03-03-2013
Опубліковано в Священне Писання

КАРБ ВІДАННЯ БІЛОБОГА І ЧОРНОБОГА

Чорнобог з Белобогом перуняться,
У Сварзі єднаючись,
Тим світ удержаний є.
Вони суть одно і немає одного без другого

Тлумачення

Весь світ складається з двох протилежностей, які проявляють себе як однина і множина, біле і чорне, чоловік і жінка, верх – низ, любов – ненависть, правда – кривда, і так до безконечності. Білобог і Чорнобог – то є дві половини одного цілого, протилежні першопочатки, які підтримують одне одного і водночас борються між собою. Від того вони один з одного світ будують, на протилежне опираючись, основою Всесвіту виступають. Вони нерозривно поєднані, тому ніхто з них не може перемогти, бо вони один без одного не існують. Білобог і Чорнобог білобою і чорнобою проявляються, які є своєрідними станами буття людини, роду, Всесвіту, що є у кожному явищі, предметі чи істоті.

Всевишній Рід – єдиний і багатопроявний Бог, який існує завдяки тому, що має у собі єдність, яка проявляється і як любов і життя та прагнення єднатися, і як багатоманітність – прагнення бути окремим, самодостатнім, займати своє місце і час.

Рід між цим рівновагу творить, щоб світ збережений був. Білоба – це прагнення до Прави, світла, народження, творення, а Чорноба – це сталість, руйнація і темнота. Всевишній Рід є єдиним і багатопроявним, узагальнюючим все початком, який не має в собі поділу на добре і зле, біле і чорне, верх чи низ.

Коли людина, поєднуючи у своїй свідомості дві протилежності буття, усвідомить їх як єдине ціле, тоді вона піднімається над своїм буденним розумінням дійсності і стає свідомо з’єднаною з Родом, почавши жити за Всесвітніми законами Прави. Відайте Вкраїнці-русичі, не завжди те, що ви бачите, насправді є, тільки глибинно мудра людина може побачити причини удаваного зла і небезпеку так званого добра. Бо те, що сьогодні зле завтра може видатись добрим і єдино можливим.

Сприйняття світу залежить від зрілості душі людської і в кожного воно своє. Так, темні люди Тьму вважають добром, а для світлих людей вона зло найбільше, та роз’єднаність завжди програє – від того темне знизу, а світле завжди зверху стає. Вкраїнці-русичі від сотворення світу православні, тому, світлі душі маючи, Бога і мудрість у Праві шукають. Незріла душа в усьому бачить відмінність, від того істини не відає, а мудра людина в усьому бачить єдність і подібність.

Людина, до досконалості через перенародження йдучи, мудрішає. Часто буває так, що піднявшись на певний щабель розвитку душі і відчувши себе на ньому добре, людина перестає прагнути рухатися, а отже, перестає бути Творцем. Не ступивши на інше місце, вона починає не своє місце займати. Внаслідок цього Ведогонь її, Дух – світла душі частина притягує до тіла певне явище, яке з її позиції затишку і щастя тілесного може здаватися злом. Та шляху іншого немає, щоб заставити Душу до вищого знову йти. У той же час, займаючи місце чуже, людина постійно відчуває на собі тиск, тому вона може вирішити, що світ – злий. То неправда велика, бо ноша кожного по силі йому дана, а хто ношу свою нести відмовляється або за чужу береться, той Долею карається.

Урок цей не жорстокістю вважати слід, а добром, бо Рідні Боги шлях кожного ліпше знають і дорогою найкоротшою ведуть. Кожен має право на розуміння своє і помилку невільну, та чим більше він шкоди людям завдасть, тим більше з нього спитається. А ще буває так, що Боги випробувати прагнуть, від того людині у житті все важче і важче стає, та коли вона, завзято працюючи, обов'язок свій не полишає та причину випробування відшукує, вона швидко до блага і добра піднімається. Розглядаючи Добро і Зло, які випливають із Білоби і Чорноби можна помітити, що те, що для одних людей, народів є найбільшим добром, те для інших є найгіршим злом і навпаки.

