Священне Писання

04-03-2013
Опубліковано в Священне Писання

КАРБ ВІДАННЯ СУТНОСТІ ПОКОНУ

Суть Прави Богами у Покон уложена,
І Русинам його у світи нести заповідано.
Немає Поконів інших,
А лишень кожному Роду
Дані Звичаї і Відання до лиця його

Тлумачення

Вкраїнці-русичі, відайте! Ви – Дажбожі Онуки, Сини Сонця – руси, русичі, слов'яни. Ви діти Велеса і Перуна, Богів Рідних нащадки. Наше відання Роду, Священного Покона і Славлення Прави принесли на землю Предки Рідні, Боги Прави. Ці досконалі знання пояснюють будову Всесвіту і нашого світу, визначають лад і причини його розвитку та занепаду, свідчать про місце людства у Всесвіті та призначення кожного з його родів. Вони навчають русичів, як бути чистими і правдивими, добрими і щирими, даючи лад родам своїм. Покон – це виток, початок і водночас сукупність правил і законів Прави, за якими побудоване все існуюче і неіснуюче. Від того для русичів Покон – велика святість, відаючи яку людина мудрості набирається, як у світі жити і своє життя впорядковувати.

Життя кожного – суть пізнання законів Прави, які Покон складають, хто краще Покон відає, той ближче до Богів стоїть. Покон є витоком і першоосновою незмінною будь-якого Звичаю. Покон наш у предвічному Алатир-камені закарбований, що у Вирії під Дубом-Стародубом лежить.

На ньому Священний Вогонь Рода горить, на всі світи Світло Віри-Веди ширячи. І є той Вогонь з Алатир-каменем одно. Хто до світла тягнеться, той у Світлі закони Прави пізнає, що Покон складають. Кожен русич, маючи розуміння Покону, має можливість правильно визначити покликання та призначення своє у світі Яви, а від того відати, які обов'язки на нього покладені і права які з них випливають.

Коли Рід який живе, Покон відаючи, то найкращі часи, бо дотримується він шляху найкращого для розвитку свого. Бо Всевишнім Родом заповідано, що маємо стати Богами у Праві, тому він послав синів своїх на Землю Матір Рід Синів Сонця започаткувати.

Від того Покон Рода Ведогнем горить у Душах наших, щоб ми істинний шлях відали і жили по Праві. Тому мусимо вести себе гідно, йдучи стезею Прави, та про Вічне дбати, бо тіло тлінне, а душа вічна. Мудрість Покону Рода є вічна, бо вона є розуміння Всесвіту і законів Прави, на яких він тримається. Для всіх Родів Земних Покон один, але кожний по-різному його відає, тому Звичаїв стільки, скільки Родів на Землі.

Відання Покону породжує Звичай, тому що Покон різні роди і раси кожен по-своєму пояснюють, а хто істинно пояснює, той живе з Рідним Богами у злагоді. Є роди, які до Білоби тягнуться, а є ті, що до Чорноби, тому керують вони кожен у свій час. Відайте: в одному Роді є люди з різною силою знань, від того є Відаючі-Волхви, Вої, Господарі і темні, непосвячені Ті, що знають більше, Звичаї запроваджують, Покон пояснюючи.

Від різності між варнами є звичаї Волхвів, є звичаї Воїв, а є Господарів. Кожний із цих звичаїв вчить, як своє призначення виконувати. Вірне розуміння Звичаю передається у варнах і родинах прикладом власним у законах неписаних, як поведінки, так і стосунків родових та у ставленні до себе і Природи-Матінки.

Звичаї кожної родини зливаються у звичаї країв, звичаї варн – у родовий стрій, а разом вони зливаються в єдиний і багатопроявний Святий Звичай Роду Вкраїнського, який є шляхом Роду нашого, Рідними Богами заповіданий. Покон суть незмінний, а Звичай з плином часу міняється. Може назва змінитись, прояви певні, пояснення інше бути, та внутрішня суть Покону Рода незмінною лишається. Тому Звичай – це зовнішній вияв Покону. Внаслідок впливу колоспіралі руху буття Священний Звичай Рода, який у Вірі і Веді проявляється, має свої піки розвитку і занепаду, подібно до того, як на Купала Сонце найвище, а на Коляду – найнижче.

Відання смерті й воскресіння у вищій якості Бога, Природи, Людини є основою Священного Звичаю – відання Віри Православної споконвічного, родового віровчення роду вкраїнського. Таємницю сю добре видно на прикладі Сонця-Дажбога, який народжується як Божич і символічно "вмирає" як Сивий Яр. Так само і Священний Звичай відання – славлення Права русичів вічно живе і символічно вмирає, щоб народитися оновленим на новому, вищому щаблі розвитку нашого народу.

Пам'ятайте: зміни можуть стосуватися лише зовнішнього прояву Звичаю, тому що внутрішнє, сам Покон Рода, зруйнованим чи якось зміненим (реформованим) бути не може, це поняття Священне і Вічне, як і закони Всесвіту, які його складають. Від того Віра наша Православна єдина і багатопроявна, безперервна і незнищенна, як світ Прави, до якого прагнемо. Свідомість людини теж підпорядкована закону Сварги, тому ясне і чітке відання Прави, а з ним і Покону Рода, поступово стає прихованим і недосяжним для розуміння, мислення догматизується і костеніє, накопичуючи лише "зовнішні форми" звичаю, втрачаючи його внутрішню суть – Покон.

Та з часом, після випробувань і потрясінь, знову наступає Світла Доба і все повертається до кращого. Людині теж час від часу потрібна очистка підсвідомого, яка протягом життя здійснюється в обрядах варнових і вікових посвят, в той час, як для землі такою очисткою потопи і землетруси є. Для очищення і відновлення свідомості потрібен час, внутрішнє прагнення і обов'язково поштовх зовнішній. Поштовх той відродженням відання Прави здійснюється, під час повернення на землю Рідних Богів або людей, в яких вони проявляються. Ці люди стають Провідниками Духа, бо внаслідок сходження на них Сили Рода мають Дар відати Праву і Покон.

Такі люди стають для інших Вчителями і ведуть за собою свої народи до блага. Відайте: усі найвеличніші Провідники людства були арійського-руського-вкраїнського роду-племені. Відаючи Покон, вони під різними назвами несли людям єдину і багатопроявну Віру – Веду Православну, яку народила наша Земля-Матінка.

148 Останнє редагування П'ятниця, 01 грудня 2017