Волхви - духовні Вчителі

Чим вище і якісніше слов'янин розуміє і практикує систему «Родосвіт», що складається з таких галузей як Жива, Родолад, Ярга і т.д., тим вищий його духовний статус. Але найбільше вміння - це вміння безпосередньо спілкуватися з Божественним Світом і навчиться з'єднувати із ним свою свідомість, тобто досягти стану Просвітлення (Ясни). Коли стану Ясни, досягнуто, хоча б на короткий час, така людина стає джерелом знань, вратами Бога у світ людей. Тому найвищий рівень Просвітництва мають Волхви, вони ж і виступають учителями всіх духовних практик і умінь Вогнища Родового.

 Учителем учителів у Родовому Вогнищі є Верховний Волхв, Першоволхв Кола Волхвів Радетелів. Усі без винятку відаючі (волхви, відуни, жреці, кудесники) - його прямі, особисті учні, і він вільний своїм благословенням (указом) визнавати їх вищий духовний чин або ж применшувати вже наявний. Рішенням усіх слов'янських родів і безпосередньо Кола Волхвів-Радетелів від 15 червня 7511 року, таким Учителем є Огнь-Сварг-Володимир (Куровський). Будучи основоположним Учителем, він одночасно є і Верховним Волхвом Родового Вогнища. Він був таким довічно обраний на I-му Вічі Православних Вогнищан. Саме завдяки його старанням сьогодні Родове Вогнище - всесвітньо відома і визнана організація, що безпосередньо сама і через свої відгалуження несе мудрість і силу Віри Предків

 У Поконі Рода Всевишнього в тлумаченні Карба відання Володіння йдеться: «Відайте: від Рода Всевишнього, через Сварога і Ладу, Богів і Спасів до Первошолхвів Православних мудрість Святого Покону ллється, щоб передавали вони її Волхвам, Відунам, Жерцям, Кудесникам, Обрядодіям, Вогнищанам, Рідновірам, а ті - далі всім людям праведним. Тому духовні настанови Волхва - це основа життя кожного православного слов'янина, бо тільки завдяки навчанню дитя дорослим та досвідченим стає і для інших душ із часом Батьком або Матір'ю стати може ».

 Взаємовідносини «Учитель - Учень» як шлях до Просвітлення

 На жаль, не всі сучасні рідновіри здатні на такий рівень усвідомленості, щоб розуміти, що шлях рідновіра - це Наука Життя, тобто практика осягнення законів світобудови (законів Прави) і шлях Просвітлення. Підходячи до духовного життя по-старому, а по суті «по-християнськи», вони слабко розуміють, що на цьому шляху найбільш важливим є взаємини вчитель - учень. Через занепад Традиції, саме поняття про ці взаємини у слов'янському роді применшено. Щоб  глибоше розкрити його, звернімося до того, що про це говорить Покон, а також інші гілки відичної традиції.

 Так, в «Сідха-сідханта-падхаті Горакша» в розділі 5 «Милість Гуру» читаємо: «Тільки за допомогою Вчителя може бути досягнута досконалість, а не через розумове мислення і нескінченне обговорення. Передачу мудрості потрібно отримати усно, а не через безліч текстів, лише тоді можливо стати Звільненим. Вища обитель досягається передачею сили і благословенням Майстра, іншого шляху немає ».

Їй вторить «Шива Самхіта» (3.11) «Лише знання, що його переказав устами Гуру, веде до Звільнення, всі інші практики не будуть давати плодів, будуть слабкими або будуть створювати перешкоди».

 Принцип духовного навчання і керівництва у Слов'янській Відичній традиції, яка має таке поняття як «ланцюг учнівської наступності», набагато вище, розвиненіше і складніше, ніж це прийнято вважати серед звичайних людей, які не мають відношення до Традиції. Саме через нерозуміння цього феномена, багато учнів недоотримують настільки необхідної їм мудрості, сили і знань, а деякі й зовсім втрачають канал Посвяти і силу Животворного Духа (Світла Рода) через свою неправедну поведінку.

