Усе Родом об'єднане і в Роді перебуває,
Боги прийшли з Роду і Родом утримані є,
А люди - суть рід Божеський в Яві.
Тож жийте родами, славлячи Праотців
Тлумачення
На початку початків не існувало нічого: ні Неба, ні Землі, ні Всесвіту; не було ні смерті, ні безсмертя, ні Дня, ні Ночі, бо все було мороком, морем первинного безладдя і порожнечі – це і був Див. І був Див в одних місцях легший, а в інших важчий, від того тяжче докупи збиралось і витворило Око-Рода, Око-Алатир, яке у морі мороку Світлом-Вогнем засвітилось, само себе народивши.
Було те світло Ведогнем свідомості та розуму і Сльозою-Росинкою чистою, з яких Першобог і Першоптах Род Всевишній зродився. Вбираючи в себе безладдя і морок небуття, Рід Оком своїм Істину прозрів, яка є суть Законів Творення, Руйнування і Збереження. Поєднуючи їх у собі, він є Великим Триглавом, який існує у часі та поза часом, у просторі й поза простором, початком і кінцем будучи, причиною і наслідком, джерелом всього сущого і не сущого.
Рід з'єднався з Дивом, ставши з ним одним цілим, тому Рід є у Диві, а Див є у Роді, а все це є Рід Всевишній. Врівноважуючи лад і безладдя, Всевишній народив із себе Світ -Яйце, Світ Ладу і Сварги – Коло Живого Явлення, яке за законами Прави твориться, у Покон Рода уложеними. Се Яйце-Вогняне і є Всесвіт, який у Диві постійно множиться, творячи у собі світи, а ті світи творять у собі світи. Так він водночас і Священним Деревом Рода є, від того родяться на ньому плоди всякі, які світів зародки суть.
На вершечку Дерева того Сокіл-Рід Трисвітлий сидить, за дітьми своїми поглядаючи. У Роді Всевишнім вічно існують дві протилежності – творча і руйнуюча сили, які змінюють і переходять одна в одну – Білобог і Чорнобог. Це протилежності існування одного цілого – верх і низ, чоловік і жінка, однина і множина.
Творячи Всесвіт, Рід проявляє себе своїм жіночим ликом – Матінкою Ладою, яка і є Деревом Роду, та чоловічим – Батьком Сварогом – Великим Вогнем Родового Вогнища. Тому в основі Дерева Роду і творення всякого лежить Алатир-Камінь, вічним Вогнем Рода палаючи, те дерево суть вогняне і Алатир-Око та Дерево Роду суть одне.
Дерево те золоте сама Велика Матінка Лада (Сва, Слава), Рожаниця найперша, а Вогонь-камінь той – Сварог (Сварод – Небесний Род, Рід-Рожанич, Лад), творець Всесвіту і сам Всесвіт. Та те, що було явлене, стільки ж часу неявленим бути мусить. Від того є Великий Вік Сварога, який має в собі час Білобога, коли Всесвіт існує, буяє і нескінченно тривалий період множиться, і є час Чорнобога, коли Всесвіт, зруйнувавшись, зникає.
І так триває допоки Рід Всевишній нового Сварога не зродить. Народженням цим немає кінця-краю, бо ніколи не було першого народження і ніколи не буде останнього. Великий Вік Сварога зі ста років складається, кожен Рік Сварога з 360 Днів і 360 Ночей, кожна Доба Сварога 4320000 років земних складає. Та у Добі цій великій є доби менші, а вони у собі мають ще менші – і так до найдрібнішої.
Під час руйнування світу, коли все в небутті спочиває, Рід-Рожанич, Сварог Небесний до Ока-Рода, Алатиря безсмертного стискається, у час цей Рід Всевишній силу в собі примножує, щоб нового Сварога (Яйце-Всесвіт) народити. Та від того Рід Всевишній ні більшим, ні меншим не стає, а лише Див у ньому збільшується або зменшується, тому що Рід Трисвітлий є єдиним і безкінечним початком, який у вічності перебуває, чи то буянням, чи то спокоєм себе проявляючи. Тому Рід Всевишній початок усіх початків і кінець усіх кінців. Він єдиний, і ніколи єдність його не зменшується і збільшитися не може.
Рід існує сам у собі і ніхто інший не може існувати поруч з ним, а лише в ньому, бо живе він не силою духа чи душі, бо сам він є Душа всіх Душ! Знову творення починається, коли Світло-Вогонь Ока-Рода у пітьмі ширитися починає, Деревом Рода розростаючись. Сварог до творення нового відновившись, з Роду Всевишнього душі праведників викликає, що раніше по Праві жили, а потім з Матінкою Ладою їх народжує. І стають вони Рода частинками – Богами Рідними, світу Прави охоронцями, які Батькові своєму світ творити помагають, кожен за справу свою відповідаючи. Тому у світі все своє призначення має: камінь всякий, рослина і людина.
Рідні Боги допомоги потребують, від того людину народжують. Будучи синами вірними, ми справу сю підтримувати маємо, Богам допомагаючи жити по Праві, лад на землі творячи. Велика Мати Лада на земному рівні проявляє себе Мокошею (Матір'ю Сирою Землею, Покровою), Лелею, Долею та усіма іншими жінками, які є проявами її. Сварог постає для людства у вигляді зоряного неба і символізує собою образ Великого Батька, що проявляється у дітях своїх Богах-Сварожичах. Відайте, Вкраїнці-русичі! Усі світи і тіла небесні живими істотами є, а від того, як і кожен, мають час здоров'я і хвороби, смерті і народження. У кожного з них свій дух і душа є. Кожне тіло небесне – то храм одного з Богів Рідних, і носять вони його на собі, як людина тіло людське. Усі Рідні Боги – Сварог, Лада, Перун, Світовид, Велес та інші – це іпостасі і прояви Рода. Бо Рід з купою Богів Рідних виступає, які взаємодіють один з одним, творячи Вічність заради єдиної мети і будучи одним, тому Всевишній визначає призначення і найкраще застосування кожного явища, яке в ньому є. Завжди Волхви рекли: Боги наші суть одне, а як трапиться такий блудень, що Прави не відаючи буде ректи, що маємо Богів многих, хай буде вигнаний він з Роду! Відаючи се, з Богами у Триглаві перебувайте! Бо Рід Трисвітлий є Бог над Богами і Сутність Всевишня, він є єдиним і багатопроявним, він єднає в собі однину і множину, а русичі – його нащадки прямі. Се ми були перші, що Триглаву вклонилися. Від того Боги Рідні тримають десниці на ралах наших, через Провідників Вогню Родового, Праотців наших Віру і Веду нам даючи. Віру Істинну, Православну, бо істинна Рідна Віра – це Віра-Веда у Рода Всевишнього і Богів Рідних, що у Праві перебувають.