ЗУСТРІЧ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
Чоловік і жінка є, з одного боку, «половинками» один одного, а з іншого - повними протилежностями.
Зустріч протилежностей
ПОНЯТТЯ СУТТІЖІНОЧОГО ТА ЧОЛОВІЧОГО НАЧАЛ
Чоловік і жінка є, з одного боку, «половинками» один одного, а з іншого - повними протилежностями. Відмінності притягують їх один до одного, і чим більше відстань між ними, тим сильніше тяжіння, чим більш вони відрізняються один від одного, тим сильніше взаємначарівність, краса і привабливість. Але в цьому-то й криється вся проблема. Коли чоловік і жінка зближуються, вони хочуть підійти ще ближче, хочуть злитися один з одним, стати єдиним гармонійним цілим, але їх тяжіння засноване на протилежності, а досягнення гармонії пов'язано з її розчиненням. І як тільки вони зустрічаються ближче, та їх протилежність, яка створила тяжіння, обертається конфліктом.
Їхнє ставлення до різних речей, їх погляди розходяться, і навіть якщо вони говорять на одній мові, зрозуміти один одного вони зазвичай не можуть. Через те, що вони не можуть зрозуміти один одного, вони стають один для одного загадкою, і це має величезну привабливість. І, якщо обидва партнери усвідомлюють той факт, що сталася зустріч протилежностей і що це не обов'язково веде до конфлікту, тоді у них з'являється чудова можливість зрозуміти абсолютно протилежну точку зору і ввібрати її. Тоді спільне життя чоловіка і жінки може знайти дивовижну гармонію. В іншому випадку вона буде постійною боротьбою. І, найчастіше, чоловік і жінка протягом багатьох років живуть разом, працюють, народжують і виховують дітей, але так і залишаються чужими і незрозумілими один одному. Тому сімейний союз повинен бути усвідомленим, наповненим любов'ю і бажанням пізнавати один одного, щоб уникнути страждань, нерозуміння і неприємностей.
Світ складається з двох частин: чоловік створив свій яскравий світ, а жінка жила в тіні, і вона створила свій світ там. Але і чоловікові, і жінці для того, щоб стати досконалими, потрібно володіти всіма якостями двох світів. І чоловікові, і жінці потрібно бути і м'яким, як пелюстка троянди, і твердим, як меч, коли б цього ні вимагала ситуація.
Жіночий розум може розкрити безліч таємниць, як і чоловічий. Але так як існує конфлікт між наукою і релігією, так і між чоловіком і жінкою. Але треба прагнути до того, щоб чоловік і жінка стали доповнювати один одного, так само як і наука і релігія. І тоді не буде посягання на чужу територію, тому що сфери діяльності у науки і релігії різні: наука, як і чоловік, рухається зовні, а релігія, як і жінка - всередину.
Чоловік і жінка - дві частини одного цілого, і їхній світ теж повинен бути одним цілим, вони повинні ділитися один з одним всіма якостями без всяких поділів на «чоловічі» і «жіночі».
Коли ви змушуєте когось бути тільки чоловіком, ця людина втрачає у своєму житті прекрасні риси. Він втрачає свою жвавість, стає черствим, твердим, майже мертвим. А жінка, яка забуває, як бути непохитною, бунтаркою, приречена на те, щоб стати рабинею, бо володіє тільки м'якістю. Природно, що в чоловікові має бути присутня тільки мала частина жіночого, як і в жінці - лише дещиця чоловічого.
Прислухайтесь до себе і своєї половинки, спробуйте відшукати те, що вас відділяє від коханої людини і постарайтеся зрозуміти це, і прийняти, адже це та людина яку ви любите і це щось частина її. Воно гіднеїї значить і гідно вас. Знайдіть у собі сили і трішки любові і тоді ви відкриєте нові грані досі небачені. Нехай з вами прибуває життєдайний дух Всевишнього і всеосяжна любов Матінки Лади. Будьте один для одного Сварогом і Ладою.
СИЛЫ НИКОГДА НЕ ЗАКАНЧИВАЮТСЯ
Все наши слова и поступки – лишь проекция нашего отношения к себе. Кем себя считаем, так, соответственно, и ведем, и говорим, и живем. Если верим, что можем, значит, сможем! Если думаем, что не можем, значит, никогда не сможем, даже если весь мир будет нам помогать.