У загальній відичній традиції взаємовідношення учитель-учень називають "Гуру-йогою", безпосередньо у слов'янській - "Волховським Раденням".

 Волховське Радення (гуру-йога) має три головних принципи

 1.Добровільне бажання учня навчатися

Тобто, учень повинен сам, усвідомлено і щиро прагнути навчатися духовній практиці з метою свого духовного розвитку. Прийнявши Посвяту, не жити своїм життям загрузнувши в мирську метушню або навпаки, почавши поклонятися, обожнювати, і залежати від Учителя, а саме усвідомлено вчитися духовній практиці Родосвіту (Живі, Ярзі і т.д). Вчитися - це означає жити відповідно до отриманих знань і брати на себе відповідальність за своє життя, сім'ю, обов'язки своєї варни - перед народом і Богом. По суті - виконувати ті завдання, які йому дані Вчителем.

 2.Готовність учня

Якщо учень хоче чогось насправді навчитися, його відносини з Учителем повинні бути не «формальними», а сутнісними. Спочатку він повинен сам стати усвідомленою особистістю (прийняти Ім'янаречення), а потім зробити продуманий вибір Учителя (Ім'янаречення Раденням). Зробивши вибір, він повинен навчитися слідувати йому, з твердою впевненістю в успіху, вірити своєму Вчителеві, бо найбільше, що цінується в людині - це вірність. Вірність Присязі і взятим на себе обітницям і зобов'язанням - саме це робить, людину двічі народженою (благородною, шляхетною). У трактуванні Карба відання Володіння про це говориться так: «З усіх видів служіння вірність Учителю Духовному і повчанням його є святістю найвищою. За сим сам Всевишній споглядає - як душа зерна Правди в собі вирощує, щоб нагородити відповідно до старань її ».

 3.Свобода волі учня і свобода вибору

Істинний Учитель завжди спрямований на те, щоб допомогти учневі знайти самого себе, і ще більшу свободу волі та саморозвитку. Він допомагає йому зняти усі свої уявні обмеження, які заважають проявити божествену суть учня. Справжній Учитель бажає, щоб учень був усвідомленим, вольовим, мав свободу вибору і внутрішню свободу. Він бажає допомогти йому бути в повній мірі самодостатнім, знаючим, знайти цілісність і внутрішню мудрість так, щоб у майбутньому учень міг сам навчати інших, силою свідомості творити свою долю і життя своєї родини, варни, держави і т.д.

Наслідки порушення принципів Волховського Радення (Гуру-йоги)

На жаль, буває і так, що велика свобода життєвого вибору, яка дається Учителем, сприймається неосвіченими учнями, як якась «м'якотілість», тому вони іноді намагаються піднятися за рахунок авторитету свого Вчителя або Вчителя їх учителя, не бажаючи проходити всі стадії навчання або відповідати рівню духовної підготовки. Такі люди можуть здійснювати негармонійні дії або нарікати себе волхвами, відунами, жерцями і т.п. Творячи розбрід і в гордині своїй самозвищуючись, вони забувають те, про що мовить Покон у трактуванні карба Володіння:

«Приймаючи значення Першоволхва - Верховного Волхва Вогнища Родового у підтримці та розвитку ланцюга учнівської наступності, усі рідновіри православні йому глибоке шанування надавати повинні. Бо учні, істинно слідуючи за своїм Учителем Щонайпершим, Першоволхвом, сприймають відання Покону і все вчення Радення Сварожого через серце, розум і очі його. Завдяки своїй вірності повчанням Учителя Основоположного, інші волхви-вчителі силу духовну отримують і знання таємні, котрі необхідні для служіння праведного Роду Всевишньому через Радення Свароже Вогнища Родового. Ті православні, котрі відхиляються від настанов Першоволхва і в гордині своїй самі з собою перебувають, від досвіду тисячоліть відмовляються. Втрачають учні такі всю благодать, яка була отримана, завдяки служінню духовному. Незримо втрачають вони і зв'язок з раденням Сварожим і благодать Божу. Від цього сила Світла Рода в душах їх у стократ применшується, і їх інші Боги підбирають, котрі за руйнування Всесвіття відповідають ».