Тут усе залежить від точки зору і рівня усвідомлення дійсності. Не завжди те, що добре для Господаря, буде добрим для Воїна, не завжди те, що добре для Воїна, буде добрим для Відаючого, і навпаки. Тому завжди слід зважувати явище з усіх боків, з точки зору Вищого. Взаємодія і взаємоперетворення Білоби і Чорноби проходить на всіх рівнях і в усіх формах. Слід добре пам'ятати, що ці дві сили у світі знаходяться в однаковій кількості, жодної з них ні більше, ні менше, просто одна з них може бути більше проявлена, а інша прихована. Кожна з цих сил має свій період панування на Землі та у Всесвіті. Ці періоди проявляються у Добі і Ночі Сварога; таким чином за рахунок періоду руху і спокою вони врівноважуються. Пам'ятайте, те, що сьогодні зле, завтра може бути добре, а що сьогодні добре – завтра може бути зле.

Від того завжди готові будьте світ сприйняти по новому. Відайте: щоб зрушити світ Явний, потрібна Сила не явна – Сила Духу, Сила Віри, бо одне без іншого не може. Як хочемо мати державу могутню, мусимо мати Віру так само могутню, бо як немає духу у народу, то позбудеться він і тіла. Віра істинна має в собі Веду Святу, Віра без Веди – ніщо. Віра – непідтверджена довіра, а Веда – то знання, які постійно доводять своє існування.

Рідна Православна Віра єдина і багатопроявна, а від того містить у собі усвідомлення Віри і Веди. Під Білобою прийнято розуміти добре, чисте, активне, а під Чорнобою – зле, нечисте і пасивне. Білоба і Чорноба виступають примітивною формою оцінки дійсності, тому виникають такі поняття як добре і зле. Завдяки їм людина вибудовує собі вісь координат, яка допомагає їй порозумітися з іншими й орієнтуватися у просторі.

Об'єднуючись чи ототожнюючись лише з одним проявом буття, ми творимо в собі несприйняття і відкидаємо частину себе, стаючи недосконалими. Під злом нам уявляються сили спокою і лінощів, які стримують активний рух вперед, та глупством є на це сердитись, бо завдяки цьому все відбувається тоді, коли Всевишнім призначено. Якщо бажане з'явилося у Яві, це свідчить, що сили Пітьми подолані і відбулось зростання якісне, а, отже, Світло переважає.

Будучи частиною Рода Всевишнього, людина від народження (так само як і великий Батько) має в собі Світле і Темне. Світле – це всі задатки, таланти, схильності і можливості, а темне – це невігластво, хвороби, басури, недосконалості. Як світле, так і темне лежить глибоко на дні душі нашої, обплутане безладом і мороком.

Усе це є наш скарб, лише потрібно це розуміти правильно. Кожен православний вкраїнець-русич незалежно від варни є Воїном Світла, тому він має бути завжди готовим до будь-яких змін і певного роду боротьби з ворогами. Ворогами його є лінь, неуцтво, жорстокість, підлість та інші низькі якості.

Не потрібно викидати внутрішній бруд із себе чи втікати від нього, твердячи, що його немає, потрібно його досліджувати, виявляти причини виникнення і, полюбивши, прийняти його як частину себе. Відтоді творяться дива дивні, хвороби і недоліки самі по собі у душі розчиняються і з пітьми народжується світло. Якщо ми, напружуючи усі сили своєї душі, відкидаємо Чорнобу, починаємо її ненавидіти і боятися, від того вона, за законом єдності Білоби і Чорноби, ще більше переповнює нас і оточуючий світ, внаслідок чого виникають страждання.

Тільки коли людина піднімається над своїм буденним рівнем розуміння й оцінки дійсності, відаючи, що Білоба і Чорноба – невід'ємні складові одного цілого, вона починає пізнавати закони Прави. До того часу, доки люди будуть негативно оцінювати один одного, у світі постійно буде існувати ненависть, страждання і боротьба.

Внаслідок цього людина буде боятися, а лякаючись чогось, ми знову будемо притягувати те, чого найбільше боїмося. Бо що ми продукуємо і творимо назовні, те до нас і повертається. Сіючи навколо Добро і Світло, ми щедрий врожай щастя і любові зберемо!

130 Останнє редагування П'ятниця, 01 грудня 2017
Детальніше в цій категорії: КАРБ ВІДАННЯ СУТНОСТІ ПОКОНУ »