Свято проводилось в чудовому місці - культурно-історичному комплексі "Парк Київська Русь", який знаходиться в селі Копачі, поблизу Васалькова Київської області, на берегах літописної ріки Стугна. Це і є землі тієї серцевинної Руси, прикордоння полянського та уличцього союзів племен. "Парк Київська Русь" являє собою реконструкцію дерев"яних оборонних споруд різних періодів Руської Землі.

Перунів день, окрім власне свята на честь Бога Перуна, став також відкриттям фестивалю слов"янських бойових мистецтв "Слов"янська доблесть". Зранку 19-го липня в фортеці почали з"являтись рідновіри з різних громад Родового Вогнища: Київ, Хмельницький, Херсон, Кишенів, Старий Оскол, Рівне та іншх славних городів Руси. Почалось вінкоплетення та підготовка до свята... отець Богумир (Миколаїв) провів бесіду на тему календаря, минувщини та значення Перунового дня в духовній культурі слов"ян.

О 22.00 годині рідновіри зійшлись у священне коло, аби звершити величний обряд, який проводили наші духовні учителі: верховні волхви Володимир і Лада Куровські. Самому обряду передувало кількагодинне радення, тому прославлення Всебожжя Родового дещо різнилось від звичаєвого. Славили і приносили пожертви Перуну, Руєвиту, Стрибогу, Роду-Рожаничу, Макоші, Сивояру, вшанувалась Богиня Мара. Кожен із ликів Всебога ніс в собі глибоке значення переродження Роду Слов"янського, творилась нова дійсність.

І ось запалали 9 священних вогнів, залунали пісні славлення, вдарили кудесники в бубни та барабани, возрадувались душі слов"ян. До боїв готувались більше двух десятків богатирів... опівночі розпочались змагання, суддею в яких був сам Верховний Волхв Огень Сварг Володимир. За більш як двогодинні змаги (кожен бій тривав по 3 хв.), визначились фіналісти, а князем став богатир Ілля з Рівного, фіналіст минулорічних перунових змагів. Отримавши Перунів Меч на рік, він готується передати благословення князю наступного року. Слава богатирям слов"янським, слава витязям Руси!