Знову ж таки, у цьому підході Покон чітко перекликається з іншими відичними джерелами: «Боги благословляють лише тих Учителів, які дотримуються спадкоємності (парампари)». «Куларнава-тантра» (14.5)

Тісний, чесний і щирий духовний зв'язок між Учителем та учнем, спрямований на взаємопідтримку і загальне творення, забезпечує чистоту «школи передачі знань», тобто лінію передачі (на санскриті - парампара). Якщо учень ретельно слідує інструкціям і повчанням Вчителя, не спотворюючи і не перекручуючи їх, він обов'язково досягає життєвого успіху, набуває божественої мудрості та оволодіває надприродними силами. У протилежному випадку це не відбувається. Тому, дорогі друзі, треба любити не тільки своїх жінок, свої сім'ї, а й своїх Учителів, бо вони і є ваш прямий шлях до Бога.

Коло Волхвів РВ РПВ

о. Ладомир (Анікеєнко)

Благословения Радарям от Рода Всевышнего, Богов и Предков! 

Верховный Волхв Родового Огнища Родной Православной Веры. 

Огнь –Сварг- Владимир (Куровский)

1.Рід Всевишній – єдиний та багатопроявний. Усе перебуває у Ньому, Він усе сотворив та усім керує. 

2. Всебог являє себе як Рід-Рожанич, Див та Животворне Світло Рода. 

3 Рід- Рожанич як видимий прояв буття втілюється Сварогом і Ладою, Богами та Предками. 

4. Життя – це Велика Гра Душ,у якій Всевишній пізнає себе через свої творіння - частинки та прояви. Тому Він втілюється різними Богами, Духами та Душами. 

5. Рід Вседержитель прийшов до нас як Сварог і Лада, дарувавши Покон, щоби Душі навчившись у тілесному світі, могли повернутись у духовний світ Прави. 

6. Всебог завжди опікується нами особисто та через Рідних Богів, Спасів й Учителів. Як праведний Батько, за правду і добро нагороджує, а за зло і кривду карає. 

7. Людська душа є вічна та безсмертна. Вона навчається в Яві осягаючи кони Прави, аби укріпити свою вічність, через праведне радення та служіння Всевишньому. 

8. Осягаючи світ, людина має працювати над собою аби піднятись над протилежностями буття та досягнути Ясни. 

9. Щоб піднятися в Праву, душа має підтримувати єдність з Всебогом, Богами, Предками, Рідними, Духовним Учителем та Наставниками, аби отримати від них Віду, Силу, Славу і Честь. 

Шістнадцять Зерен Божої Правди 

1.Істина 

2.Любовь 

3.Справедливість 

4.Праведность 

5.Мир 

6.Ненасильство 

7.Служіння. 

8.Чістота 

9.Відповідальність. 

10.Вірність 

11.Воля 

12.Самоутримання 

13.Совість 

14.Саморазвиток 

15 Благочестя 

16. Набожність. 

Головна Заповідь Всебога 

Люби і слав Рода Всебога діяннями праведними, з Рідними Богами з'єднавшись, Предків шануючи - любов і благодать в роді людскому твори! 

Заповіти Радення Сварожого Вогнища Родового 

1. Родове Вогнище паланням душі своєї підтримувати в неділю і день святковий, аби Світло Праві у Яві ширилось. 

2. Чотири сонячні Свята, святкувати як святість найвищу. Перед цим говіння утримуючи, для зміцнення тіла і духа свого. 

3. Щоденно, відповідно до рівня посвяти своєї – радення творити, праведно і животворно рдіти колословом і молитвою своєю. Дні говіння тримати, як у Вогнищі Родовому уложенно. 

4. На кожне свято сонцекресне - причастися Святою Стравою, через яку Рід Всебог, Боги та Предки рід земний благословляють. 

5. Пам’ятати, що внутрішне – зовнішне сотворяє, тому Світло Рода (Родосвіт)в собі і навколо себе примножувати. 

6. Вірно допомогати у потребах Громаді своїй, аби полум’я Родового Вогнища шлях життєвій освітлювало. 