У КАЖДОГО ДОСТАТОЧНО СИЛ, ЧТОБЫ НЕСТИ СВОЙ КРЕСТ
Есть такая притча. Одному человеку казалось, что он живет очень тяжело. И пошел он однажды к Богу, рассказал о своих несчастьях и попросил у него: «Уж больно тяжел мой крест – сил больше нет его нести. Можно я выберу себе другой, полегче?». Посмотрел Бог на человека с улыбкой, завел его в хранилище, где были кресты, и говорит: «Выбирай».
Зашел человек в хранилище, посмотрел и удивился: «Каких только здесь нет крестов: и маленькие, и большие, и средние, и тяжелые, и легкие». Долго ходил человек по хранилищу, выискивая самый малый и легкий крест. Наконец выбрал: самый маленький-маленький, легенький-легенький крестик. Подошел, довольный, к Богу, и говорит:
– Вот, Боже, я выбрал крест, который мне понравился больше всех. Можно мне его взять себе?
– Можно, – ответил Бог и ещё раз улыбнулся. – Это твой собственный и есть.
В каждом из нас заложено столько сил, чтобы справиться с любым испытанием. Бог никому не возлагает на плечи ноши большей, чем может вынести человек. О том же говорит старая пословица: «Последние силы никогда не кончаются».
«НАСТОЯЩИЕ МУЖЧИНЫ УКРАШЕНИЙ НЕ НОСЯТ»
«Скромность, – утверждал Чарли Чаплин, – прямая дорога к безизвестности». Или, как пошутил Юлиан Тувим, «скромность, конечно, украшает человека, но настоящие мужчины украшений не носят». Низкая самооценка – это самоослабление: «я не могу», «я не достоин», «я не смею», «я не способен»… Высокая самооценка – это самоусиление: «я могу», «я сумею», «я достоин», «я справлюсь», «я добьюсь»…
Низкая самооценка – пожалуй, самый высокий забор, что стоит на нашем пути к успеху и счастью. И не важно, кто его воздвиг: наши ли родители или учителя неверным воспитанием, или же мы сами – неправильным отношением к себе и собственным неудачам. Важно то, что никто кроме нас не сможет сломать этот забор.
Все наши слова и поступки – лишь проекция нашего отношения к себе. Кем себя считаем, так, соответственно, и ведем, и говорим, и живем. Если верим, что можем, значит, сможем! Если думаем, что не можем, значит, никогда не сможем, даже если весь мир будет нам помогать.
«ЧЕЛОВЕК МОЖЕТ МНОГО…»
В реальной жизни часто случаются вещи, которые, иначе как сверхъестественными, не назовешь. В некоторых книгах и научно-популярных журналах приводится немало свидетельств, как обычные люди в какой-то экстремальной ситуации демонстрировали необыкновенные способности.
Так, где-то далеко на севере, один полярный летчик-механик ремонтировал самолет, когда вдруг кто-то сзади положил ему руку на плечо. «Рука» оказалась лапой, а «кто-то» – белым медведем, вставшем на задние лапы. В один миг летчик – в тяжелой зимней амуниции – оказался на крыле самолета (почти 3 метра от земли!). Позднее, в обычной обстановке, он пытался повторить свое достижение, но, сколько бы ни прыгал, не смог рукой даже дотянуться до крыла.
В другой истории деревенский подросток, убегая от разъяренного быка, с ходу (и без шеста) перепрыгнул через четырехметровый забор.
Ещё в одной истории женщина, увидев, как её ребенка придавила огромная строительная плита (весом около тонны), подняла её двумя руками и удерживала до тех пор, пока не подоспела помощь.
Можно продолжать и дальше перечень подобных рекордов. Но что же из всего этого следует? Только то, что человек не знает, на что он способен. А способен он на любые рекорды, подвиги и чудеса. Как верно заметил Даниил Гранин, «человек может много, может всё, и ещё столько же». Главное – поверить в себя.
Почувствуйте единство со Всевышним. Позвольте вдохнуть Богам в вас свет. Ощутите что вы можете все, в любое время и в любом месте. У вас все получится.
ЗРИ В КОРЕНЬ
Откуда пришёл на Русь обычай дарить «живые» цветы? Сорванный цветок можно назвать живым лишь условно. Лишённый корней он умрёт, даже при очень тщательном уходе за ним.
