Фільтрувати матеріали за датою: серпня 2019

22-08-2019
Опубліковано в Новини

ОБИТЕЛІ ВОГНИЩАН ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ

У кожній традиції є Школи - певні місця для навчання та передачі знань. Вони можуть по-різному називатися - Ашрами, Даца, Ханако, Вогнища, Скити, монастирі і т.д.  Вони можуть мати свої особливості та правила. Такі центри використовуються в кожній духовній традиції. Найчастіше для позначення такого місця використовується загальний термін - Ашрам.

Під Ашрамом завжди мається на увазі приміщення, де постійно живуть, приїжджають або приходять на час люди, що займаються інтенсивною духовною практикою. Це санскритський термін. У слов'янства, безпосередньо в Традиції "Радення Сварожого Вогнища Родового", Ашрамом називають Вогнища, Обителі або Скити.

Для чого вони потрібні і яка роль обителей у Відичному слов'янстві?

У Раденні Сварожому будь-яка Обитель, Скит, Храм, Капище або Свята Роща - це в першу чергу місце навчання і розвитку душ, місце обрядодійства та поєднання Неба і Землі. Головна мета будь-якої Обителі - навчання шляху Ясни (Просвітлення). Обитель є місцем для проведення Священних Станів (медитацій), занять, проповідей, затворів (ритритів), спілкування, лекцій та обрядів - це способи її досягнення. Родове Вогнище відрізняється від більшості інших слов'янських духовних організацій тим, що в ньому основним є гармонійне проходження Покону (Кону). Такому Шляху, коли внутрішнє (шлях Просвітлення) і зовнішнє (обряди, ритуали, хороводи) врівноважені та рівно важливі, але головним і визначальним є саме внутрішня практика (Жива-Ярга).

У той час коли решта людей занурена в основному лише у "зовнішні" прояви Традиції. 

Для досягнення Ясни (Просвітлення) або хоча б просто глибокої практики потрібні три головні умови:

  1. Учитель (Волхв, Гуру) - духовний майстер, який досяг хоча б перших врат Просвітлення.
  2. Вчення (Метод, Шлях) - для нас це Жива- Ярга (Родосвіт).
  3. Громада - група однодумців, духовних братів і сестер, радарів (практиків). Людей, зосереджених на Раденні, які допомагають один одному на Шляху.

Ці три складових є основою, і без них досягнення високих рівнів духовного розвитку практично неможливе. Так будь-яка духовна практика перетворюється в обрядовір’я або просто театр "реконструкторів" чи любителів езотерики та народного фольклору.

На сьогоднішній час Родове Вогнище РПВ - одна з найбільш масових організацій у Слов'янському світі. Наші Громади, Вогнища, Капища та Школи Рідної Традиції - загальнодоступні.

 Якщо в якійся місцевості немає Вчителя (Волхва), то завжди десь поблизу є Наставник (старший учень) - Відун, Жрець, Кудесник або просто Вогнищанин (обрядодій). Вогнищанами в раденні Сварожому є всі, хто отримав Третю Посвяту і вище.

Якщо нікого поблизу немає, тоді можна підтримувати зв'язок по інтернету, з кимось із відаючих і його Обителлю (Вогнищем), було б тверде бажання практикувати.

Вогнище - це зазвичай його житло, обитель Майстра, місце куди люди приходять за поглибленою практикою, а ОБИТЕЛІ ВОГНИЩАН ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ - деякий час чи постійно. Причому так, щоб не заважати решті світу, та й щоб він своєю метушнею теж нам не заважав. Вогнища (Обителі) є постійні і тимчасові (знімається на час база), малі та спільні Вогнища (Обителі і Скити).

Мале Вогнище - це будинок, житло вогнищанина, духовного майстра початкового рівня, старшого брата (Третя Посвята в Раденні Сварожому), який періодично запрошує свою місцеву, малу групу до себе або в якесь місце для практики Жива-Ярги, вивчення Покону і Слов'янської відичної традиції.

Обителі (загальні, великі) - це житло відаючого (Четверта Посвята і вище) або окреме приміщення, побудоване ним або Громадою. Тут регулярно проводяться духовні практики, Радення та обряди для всіх бажаючих і окремі закриті заняття для Посвячених більш високих рівнів - радарів, вогнищан і відаючих. 

Зазвичай в місті є кілька малих Вогнищ і соборне (головне) Вогнище, члени малих Вогнищ, хоча б раз на місяць обов'язково відвідують соборне Вогнище (Капище, Центр), де проводяться великі спільні свята та різні заходи. 