Заповіді Здорового та Щасливого Життя 

1. Ти частина Всебога, усі оточуючі частина тебе. 

2. Ти несеш відповідальність за все, що з тобою відбувається в будь-який момент часу 

3. Ти народжуєшся багато разів, тому живи так, щоб кожен раз був кращим за попередній. 

4. Поводься з іншими так, як хочеш, щоб поводились з тобою. 

5. Виконуючи своє Призначення, будь вдячний, щасливій, веселий та вір у себе. 

Дев’ять дарів Світла Рода Всевишнього 

1. Відання 

2. Життетворення 

3. Зцілення 

4. Мудрість 

5. Розум 

6. Розсудливість 

7. Мужність 

8. Сила 

9. Едність з Всебогом. 

Дев’ять святих Таїнств Рідної Віри 

1. Им'янаречення 

2. Радення 

3. Вогнищанство 

4. Живоявлення 

5. Відогора (духовне провідництво) 

6. Подружжя 

7. Причастя Святою Стравою 

8. Покаяння (обрядове ладування) 

9. Благословення 

Головні праведні вчинки 

1. Животворення (молитвою, колословом, замовлянням). 

2. Жива-Ярга (самовдосконалення). 

3. Виконання свого Призначення. 

4. Служіння Всебогу через служіння людям. 

5. Десятина (жертовність). 

Влх Огнь-Сварг-Володимир (Куровський)

На Святой Руси, в зависимости от координации с другими праздниками он празднуется в период с 20 по 24 марта. В этом году обрядовые гуляния в соответствии с Колодаром Родового Огнища будут происходить 23 марта. 

Великодень Дажбожий это чествование рождения ярого весеннего солнца - Ярила, буяния природы и силы жизни. Это святое время молитв и загадывания желаний для творения своей жизни. Поэтому каждая девушка, женщина, хозяйка обязательно красит красные крашанки , пишет писанки и печет куличи.

Писанка, написанная своими руками, это мощнейший оберег на целый год. Каждая черточка, каждый знак на ней имеет свое духовно-магическое значение, способствуя воплощению наших желаний, молитв и чаяний. 

Каждая писанка – это маленькая вселенная, графический заговор, который оживляется схождение Животворной силы Ярилы во время праздника. Куличи и красные крашанки – символ Ярилы как оплодотворяющей силы Всебога , подателя благ и будущих урожаев. 

В эти праздничные дни, желаю всем славянам, родноверам , всем праведным людям которые чтят Свет и творение Света – счастья и благополучия, новой силы и радости. 

Всебог всегда с нами, он бережет и защищает нас силой Родных Богов. Чтобы не случилось, если мы держим свои сердца открытыми, наполняемся Верой и Ведой – в нашей жизни в наших семьях и родах - всегда будет добро и счастье, сила и свет, достаток и благодать! 

Мы живем во времена, когда начинается Весна всего Славянского Рода, поэтому верьте и знайте - Животворная Сила Всевышнего всегда с нами, и чем глубже мы постигаем свои родные духовные корни, тем больше наполняемся силой творения, тем крепче наш Славянский Род и больше хорошего урожая в разных сферах нашей жизни! 

С Великоднем Дажбожим! Счастья и Любви, Добра и Света! 

Верховный Волхв Родового Огнища РВ РПВ Владимир (Куровский)

Отець В’ячеслав, живучи у нелегкий час домінування комуністичної ідеології Радянського Союзу та переслідування Віри і Духовності, зміг зберегти Рідну Традицію та Звичаї, знання Радення Сварожого Вогнища Родового та відання Святого Покона. 

Вячеслав Саврович Куровский

Завдяки його подвижництву і духові праці, Родове Вогнище пройшло шлях від таємного співтовариства громад спадкових носіїв Віри Предків (Старої Віри, Рідної Віри) до офіційно визнанной міжнародної рідновірської конфесії. Саме він був основним Вчителем і Наставником теперішнього Верховного Волхва РВ РПВ о.Володимира (Куровського). 