Более того, находясь в помещении примерно два часа, он начинает активно вампирить, тянуть из окружающей среды энергию, дающую ему шанс продлить жизнь. Борется за существование. Поэтому у людей в это время может болеть голова, они испытывают чувство слабости, усталости. Кстати, знахари-травники никогда не станут сушить в жилом помещении травы, они знают это свойство растений.
Трудно представить какое-либо торжественное событие без букета цветов. Цветы – ко дню рождения, на свадьбу, на крестины и… на надгробие. Знаменитая болгарская прорицательница Ванга отказывалась принять в своём доме человека, который, по неразумению своему, приносил ей букет цветов. «Зачем несёшь мне в дом смерть?», – спрашивала она. Если кто-то всё же хотел подарить ей цветы, мог принести ей их в горшке – с корнями. Ванга не возражала. Сорванный цветок – символ смерти, считала она. Ведь его лишили способность жить.
Но, может, тогда лучше дарить цветы пластиковые, синтетические? Ведь они никогда не завянут и не будут вампирить. С этим тоже трудно согласиться, ведь они уже заранее мертвы. Остаётся согласиться с Вангой: лишь жизнеспособный цветок, с развитой корневой системой, растущий в грунте может символизировать жизнь и процветание. Национальной особенностью обычай дарить цветы считать нельзя, так как наиболее ранние исторические и литературные источники, рассказывающие об особенностях жизни и быта нашего народа, это не подтверждают…
Вот ещё один факт из жизни растений, хотя и не связанный с традициями. Однажды американский бизнесмен русского происхождения во время деловой поездки по России поведал представителю прессы историю о том, как он трижды пытался осуществить мечту всей своей жизни: развести на своих плантациях лесную землянику. Первый раз он привёз из России только рассаду. Кустики земляники прекрасно перенесли долгую дорогу, дружно принялись на новом месте – в плодородном, жирном грунте, отцвели, дали плоды. Ягоды выросли очень крупные и сочные, но… это была не земляника. Пропал тот самый неповторимый, ни с чем не сравнимый дух земляничных полян, что запомнился американскому фермеру с детства, проведённого в средней, лесистой полосе России. Второй раз он вывез из России землянику вместе с грунтом, с которым и высадил кусты в свою почву. Снова неудача. Третий раз, учтя прежние ошибки, настойчивый американец собрал всё разнотравье, окружающее на поляне землянику, в надежде, что природой определённый подбор соседствующей флоры обеспечит ему стопроцентный успех. Третья неудачная попытка охладила его пыл. Он, наконец, понял: земляника будет земляникой только на своей земле – не случайно само название её красноречиво напоминает об этом. Ведь единственное,
чего не в состоянии был сделать фермер – это прихватить с собой энергетику земляничных полян, рождённую взаимодействием флюидов недр и атмосферы этих мест.
Ну, а что человек? Казалось бы, ему корневая привязка не грозит, ведь он свободно перемещается в любом направлении и может по желанию удалиться на любое расстояние. На этот вопрос лучше всего ответят эмигранты, которых всю жизнь в роскошном особняке где-нибудь под Сан-Франциско мучает ностальгия, заставляющая их переименовывать свои маленькие заморские поселения в «Бобровки» или «Ивантеевки» в надежде, что от этого полегчает.
Известен случай, когда к безнадёжному больному в госпиталь приехала старенькая мать. Доктора, уже переставшие бороться за жизнь своего пациента, с изумлением наблюдали, как он «восставал из мёртвых». Оказалось, что мать привезла с собой в мешочке землю, взятую во дворе отчего дома, и с её помощью «отпоила» своего сына водой, подмешивая в неё эту землю. Вот такой урок народной медицины преподала полуграмотная женщина дипломированным специалистам-медикам.
Но корни человека – это не только земля, где он сделал первый в своей жизни вдох. Это обычаи, традиции его народа, это тот жизненный уклад, те неписанные законы, по которым жили его предки. Утратив свои корни, эту важную жизнеобеспечивающую основу, человек или потеряет себя, как та земляника в чужой стране, или, подобно цветку, при внешнем благоухании и благополучии будет медленно умирать.
