Священне Писання

05-03-2013
Опубліковано в Священне Писання

КАРБ ВІДАННЯ ТІЛА, ДУШІ І ДУХУ

Тримайте в чистоті Тіла і Душі свої,
Світлом Сварожим наповнюючи, Богів славте,
І будете вічно жити з Богами у Триглаві,
Зливаючись у єдину Правду і Силу

Тлумачення

Відайте, Вкраїнці-русичі, триєдність Рода Всевишнього у кожній людині проявляється. І має вона тіло людське, яке Богами Рідними за подобою Рода Великого творилось, бо є та подоба для людини найкраща. У ньому діють закони Прави, за якими світ снувався, від того пізнаючи тіло своє. Ми світ навколишній пізнати можемо, бо діють у ньому прояви усіх Богів наших Рідних.

Розуміти треба, що тіло є єдине і багатопроявне – різні частини має, кожна з яких проявом певного Бога є; як людина до кожного Бога окремо звертається, єдність його відаючи, так само і до частин тіла свого при лікуванні звернутися можна; як хвороба станеться, силою духа свого просочуючи місце хворе, його на добро ладнати треба. Людина є прояв Божий у Яві силою духа свого, вона світ навколишній творити по волі своїй може, це і тіла стосується. Від того у Роду Русичів відаючи люди є, які на лікуванні добре знаються. З Богами і Духами спілкуючись, образ їх у тілі наснажують і тіло оздоровлюють.

Тіло є прояв явний і речовий, який від Великої Матері Лади походить, бо вона народила Богів перших, а від них і ми свій рід ведемо, бо русичі Дажбожі онуки є. Воно людині від народження дається по заслузі її, – та людина, яка в минулому житті жила праведно, добре тіло отримує, а та, яка негідно жила, та все ж таки право на нове народження отримала – тіло може отримати з вадою. Вада та, її мудрішою робить, про сутність життя замислюватись змушує, щоб у наступному бутті людина кращою стала і в розвитку своєму підвищилась.

Відайте: не тільки тіло, а й весь світ Явний і явища в нім сущі для того є, щоб людина єдність невидимого та видимого пізнала, від того Творцем стаючи. Коли хвороба тілесна приходить або труднощі всякі, знайте – причина в душі вашій, яка людину хворобою у коловерті життєвій зупиняє, щоб вона замислилась, чи вірно живе вона, призначення своє виконуючи, а чи йде вона шляхом вірним, мудрість Прави у собі збільшуючи чи твариною вона по світу рище, хлібожерцем будучи, що за черево своє лише дбає.

Хворобу ще може принести вплив сили недоброї, сили чорної, яку люди злії через недомисле свій на тіло людське насилають, та не треба боятися тому, хто з Богами у Триглаві по Праву живе, він силою Рода Всевишнього захищений і інша сила перед ним ніщо.

Щоб надалі з Богами жити у єдності, людина має завжди про тіло своє дбати, у чистоті тримаючи, для міцності має водою, вогнем, повітрям і землею укріплюювати. Відайте: тіло ваше – це теж Всесвіт, а дух ваш для нього і в ньому – Сила Божа, тож перш за все самі за себе подбати маєте Духом своїм, перед тим як допомоги Божої потребувати. Бо тіло – то святиня і храм душі вашої. Про Рід дбаючи, паруйтеся у пари шлюбні, світлі красою душевною і тілесною.

Відайте: Душа людська від світлодихання Батька Сварога походить, світом невидимим у людині перебуваючи. Вона з Ока Рода – Алатиря Трисвітлого силу бере, брунькою Дерева Життя під Алатирем народжуючись. Від того вона має у собі два прояви, дві частини – Світлу, яка є Ведогонь Сварожий і Світло Прави та Темну частку, яка є порожнеча і безлад Нави. Двокінечність цю маючи, душа у образі яйця постає або інакше жолудем чи то зерном Дерева Роду, яке у тілі людини перебуває, її життям ведучи.

Від Древа Роду зродившись, душа розвинутись і зрости має, під час зростання цього світ Божий та закони Прави пізнати, щоб самій могти його надалі творити, про нащадків своїх дбаючи. Для того їй потрібно тридев’ять земель пройти і три світи побачити – світ Нави, Яви і Прави. Життя за життям душа у цих світах народжується, спочатку у Наві, далі у Яві, а потім у Праві. У Наві душа визріває, світло у собі збільшуючи, до вищого прояву життя тягнучись.

Через те душа спочатку у прахові народжується – каменем чи частиною грунту всякого, у тьмі предтворення і новоявлення перебуваючи, далі рослинкою стає, шлях у Яву торуючи, потім звіром по землі бігає, щоб цю частину життя пізнати попередньо, а після того в людину втілюється. Новоявлена людина душу незрілу має, яка зі світом тваринним поєднана, від того ще темною, непосвяченою є.