В’ячеслав Куровський – був доброю та світлою людиною. Він завжди мріяв про те, щоб всі слав’яни, усі праведні люди, оволодівши духовною мудрістю Предків, змогли би стати Щасливими, Здоровими і Успішними. Саме цього він навчав своїх дітей, внуків і правнуків, учнів та спраглих Істини. 

Ведагор, Вячеслав, Владимир Куровские

Будучи людиною похилого віку і відійшовши від духовного Наставництва (передавши справи внуку), він все одно підтримував і постійно цікавився життям Родового Вогнища та Академії ПРАВ, час від часу приїжджав, аби особисто подивитись і благословити майбутніх духовних провідників. 

Коли бачимо Перехід, ми краще розуміємо Життя і своє Призначення - заради якого ми народились, той ланцюг Душ «мертвих, живих і ненароджених», завдяки якому існує у нашому роді Любов і Добро, Світло і Благо. 

Найбільшою його мрією було побачити Вогнища -Храми Рідної Віри в столицях усіх Слав’янських Родів. Отець В’ячеслав заповідав нам усім любити і підтримувати одне одного, незважаючи ні на що! 

Ми маємо завжди пам’ятати про те, що всі ми кровні Родичі, від Рода роджені і Родом утримані, тож маємо жити Родами (у єдності) і славити Праотців. 

Сьогодні ми славимо Його особисто, посилаючи свою молитву, шану і щиру повагу. Сварга Причиста – Великій Людині, слава і честь Великому Волхву! Віримо, він знову відродиться в Яві для вірного служіння Роду Всебогу і усьому Роду Слав’янському. 

Сумуємо, Любимо, Пам’ятаємо, з Повагою, 

Коло Волхвів РВ РПВ

Вони підтверджують те, про що завдяки Духовним Вчителям і Священним Писанням (Віди, Біблія, Коран, Покон), відомо тисячі років усьому людству.

Незважаючи на це, люди продовжують брехати, чинити перелюб, красти, вбивати і т.д. Чому це все відбувається? Чому Бог не зупинить війну, вбивства та інше, покаравши винних, не наведе порядок? Невже, він такий жорстокий або йому немає до нас діла?

Ці та подібні питання, люди часто задають собі, особливо коли у них в житті трапляється біда.

Спробуємо відповісти на це з точки зору Покону Рода (священного писання слов'ян) і вчення Родового Вогнища Слов'янської Рідної Віри.

Покон (Віда Прави) описує весь світ як величезне тіло Бога Рода. Всі ми живемо в приРОДі, місце, де ми живемо - РОДина, самі ми наРОД і РОДичі.

Таким чином, ми виступаємо частинкою Всевишнього, і він виявлений в нас у вигляді Духа (дживи, божественої іскри). Завдяки їй існує Душа (наша індивідуальність), яка випромінюючи через себе енергію Творця (живу) і так творить своє Тіло і навколишню дійсність.

Давайте усвідомимо це, ми подібно клітці в організмі маємо певну самостійність (досить велику), але в той же час у нас є певні межі нашого прояву (призначення, дхарма).

Головне наше призначення - це Духовний Розвиток Душі і служіння Всебогу.

На планеті Земля ми проходимо ці рівні розвитку - каменю, рослини, тварини і людини. Пройшовши ці щабелі, ми духовно піднімаємося і стаємо Вищими Душами (охоронцями, ангелами), а далі Земними Богами (управляємо планетами) і в решті Вишніми Богами (творцями всесвітів).

Землю можна порівняти зі школою, в якій є: молодші класи (молоді душі), середні і старші, а також напрями навчання (праця, економіка, управління, наука). Оскільки класи різні за рівнем і напрямком, у них різні програми навчання (віри, релігії) і назви цих програм.

Це добре і правильно, що у кожного "класу" є свій шлях - Християнство, Мусульманство, Буддизм, Слов'янське Рідновір'я і т.д, свої Вчителі та Святі. Все це різноманіття створює веселку Гри (можливі її варіанти).

У той же час, внаслідок цієї несхожості і прихильності до «своєї програми» у Душ втілених у тілах, часто виникає догматичність і нетерпимість до інших Душ.

