть они просто убегают от самих себя, не желая видеть себя таким, как есть, ибо за этим прячется какая-то пережитая боль или страх. Они находят свое иллюзорное «последнее убежище» в духовности, религии, серьезной практике. Задайте себе вопрос, а не убегаете ли вы сами от трудностей жизни (неразделённой любви, недостатка самореализации) в какую-то «веру», работу или загул?

Бежать – убежать – убежище – убеждение. Да, действительно проще всего искать убежище в занятиях духовными практиками или в вере. Но не нужно забывать, что вы пришли сюда в земную жизнь, чтобы пройти, прожить именно Земной Путь, а не «надуманный» вашим Эго, оторванный от жизни «духовный». 

Мои ученики, среди которых есть бизнесмены, рассказывают мне о том, что, когда они начали всерьез интересоваться духовностью, их материальный уровень резко падал. Причем это иногда доходило до того, что они не имели денег на хлеб. Это самый яркий пример того, как люди, идя на поводу своего обусловленного «негармоничными» образами ума, сами разделяют внутри себя Духовное и Телесное.

Рассматривая понимание этого в Славянской Ведической Традиции, мы должны четко знать, что истинная духовность должна быть проявлена в умении жить простой материальной жизнью, но жить осознано, понимая под ней высокое духовное служение Роду Всевышнему, Роду Небесному (Богам), Роду земному (людям) и себе.

Это служение проявляется внутренним богатством. Когда мы становимся внутренне богаты, и хотим делиться своим «богатством» с миром, исполняя предназначение своей варны, обучая людей, организовывая, производя блага, зарабатывая деньги, мы духовно служим Богу – тому, который живет в нашем сердце, в наших детях, в нашем народе и во всей Вселенной. А все события, явления, трудности, которые мы при этом преодолеваем – это те жизненные уроки, которые мы должны пройти на пути самосовершенствования своей души. 

Владимир Куровский