Вона ще живе по-тваринному, лише про себе дбаючи та якщо живе вона чесно, то в наступному житті вона господарем народжується. Господарем будучи, здатна людина своє життя наладити та родині своїй допомогти, а відтак, по правді живучи, у наступному житті воїном родиться. Воїном будучи, людина за Рід і державу свою дбає, а потім відаючим народжується, людей вчить і Віру-Веду проповідує. Душі людей, які по Праві жили, після життя у Праву відходять, у Вирії від трудів Яви відпочивають і мудрості набираються, після чого у Яву приходять, праведниками великими, воями і волхвами стаючи.

Відаючими вчителями побувши, душі у Світ Прави відходять Світлими Духами стаючи.

Відтак у Праві живучи, ці душі з часом Богами стають, їм Рід Всевишній призначення дає, від того вони світами іншими опікуються і самі світами стають. Коли ж людина неправедно живе, закони світу Прави пізнати не прагнучи, від того світло Ведогню в душі її не збільшується, а, тьмою прикрите, пригасає, тому вона в Наву знову повертається, щоб з неї знову шлях з попередньої сходинки розпочати.

Якщо у світі жити невідаючи, призначення кожної речі несприймаючи, людина, знову і знову народжуючись, нещасливою себе почуває, важко їй життям іти, бо кривдить вона сама себе. Від того, коли Ведогонь-Птиця Світла з Тьмою Мороку в душі її бореться, Тьма перемагає. Від боротьби тої, якщо людина твердо православною залишається, переконанням Віри-Веди тверднучи, душа її в собі дух витворює. Відайте: Тьма душі – то є її Нави частина, посередині є Явна її частина, се місце, в якому битва протилежних сторін душі твориться, а зверху Ведогонь, Птиця Віща, Світло Прави Святеє. У Світлій частині шлях душі є записаний та Святість найсвятіша, якої вона прагнути має, а Темна – то від попередніх утілень залишок, який людині зростати заважає.

Дух у душі від переконання у шляхові вірному твориться, се точка тая, яка для душі Алатирем є, усі частки і прояви душі у собі збирає, бо лиш завдяки духу і прагненню жити душа вічно існувати може. Дух душу улагоджує, в єдине ціле складає, вищу якість їй надаючи. Коли людина у потойбіччя йде, то наскільки її Дух міцний і скільки Світла Ведогню в собі має, туди він душу і веде – чи то в Наву, чи то в Праву. Відайте: усе суще в собі має душу і дух, як камінчик всякий, рослинка, так тварина з людиною, так і тіла небесні.

Знаючи це, не потрібно темного боку душі своєї лякатися, маєте любов’ю і радістю, світлом тихим у неї спускатися, переляки і утиски душевні відсторонено розглядаючи, причину їх пізнавати. Тоді темнота ця розсіюється і душа стає цільною та радощами буття і відчуттям Бога наповненою. Потрібно ясно розуміти те, що немає білого без чорного, і чорне те сприймати треба спокійно, себе за те не караючи. Та дрібна частка чорна, яка залишається, сама по собі з тілом відійде. Світлі Духи Предків у Вирій світу Прави відходять, там на Луках Сварожих у благості і радості перебувають, Роду своєму захист і оберіг творячи. У час скрути вони з волі Роду Всевишнього в Яву повертатися можуть, провідниками і правителями славними серед Роду Русичів народжуватись, особливо це Темної Доби стосується, коли люди Світла Істини не відають, від роду свого відмовляються, чужою вірою одурені.

Щоб безладдя це на правду направити, Світлі Духи провідників тих, Праву у собі маючи, несуть Роду своєму Дар Відання, завдяки якому правду у будь-чому побачити і почути можуть, тому вчинки вірнії роблять, навіть коли вони іншим безглуздими здаються. Від того Волхви могутні, тілом у Яві, будучи при потребі як у Наву, так і Праву ходити душею можуть. Вони, у Яві живучи, справу Божу творять, бо їх Світлий Дух надихає до того.

Від того не можуть вони померти і в потойбіччя відійти, призначення свого не виконавши. Навіть коли тіло їх зношується, то Дух вічно живе, і передають вони його нащадкам у спадок через дотик тілесний, погляд чи річ особисту, від того в разі потреби люд кличеться, щоб у стелі дірку пробити, аби душа до світла повернулась.

Відайте: з множинності душ людських народу нашого душа Роду Українців-Русичів складається, а з множинності усіх душ у Всесвіті – Душа Рода Всевишнього складається і, навпаки, з Єдиної Душі Рода, яка є суть Див складаються усі інші Душі. Усі вони після смерті до Триєдиного джерела свого повертаються, єдність у трьох світах творячи, та завдяки духу й окремими залишаються, бо Рід Всевишній є Дух Ладу, Правди і Справедливості.

168 Останнє редагування П'ятниця, 01 грудня 2017