Тому "класи і напрямки" можуть ворогувати (змагатися) один з одним. Це нормально і навіть необхідно для процесу навчання і зростання.

Як у футболі, щоб виграти (розвинутися) потрібна протилежна команда. Всередині команди теж є певна конкуренція і навіть «війни». Ми постійно змагаємося один з одним у своїй сфері діяльності, на роботі і навіть у родині.

Більше того, Душа підсвідомо може порівнювати свій теперішній рівень життя з ідеально можливим (за призначенням) і почати «грати» сама з собою.

Тоді вона, випромінюючи енергію душі (Живу), сама створює собі проблеми - життєві ситуації, проблеми і хвороби. Кожна ситуація - урок школи Життя. Вирішити урок, значить усвідомити якийсь закон світобудови, або розвинути в собі якусь нову якість. Це те, заради чого ми взагалі і вступаємо в Гру.

Так ми осягаємо закони Прави - закони світобудови і творення буття (Віду) і вчимося використовувати як фізичну, так і духовну силу, щоб на вищому рівні стати богами у Всебозі. Це як у школі (інституті) ми вчимося, щоб отримати диплом і почати вільно творити своє життя.

Таким чином, все оце: брехня, біль, страх, смерть - лише Гра (Майя, Лілла) в які грають між собою наші Душі, створюючи ситуації для зростання і подолання своєї обмеженості.

Труднощі в тому, що втілюючись на Землі, ми забуваємо хто ми, і не пам'ятаємо свій істинний Будинок - Божествений Світ. Це зроблено для того, щоб ми могли повністю зосередиться на процесі «навчання», і нам не заважали спогади про минулі ігри (втілення).

Завдяки цьому феномену Душі, ми повністю ототожнюється зі своєю роллю в Грі - чоловіки, жінки, трудівника, бізнесмена, військового, вчителя і т.д.

Азарт Ігри затягує, і ми втрачаємо усвідомленість і починаємо «грати, щоб грати», перестаємо розуміти для чого взагалі потрібно це втілення і в чому наш Шлях.

Це подібно до того, якби футболіст “з’їхавши з глузду”, забув про те, що таке "нормальне життя", а став вважати гру на футбольному полі реальним життям і єдиним способом свого існування.

Саме через втрату свідомості і зайве ототожнення, ми впадаємо в дикий «матеріалізм» або позамежну «духовність», самообмеження або розпусту. Любимо, страждаємо, воюємо, вмираємо і т.д.

Так відбувається поки ми не знайдемо Кон (баланс) між крайнощами своїх проявів. Наші пращури називали цей спосіб сприйняття світу - шляхом Покону (недвоїстості й цілісності).

Усе наше «життя» на Землі подібне до комп'ютерної гри: вона навчає, розвиває наші Душі, але не є справжньою, не є «реальним» життям.

Усі Писання говорять нам, що це ілюзія. Справжнє наше життя - це життя в Божественному Світі, світі, з якого прийшли наші Душі, щоб навчатися і розвиватися.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО ЗРОЗУМІТИ:

Будучи людьми, ми втілені в тілах, тілах які є прямим проявом тваринного світу. Тому в нас є інстинкти - сукупність вроджених тенденцій і прагнень, які проявляються у формі автоматичної поведінки, яку дуже складно контролювати розумом.

Розглянемо головні з них:

Інстинкт самозбереження. Він керує людиною за допомогою страху. Під дією страху люди, уникаючи небезпеки, брешуть, зраджують і навіть можуть убити.

Харчовий інстинкт. Прагнення отримати «кращий» шматок змушує нас бути нечесними і красти. Крадіжка і грабіж також є інстинктивними діями, характерними для більшості видів тварин. У тваринному світі відбирання здобичі в іншої тварини - це теж здобич. Якщо людина не усвідомлена, вона веде себе так само.

Статевий та ієрархічний інстинкт. Два пов'язаних між собою інстинкти які проявляються прагненням до осіб протилежної статі (розмноження) і досягнення більш високого становища в суспільстві. Знову ж, чим вищий статус людини, тим більший у нього доступ до статевих партнерів. Тому для багатьох матеріальне багатство або статус - це в першу чергу доступ до «моря сексу».