Як у в малих, так і в великих вогнищах регулярно проводяться заняття з Жива-Ярги, Покону і веідичних наук, різниця лише в рівні навчального Майстра, глибині практики і кількості місць для учнів. В нашій Традиції дуже важлива ланцюга Учнівської Наступності й особисте спілкування (перебування в полі) Наставника або Вчителя, під час цієї взаємодії «самі собою» знаходяться відповіді на важкі запитання, розв'язуються життєві ситуації і отримується ясність Шляху. Оскільки кожен Вогнищанин і Відаючий, окрім загальних занять для всіх, поглиблено займається сам, тому, завдяки його особистій практиці, він створює навколо себе особливе коло Творення, завдяки чому учень глибше розуміє ті чи інші сфери буття. Тому Вогнище (Обитель) - це не стільки матеріальне поняття (приміщення, житло, храм), скільки духовно-енергетичне поле (атмосфера, стан, коло Творення) Вчителя (Наставника).

Велич Родового Вогнища в тому, що наші головні Храми - це Обителі Вчителів. І неважливо, які вони: глиняна хатина глибоко в Карпатських горах, квартира в місті чи багатоповерховий будинок у столиці. Вони можуть жити на особливих енергетичних Місцях Сили, а можуть самі, своєю Живою створювати Місце Сили у своїй Обителі, у своєму Вогнищі - місці, де славлять Всебога, Богів і Предків, запалюють Вогонь і навчають Шляху. Де б вона не була - справжні радарі спрямованітаі тягнуться в Обитель, до Вчителя, як рослини тягнуться до Сонця, для свого життя і зростання.

Навчання або життя в Обителі (Вогнищі) - це необхідний етап на духовному шляху. Приїжджаючи на час або постійно проживаючи, учень дуже швидко досягає вирішення своїх життєвих труднощів, духовного зростання (часто через загострення), по суті він перероджується, стаючи більш цілісною, щасливою і самореалізованою особистістю. 

Природно, цей етап життя свого часу закінчується, і людина йде у світ, готова проявлятися і творити своє нове життя. Для новачків і рідновірів (перша Посвята), які ще не готові і не особливо хочуть міняти своє життя, навчання та життя в обителі не є необхідним. Їх практика ще не глибока, і матеріальні цінності поки що домінують над духовними. Таким людям достатньо обрядів і Славленнь, молитов і слідування принципам моральності.

У той же час ті, хто бажає піднятися вище, коли доведе своїм щирим служінням серйозність своїх намірів, має можливість пройти Ім'янаречення Раденням, стати радарем, Здійснювати радення колословом і, щодня практикуючи Жива-Яргу (слов'янську йогу), йти до Просвітлення. Для людини, яка досягла високого рівня розвитку, життя в Обителі вже не є необхідним. Для нього Обитель - це весь Світ. Він твердий у своєму намірі Просвітлення і вже може успішно практикувати при будь-яких умовах, не ізолюючись від звичайного життя і звичайних людей.

Радення Свароже надихає Вонищан і відаючих іти у світ і «жити у світі, але не від світу», несучи Світло і Мудрість шляху Ясни (Просвітлення).

Регулярне навчання або безпосередньо життя в Обителі для успішного духовного зростання просто необхідне. Пелена матеріального світу прив'язує і захоплює свідомість кожної людини, якщо іноді не вириватися з її чіпких лап, то можна безцільно проживати втілення за втіленням примножуючи своє страждання.

У Раденні Сварожому, традиційно найголовнішим і визначальним Вогнищем (Обителлю, Першопрестольним Скитом) - вважається житло Першоволхва Радення Сварожого, Верховного волхва Родового Вогнища.

Це місце, куди, як джерела живої води, приїжджають волхви, відуни, жреці та кудесники, для того, щоб в особистому навчанні поглибити свої знання і нести їх людям у своїх Вогнищах.

Раніше наш визначальний Духовний Центр був у с.Раштівці, Гусятинського р-ну, Тернопільської області, зараз Першопрестольний Скит у місті Кам'янець-Подільський (Україна). Відаючі, Вогнищани - творіть Вогнища, відкривайте людям свої Обителі, це буде надихати вас до ще більшого зростання. Шукачі, рідновіри, радарі для поглиблення вам просто необхідно час від часу жити в обителі або регулярно приходити в них для навчання.