Теперь у нас, внедрился и прижился довольно странный обычай, пришедший откуда-то с запада. В день рождения своих детей, милых чад, мы втыкаем в праздничный пирог или торт столько свечей, сколько лет прожили наши самые родные на всём белом свете существа. Потом мы просим их «торжественно задуть» ртом эти свечки, сопровождая сей акт общим бурным восторгом…
Информация для размышления: зажжённая свеча символизирует жизнеогонь, божественную искру в душе человека. Каждый прожитый год – это частичка жизни, это какие-то достижения, успехи, свершения, приобретённый жизненный опыт, знания. Не кажется ли теперь обычай задувать ртом на торжествах по поводу рождения детей свечки в количестве, равном прожитым годам, не вполне разумным действом, таким же сомнительным ритуалом, как дарить «символ смерти» – сорванный цветок?
Корень очень важная составляющая жизни в целом независимо о какой сфере жизни мы говорим. Что бы помочь кому-то выздороветь подарите цветы в горшке. Что б решить проблемную ситуацию попробуйте заглянуть в корень возникновения проблемы. Если вас сопровождают неудачи, оглянитесь на свою жизни и отыщите сучек в вашем корне удачи. Пусть ваши корни будут здоровы и несут свет.
УПРАВЛІННЯ ЕМОЦІЯМИ
Дуже давно люди, які вивчали взаємини подій навколишнього життя, фізіологічних змін в організмі людини, спрямування думок і руху душі, виявили простий принцип, який не знає винятків: куди увагу, туди і енергія.
Даний принцип діє у всіх аспектах нашого життя незалежно від того, чи замислюємося ми про нього, чи ні, але будучи усвідомленим і застосовуваним нами, може надати нам чималу допомогу.Куди увагу, туди енергія
Давайте проаналізуємо наші енергетичні витрати. Уявіть жінку, яка: - смакує недоліки колег, подруг, сусідок і всього людства в цілому; згадує образи, завдані їй чоловіком, друзями, з дня знайомства і до наших днів; напружено оцінює манери, вчинки, зовнішній вигляд і фасони одягу артистів, світських дам; осудливо роздивляється відретушовані за допомогою Photoshop обличчя і тіла моделей; думає про ненависному, відволікається від сірих буднів, переживаючи за героїв телесеріалів...
Де ж енергія цієї жінки? Там, де її увагу: у чоловіка, у фотомоделей і злого начальника, - де завгодно, але тільки не в неї самої.
Добровільна втрата енергії, а значить - сил, здоров'я, молодості, краси, можливостей, щасливих випадків, успіху, добробуту. Всього того, що надає життю сенс.
Коли ми витрачаємо час на обдумування чужих проблем, в тому числі і придуманих, як в серіалах, сил стає менше, ми починаємо швидко втомлюватися, колеги обходять нас в отриманні посад і замовлень, наші доходи зменшуються, зовнішність блякне, чоловіки втрачають бажання бути з нами, ми старіємо, втрачаючи смак до життя. Чому ж ми робимо це? По незнанню, через неуважність, по незжиті комплексу винуватою, змушує нас звалювати на себе масу рішень і справ, але перешкоджає зорко стежити за витратами і приходом нашої особистої енергії.
Азъ есмь попереду
Багатьом з нас мама з татом казали: «Все починається з тебе, мила, вчися чути себе, вчися цінувати і поважати себе; весь світ перед тобою - ти все встигнеш, але головне в ньому - це ти». На жаль, ні. Вина - ось основна зброя маніпуляторів, починаючи з батьків, вихователів у дитячому садку, вчителів у школі ... Практично всі люди так чи інакше прагнуть грати на нашому почутті провини, роблячи нас винними, готовими загладжувати міфічну провину. «Як добре влаштувалася дочка Іванових, а ти досі простий менеджер « Всі твої однокласниці заміжня, у всіх діти, ти одна, видно, вирішила куковати ». «У всіх діти як діти, одна я, немолода, нездорова жінка, нікому не потрібна...
Чого вартаогидна приказка, безумовно, придумана маніпуляторами: «Я - остання буква алфавіту»! Не вірте цьому твердженню; в дореволюційній абетці першою літерою був «Аз'», синонім займенника «Я». Ось де істина: все починається з самої людини, і концентрувати увагу на собі - аж ніяк не егоїзм, а грамотний розподіл своїх життєвих сил, якщо завгодно - психологічний імунітет. А ось спроби нав'язати кому б то не було почуття провини - шантаж і грабіжництво. Нам слід розвивати в собі увагу до наших власних відчуттів, особливостей і потреб, якщо в дитинстві ми не отримали цих навичок.