 Інстинкт своєї території. Проявляється прагненням до володіння своєю землею, власністю, накопиченням і жадібністю. Мені, моє, та й побільше. Саме тут народжується заздрість, скаредність, жорстокість, нездоровий націоналізм (містечковий, обласний, державний) та все, що з цим пов'язано.

Таким чином всі негативні прояви нашого життя мають дві головні причини: 1. Ототожнення Душі зі своїм Тілом і роллю, яку вона тимчасово грає. 2. Тваринна основа нашого Тіла.

Ми в Грі і самі повинні чесно пройти всі випробування, щоб вирости і повернуться до Бога у своїй більш високій якості. Тому Всевишній не може замість нас «вирішувати всі наші проблеми», та Він може допомагати і допомагає. Якщо Він буде робити за нас абсолютно «все», у нас не буде ніякого розвитку.

Для того, щоб ми могли еволюціонувати і підніматися на вищі рівні буття, Всевишній дав кожному народу його Рідну Віру (Світогляд, Релігію), як програму розвитку і вдосконалення.

Він послав Учителів (спасів, аватарів), а вони залишили після себе своїх учнів, які стали вчителями Школи життя. Щоб через слідування настановам Вчителів, проявлених у Заповідях (Правилах), люди вирощували (розвивали) в собі якості взаємодопомоги, альтруїзму, жертовності в ім'я загальної єдності, духовного розвитку, гармонії у світі.

Більше того, час від часу він посилає нових Вчителів, щоб вони заново пояснили Шлях або показали оновлену програму. При цьому потрібно пам'ятати, що є "протилежна команда", вчення якої можуть відводити нас від Шляху.

Задумайтесь, крім своїх світоглядних особливостей, усі традиції навчають любові, допомоги ближнім, десятині, жертовності, єдності та взаємодопомозі і т.д. Все це - інструменти для подолання низького і необхідна умова піднесення кожної Душі.

Підсумуємо. Таким чином, Віра (світогляд, релігія) - це система знань, переконань, обрядів, правил і ритуалів спрямована на подолання тваринної інстинктивної поведінки людей.

Її мета - зняти протиріччя між духовним і матеріальним світом, передати втіленим молодим душам знання про Божествений Світ від більш зрілих Душ, яких послав до нас на допомогу Всевишній.

Таким чином, Віра вцілому, сприяє розвитку людства і окремої людини (її Душі) на шляху духовного самовдосконалення (для життя у вищих світах).

Без справжньої Віри Душа просто нездатна подолати цей етап свого існування і піднятися вище. Тому в школі Душ ми багато разів перевтілюємося (реінкаруємо) на Землі, поки якісно не вивчимо закони світобудови (Віду) і не досягнемо потрібного рівня мудрості, світла і чистоти.

Тільки виростивши крила можна літати, тільки подолавши свою тваринну природу, ми надалі стаємо Вищими Душами (охоронцями, ангелами) і т.д, і зможемо вічно перебувати у Божественому світі.

Жрецы-воины ведической Руси, а со временем казаки-характерники, посвящали ему всю свою жизнь. Ведь познав «Триглав», человек познавал законы мироздания и становился сверхчеловеком – могучим воином и магом.

Эта работа написана как базовый учебник спортивного направления КБИ «Триглав» и является входом в реальную боевую практику. Из него вы узнаете о фундаментальной технике атаки и самозащиты от безоружного и вооруженного противника, овладеете теорией и практикой спортивного и реального боя.

В книге представлена – боевая техника, медитации и психотехники, универсальные двигательные ключи (своды) и философия Славянского Воина. Сегодня «Триглав» снова возрождается, на своем новом, современном уровне. Эта книга просто кладезь, для тех, кто хочет постигнуть суть боевого искусства как системы духовного самосовершенствования и развития сверхвозможностей.

