Рідна Віра

09-01-2018
Опубліковано в Рідна Віра

ДАЖБОГ

Дажбог (Дажбо, Дайбог, Богдаждь) – син Сварога, Сварожич, Бог Сонця, світла, добра, благоденства, різних благ, природи, багатства, дару, допомоги. Проявляється він у світі явному у вигляді чотирьох лиць своїх: Ярила (Бог весняного сонця), Купали-Семиярила (Бог літнього сонцестояння), Мира-Сивого яра (Бог осіннього сонця) та Божича (Бог зимового сонця). Кожний з ликів цих своє значення має, свою силу і вплив, через те вони різні є. 

Так само людина має вікові та варнові прояві різні, які переходити в посвятах потрібно. І не можна посвяти чи варни минути якоїсь, бо як Божич – дитя, так і людина непосвяченою є, як Ярило – господар за лани дбає, так і людина господарем бути має, як Семиярило-Купало воїн є, так і людина воїном стати має, а потім Сивий Яр, що для людини станом Волхва є.

Разом вони одне, а одне без іншого не буває, так і з людиною бути має.

Дажбог є від Рода Всевишнього через Сварога удіяний і з Даною поєднаний. Тому він і на доші вплив великий має та на погоду всяку, не раз до людей невідаючих посухою страшною або громом і блискавками як Перун приходить.

 Дажбог є великий вой, що пітьму розганяє, стрілами своїми вогняними та ликом чистим і славним своїм. Світло і вогонь у душах русичів підтримує, бо як їде він у краї дальні, то Темна Доба та Яр Сивий настає, тоді лише Ведогонь душ наших нам шлях вказує і зло відганяє. Русичі є онуками Дажбожими: 

"Дажбожі внуки ми – улюбленці Богів, і Боги свої десниці тримають на ралах наших," бо ми "славимо Дажбога, і буде він наш по крові тіла заступник від Коляди до Коляди" ("Велесова Книга", дошки 3-А, 31). Тому світло душі своєї навколо ширити треба щоб у світі любов, доброта і благость були.

З кожним Колом своїм Дажбог оновлений на Різдво народжується, літо за літом кола вертячи, тож мусимо вчитися і Прави прагнути, щоб Сонце-Дажбог нам довго світило.

 

 

Молитва «Дажбожа вранішня»

Встає сонечко Красне, Дажбоже наш, світ світлом осявається, радістю повниться! Душа моя благодаті прагне, бо єсть я Онук(а) Дажбог(а)ий. Дивлюся на небо і несказанною втіхою тріпоче серце, адже то сам Дідо наш в оселю мою входить. Вітаю тебе Сонечко! Благослови дух, душу і тіло моє, щоб в здоров’ї та благодаті перебували. Без Тебе бо немає й подиху, немає й поруху на Землі-Макоші! Благослови мене Боже на день ясний, щоб звершились усі благі починання мої, а Кривда щоб канула до Ями! Слава Дажбогу!

 

Молитва Дажбогу

Дажбоже наш Світлий! Утримуєш у безодні Землю нашу, творячи життя та красу велику, даючи тепло та поживу дітям своїм. Лине до нас любов Твоя, святістю і мудрістю Віри нашої. Ласку твою чуючи, славу Тобі творимо від землі аж до Ирію. Хай летить вона птицею ясною, сповіщаючи усім Предкам Руським, що шануємо та поклоняємось Сонцю Всевишньому, Отцю кревному - Дажбогу нашому. Слава Дажбогу!

120
Детальніше в цій категорії: « СТРИБОГ БОЖИЧ »