05-03-2013
Опубліковано в Священне Писання

КАРБ ВІДАННЯ КАРНИ

Правду любіть, бо вона вам від Прави.
Мудрістю Богів Рідних освячуйтеся,
Душі і тіла очищуючи.
Бо прийде Карна з Недолею чорною,
Гнів Богів звістуючи,
Щоб згадали ви про шлях Праведний

Тлумачення

Відайте, Вкраїнці-русичі! У Роді все має свою причину і наслідок. Що б у Світі Білому не діялося, день чи ніч стояла, Боже явище чи стан природи – усе має свою причину, внаслідок якої вони з'являються, і саме це явище чи стан є причиною наступних змін, подій чи явищ. Першопричиною і Першонаслідком усього є Всевишній Рід і закони Прави, які з нього витікають, як джерела чисті. Немає кінця-краю переходам причини в наслідок, життя у смерть і навпаки. Цей ланцюг взаємоперетворень творить життя та існування всього сущого.

Людина, яка народилась, має своє призначення, виконання якого є головним обов'язком її життя і необхідною умовою для підняття на вищий щабель духовної досконалості. Кожній людині визначено найпряміший і найкращий шлях зростання її Духу.

Душа людини містить у собі знання про цей шлях і Світлі Боги, проявляючись у її свідомості, постійно закликають людину до світлого, чистого, правдивого, любові і справедливості. У кожної людини є свій Бог-опікун, шляхом якого вона йде. В той же час у Душі людини є темна частина, у якій збираються темні думки, чорні бажання, підлість, зрадливість, ті риси душі, які вона не хоче в собі бачити.
Відайте: Душа людини цільна; і нема такого темного, яке не могло би стати світлим, і нема такого світлого, яке не може стати темним. Якщо людина у темну частину душі не заглядає, причини чорноти не з'ясовує і не виправляє, вона сама собі може створити бісів, які її душу ятрити будуть, зі шляху вірного збиваючи.
Відайте: Світ Прави – це світ надприродного, надпрозорого, найтоншого і найдосконалішого. Коли людина не хоче зростати, виконувати своє призначення, мудрості не шукає, а живе лише тваринно – це свідчить, що вона не відає законів Прави. Не відаючи законів Прави, вона йде хибним шляхом, чинячи кривду.

Душа її від того кривдою обліплена, брудом ницості заляпана, від чого стає важкою і по смерті не може піднятися у світ Прави, тому прямує у Наву. По тому, якщо на те буде воля Рода, вона знову відродиться на землі у Світі Білому, щоб знову пройти труднощі чи радощі, завдання чи випробування, які їй треба пройти чи пережити, щоб стати досконалою і богоподібною. Тільки маючи необхідну якість, вона досягне Світу Прави. Потік законів Прави є безперервним потоком причин і наслідків сущого, тому постійно підтримується Всевишнім Родом, метою якого є якнайбільше поширення у Диві Світу Прави. Світ Прави творить Духовну, Божественну частину Всесвіту.

Якщо людина стає наперекір намірам Всевишнього і не прагне духовної досконалості, то вже при житті вона починає на собі відчувати важкість, яка не дає їй можливості жити вільно, життя йде погано і безладно. Якщо вона продовжує занапащати себе, то заподіює собі хворобу та швидко вмирає. Душу, яка потрапила у Наву, зустрічає Богиня Карна; вона підсилює неузгодженість, нерозуміння, страх чи жадобу, від чого Душа починає сильно страждати від тих басурів, яких вона сама створила. Людина є Творець, бажаннями недобрими вона витворює невидимі живі істоти, які є або Добрі Духи або басури.

Добрі духи людині допомагають, життя її стережуть, а басури силу людини забирають. Ці басури за людиною у Наву йдуть і там душу безтілесну мучать. Коли настає час, Карна з дозволу Рода душу у Яву відпускає. Щоб душа знову у Яву повернулася, потрібна добра воля люду Православного, який душі Предків у Яву покличе, щоб відродилися русичі, які того потребують. Отримавши у Яві нове тіло, душа має шанс навчитися того, що вона минулий раз не зрозуміла, не пережила і не вивчила. Ведучи праведне життя, чесно вдивляючись у свої недосконалості, прагнучи покращити себе, просочити світлом Прави темну сторону своєї натури, людина стає більш ладною і внутрішньо узгодженою.

Від цього душа її стає чистою, світлою та легкою; це дає їй змогу піднятися у вищий світ Прави, де проходить свою науку, і так аж допоки не стане Богом, проявом Рода, який відповідає за певні принципи або ділянки Всесвіту. Коли ж людина не робить ніяких висновків і знову починає вести безпутне життя, до неї з її свідомості знову приходить Карна. Вона нагадує душі про вірний шлях прикрими випадками і труднощами, а згодом і хворобами. Це потрібно для того, щоб людина зупинилася і замислилася: чи вірно вона живе, чи вірний шлях вибрала і чи досягне вона на цьому шляху досконалості?

Зрозумівши, що вона робить не так, людина мусить щиро визнати перед Богами свою провину і докласти зусиль, щоб її виправити. Якщо це не відбувається і неправедне життя продовжується, ситуації стають все більш загрозливими, покарання все більш суворими і, як остаточний засіб, Доля повертається до людини чорним обличчям, перериває нитку свою і Морок Смерті поглинає її.

Свідомо чи несвідомо чинячи кривду, прагнучи не свого місця, ми караємо самі себе, відриваючи себе від єдності Рода.

 
136 Останнє редагування П'ятниця, 01 грудня 2017