СОДЕРЖАНИЕ КНИГИ:

Часть І

ИСТОРИЯ И ОБЩИЕ ОСНОВЫ

1. Святая Русь – истоки казацкого боевого искусства «Триглав».
2. Философия названия стиля и суть эмблемы.
3. Дух Праведности – путь «Триглава».
4. Круг – главный принцип движения в «Триглаве».
5. Основные законы построения техники КБИ «Триглав».
6. Методы обучения бойца.
7.Основные разделы подготовки в КБИ «Триглав».
8. Последовательность проведения занятия и тренировочная обрядность.

Часть ІІ

ЭНЕРГЕТИЧЕСКАЯ И ПСИХОФИЗИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА

1. Где берется Сила или три главы Древа Рода.
2. Живодыхание – значение дыхания в бою.
3. Нижняя Глава и ее связь с равновесием.
4.Священные Состояния или развитие внутренней готовности к бою.
5. Писанка Триглава – прорух (разминка) и подготовительные упражнения.
6. Техника самостраховки.
7. Ударные части и подготовка тела и конечностей к ударам.
8. Основные места поражения ударами.

Часть III

ТЕХНИКА УДАРОВ

1.Перечень основных технических действий в КБИ «Триглав».
2. Поставы (стойки) и заграды.
3. Передвижение – «Тропаки».
4. Удары локтями – «Щитни».
5. Удары руками – «Тузни».
6. Удары коленями – «Тынки». 
7. Удары ногами – «Копняки».
8. Удары головой – «Сколы».

Часть IV

ТЕХНИКА АТАКИ И ЗАЩИТЫ

1. Одежда и экипировка бойца КБИ «ТРИГЛАВ».
2. Атакующие и контратакующие действия и связки, основанные на ударах.
3. Базовые варианты развития атаки. Связки из ударов.
4. «Обереги» – техника защиты в КБМ «Триглав».
5. Базовые связки оберегов и контратакующих действий.
6. Дужанье - защита с использованием бросковой техники КБИ «Триглава».
7. Свод Пяти Первооснов.

Часть V

ОСОБЕННОСТИ БОЯ В РАЗЛИЧНЫХ УСЛОВИЯХ

1. Бой в положении лежа на земле.
2. Защита от оружия.
3. Подсечки.
4. Стратегия и тактика реального боя.
5. Особенности спортивного поединка.
6. Методика усовершенствования техники.
7. Силовые упражнения для физической подготовки.

Часть VI

ХАРАКТЕРНИЧЕСТВО

1. Мировоззрение и заповеди КБИ «Триглав».
2. Наставления Витязям, сохраненные в Поконе
3. Триглав как путь Просветления
4. Основа достижений - владение собой 
5. Суть и виды медитаций
6. Сила сильных – Характерничество
7. Ступени мастерства и направления современного «Триглава».

Поскольку книга издается в твердой обложке, имеет около тысячи рисунков и значительна по объему, для издательства книги нужны средства (около 75 тыс.гр). Поэтому мы обращаемся к вам за помощью в реализации проекта. Мы будем Вам очень благодарны за поддержку в виде финансового пожертвования.

Каждый, кто перешлет более 150 грн ( или 500 руб, 20 дол, 20 евро) на наш счет  – после издания получит эту книгу («Казацкое боевое искусство «Триглав» - тайное оружие Характерников») в подарок с благодарственной надписью от Владимира Куровского!

Для жителей Украины, карта ПриватБанка 4149 6258 0846 1360 (Получатель: Куровский Владимир Витальевич)

Для жителей России. Оплатить можно на карточку СберБанка 6054 6165 3790 0909 Преснякова Елена Валерьевна. тел. +79099758893 или системой перевода "Золотая Корона" на имя Куровский Владимир Витальевич, г. Белая Церковь, Украина + 38 067 10 333 99

После оплаты сообщите, пожалуйста, дату и время транзакции на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. с указанием своего ФИО , обратного адреса и телефона

Также, оплатить можно онлайн* с помощью платежной карты VISA, MASTERCARD любого банка мира (учтена комиссия 3%). Желаемую сумму можно изменить в форме после нажатия на кнопку "пожертвовать" Подробнее...

Контакты для справок: + 38 066 9999 627 + 38 067 10 333 99 +79099758893 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.