Саме так досягається Ясна і твориться Світло, Добро і Благо на наших землях.

Огнь-Сварг-Володимир (Куровський)

21-08-2019
Опубліковано в Новини

ВОГНИЩАНИ - ОСНОВА РОДОВОГО ВОГНИЩА

Родове Вогнище Рідної Православної Віри - це духовна спільнота, діяльність якої нспрямована на навчання людей і життя у слов'янській відичній традиції, культурі та філософії.

Головна її мета - сприяння еволюційному зростанню Душі та досягненню Ясни (Просвітлення). В основі цього зростання - свобода вибору. Кожен може вибрати для себе той рівень і глибину розвитку та практики, яка йому до душі. При цьому кожен рівень має своє Посвячення, обітниці й обов'язання, які людина бажає виконувати.

РІВНІ ПОСВЯТИ

1. Православний (Відичний) рідновір. Людина пройшла Ім'янаречення прийнята у Слов'янський Рід, і взяла на себе зобов'язання слідувати Покону, Настановам, зрощувати 16 зерен Правди.

Вона регулярно відвідує Славлення і підтримує Слов'янський Рід духовно - п'ятикратною молитвою - і тілесно - добровільними пожертвами та служінням від душі (по добрій волі). Це рівень Любові. Любов до Рода Всебога, Богів і Предків проявляється через обряди, Славлення і творення громад.

2 Радарь. Друга Посвята (Ім'янаречення Раденням), ввступ до ланцюга учнівської наступності - Радення Свароже Вогнища Родового.

Рідновір приймає Духовний Шлях Просвітлення, через духовного учителя - Волхва і стає "двічінародженим". Виконує правило для рідновіра і додатково сповняє Радення колословом (3 кола) і священними станами (медитує). Це рівень Знання. На ньому в школах Рідної Традиці,ї які проводить Відаючий, постійно вивчається Покон, Настанови та різні відичні писання й премудрості для кращої організації життя.

3.Вогнищанин. Третя Посвячта, її отримують лише заслужені радарі. Це рівень усвідомленого та інтенсивного духовного розвитку за допомогою Жива-Ярги (Родосвіту).

Вогнищанин - створює Вогнище. Тобто його житло стає малою обителлю - клубом, центром, малою групою, де під його керівництвом як старшого брата (сестри) рідновіри та всі, хто цікавиться, займаються Жива-Яргою і вивченням Слов'янської Відичної культури. Це рівень Священних Станів (медитації) та глибинного проходження Шляху Просвітлення.

Головна особливість вогнищан у тому, що їх житло стає малою обителлю (домашнім храмом), де вони регулярно збирають людей для радення і щоденної духовної практики. Цей рівень - основа Родового Вогнища, оскільки саме з вогнищан надалі виявляються Відаючі - Обрядодії, Кудесники, Жерці, Відуни та Волхви. Там де живе вогнищанин, там і Вогнище - малий храм і обитель для кожного рідновіра (старовіра), слов'янина. Саме такий підхід дозволив зберегти ланцюг учнівської наступності, Рідну Віру і Слов'янську традицію протягом тисячоліть.

Оскільки головним і визначальним для нас є досягнення Просвітлення (Ясни), а не просто зовнішнє слідування традиції, до матеріальних проявів Звичаю ми ставимося дуже спокійно. Нам немає потреби гнатися за будівництвом величезних храмів або великою масовістю людей. Все масове - поверхневе по своїй суті і не дає реального росту для Душ. Тому найвищими цінностями Родового Вогнища є: Духовні Вчителі - Волхви (просвітлені майстри), сам метод досягнення Ясни (Покон, Жива-Ярга) і громади вогнищан - людей, які реально живуть традицією і щоденною духовною практикою.

Там де живе Відаючий - Волхв, Відун, Жрець, Кудесник, Обрядодій і вогнищанин там для нас Храм, Капище і Обитель. До Вчителя приїжджають, живуть, навчаються. Двері його Обителі завжди відкриті, він - Духовний Батько і майстер, який знає Шлях на Вершину. Капища, Земельні і Святі Місця - самі по собі дуже важливі, але вони лише те, що додається до внутрішньої практики, як і будь-які обряди, ритуали, посади і посвяти.

 Основа всього - саме Радення Жива-Яргою, постійна поглиблена духовна практика - шлях у Внутрішнє й Позамежне, а все "зовнішнє" лише доповнює її.Тому, основа всього - саме вогнищани, Відаючі, духовні майстри, які відкрили для людей двері своїх обителей і живуть шляхом Просвітлення. Вони ті. хто підтримує Вогонь Родового Вогнища, більше того. вони є - сам Вогонь Віри-Віди.

 Чим більше буде справжніх Вогнищан, тим більше буде Вогнищ. Чим більше Вогнищ, тим більше по-справжньому здорових, щасливих і успішних людей. які йдуть шляхом свого Призначення, тим більше Родове Вогнище в цілому.

Володимир Куровський

13-08-2019
Опубліковано в Новини

ЧИСТОТА ДУШІ АБО ДВА ВИДИ СВІДОМОСТІ

Святий Покон у карбі відання Тіла, Душі і Духу говорить: «Тримайте в чистоті Тіла і Душі свої. Світлом Сварожим наповнюючи, Богів славте. І будете вічно жити з Богами у Триглаві, зливаючись в єдину Правду і Силу »

Що таке чистота тіла в цілому зрозуміло, а ось що таке чистота Душі?

Як наповнювати її Сварожим Світлом - силою творення і творчості?

Як заслужити вічне блаженство, щастя і радість єдності з Божественним, райське життя?

Давайте зрозуміємо. Душа проявляється в цьому світі - через нашу свідомість і дії. З того, наскільки висока свідомість, і праведні вчинки, можна судити про рівень розвитку Душі, яка тимчасово прибуває у формі "людина".

Покон (Початкова Віда) навчає нас, що є лише два види Свідомості.

Білобожа свідомість (Білоба, білобуття) і Чорнобожа свідомість (Чорноба, чорнобуття).

Перша це - Божественна свідомість, а друга - бісівська свідомість (басурська, демонічна).

Чим вони відрізняються?

Чорнобожа свідомість - це відчуття обмеженості і постійна концентрація на чомусь негативному. 

Людина з бісівською свідомістю відчуває щастя від того, що знаходить щось і привласнює це собі (знання, владу, славу, гроші). Це Чорнобожа свідомість - насолоджуватися тим, що у когось чщось забрав або від когось незаслужено отримав. Білобожа свідомість - це відчуття безмежності буття, достатку і прагнення поділитися.

Людина з божественною свідомістю - це людина, яка відчуває щастя від того, що чимось ділиться. Можливо ви помічали, що є люди, яким більше подобається отримувати подарунки, а є ті, кому більше подобається їх дарувати. Це прямий прояв їх виду Свідомості. Для одних властиво радіти тому, що вони отримують, а для інших - тому, що вони віддають.

Чим же ми можемо поділитися з іншими, щоб наповнити свою Душу Сварожим Світлом?

Всі люди різні, у кожного своя Варна і Призначення, і це саме те, чим вони повинні ділитися з іншими. Відаючі (мудреці, діячі науки) діляться своїми знаннями. Витязі (воїни, управлінці) - своєю турботою або захистом. Господарі (купці, бізнесмени) - виробництвом і розповсюдженням благ, грошима і т.д. Трудівники (фахівці, робітники) - своєю працею або продуктами своєї праці.

Наприклад господар з Чорнобожою свідомістю - це людина, яка прагне заробити якомога більше грошей, і скласти їх на своєму рахунку в банку, щоб милуватися і пишатися заробленою сумою. Господар з божественою свідомістю - це людина, яка на зароблені гроші будує школи, лікарні, центри розвитку, дитячі садки, храми, відкриває заводи і фабрики.  Перший - витрачає все зароблене на себе, а другий - на благо всього суспільства. Перший затемнює свою свідомість і йде до страждання, другий очищається і йде до вічного щастя.

Ми маємо свободу вибору розвивати будь-який з цих двох видів свідомостей, а Божественний світ має свободу вибору - як нас за це нагороджувати.

Що створимо - те й отримаємо. Пам'ятайте! Ви робите цей вибір щодня, щогодини. Рано чи пізно Душа піде з цього світу, і ми не заберемо з собою нічого матеріального. Ми візьмемо з собою тільки напрацювання Душі і саме вони визначать, де ми опинимося: у Світлі чи у Темряві. Для повчання хочеться закінчити карбом відання Прави:

«Правду любіть, бо вона вам від Прави. Мудрістю Богів Рідних освячуйтеся, Душі і Тіла очищаючи. Бо прийде Карна з недолею чорною, Гнів Богів звістуючи, щоб згадали ви про Шлях Праведний. »

Володимир Куровський