Вибирайте хороше
Нам потрібно вибірково направляти нашу увагу на те, що може принести добро і користь в наше життя, і свідомо уникати негативу, здатного заразити нас зневірою, невдачею і бідами або примножити вже наявні. Вибирайте хороше! Вибирайте краще з того, що пропонує вам життя. Зупиняйте себе, зауважуючи, що роздумуєте неконструктивно. Заохочуйте себе за будь позитив. Зусилля не пропадуть, ви відчуєте приплив сил, перед вами відкриються поперше закриті двері, навіть зовні ви станете гарнішати. Ви прийшли в цей світ для радості - не відштовхуйте її. Ви все життя старалися для інших; тепер постарайтеся і для себе. Наша увага до себе, якостям і подіям, які ми хочемо привнести в наше життя, можна підсилити. Всі знають слово «медитація» є різні види медитації, способи сприйняття і створення емоційно-подієвого тла: візуали орієнтуються на зорові образи, аудіали - на звуки, кінестетики - на тактильні відчуття, дискрети - на знання і логічні уявлення. Об'єднання в медитації всіх цих властивостей дає нам сенсуалізацію - об'ємне бачення, відчуття, звуки і логіку медитації. В цілому така медитація дає необмежені можливості для трансформування свого стану, а значить - ставлення до цих подій. З цими змінами всередині нас починає змінюватися і те, що зовні. Спробуйте медетувати використовуючи можливості сенсуалізацію.
Коли ви відчуєте негативну енергію, простіше кажучи неприємні емоції, задумайтесь і проаналізуйте її. Звідки вона взялася, хто і навіщо на вас її направив або бути може це ваша вина. Неважливо! Головне вам взяти це під свій контроль і виправити ситуацію. Чим більше радості, любові і просто світлих моментів у вашому житті тим ви здоровіші як морально-психічно такі фізично. Коли ви почнете змінювати свою емоційну сферу ви відразу відчуєте прилив сил і значно зміцните свій імунітет до негативу.
СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ В КИЄВІ
Київська громада "Покон Рода" зібралася для славлення Дажбога, у лику Його - Ярила, Весняного Сонця. Надихаючись погодними умовами більше 100 рідновірів уславіло Сонце наше красне. На час святкування погода вщухла і кожен міг почути голос Бога у своєму серці, отримати пораду і надихнеться Ярою силою весни, на досягнення своїх цілей. Як тільки рідновіри промовляли молитву до Дажбога і Ярила, тієї ж миті Сонце виглядало за хмар, і радувало їх серця і душі.
Ярило Народився! Славімо Його!
CВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ
24 березня, Харків, Журавлівський гідропарк - саме той випадок коли місце зустрічі змінити не можна.
Інформація про святкування Великодня пройшла і змінити нічого не можна.
Не зважаючи на далеко не весняну погоду, вітати Ярила Красного зібралося понад шістдесят рідновірів, були гості з Краснограду, Єнергодара, Люботина.
Великодне свято пройшло урочисто і весело.
Харків вітає всіх з Різдвом Весняного Сонця!
ЕНЕРГЕТИЧНІ ЗОНИ АЛАТИРЯ
Наші предки були відаючими людьми
Вони знали, як ладувати себе та навколишне середовище. Пращури використовували Божественний символ Алатир, як орієнтир у людському житті. За допомогою знань та вміння користуватися, та направляти дух животворний, діди наші жили в злагоді, та гармонії. Перший напрям розташований в центрі Алатиря. Він пов'язаний зі сприятливим духовним і фізичним станом, Ладом, єдністю і гармонією усіх речей. Активізуючи Центр, можна виправити ті аспекти життя, які не вписуються у сферу впливу якого-небудь конкретного напряму.
Схід - Духовний розвиток. Жовтий, золотий.
Східний напрям забезпечує зв'язок з духовним світом, наповнення силою життя, прибуток, пов'язаний із виконанням свого призначення, утвердженням і розвитком роду земного як представника роду небесного. Також пов'язаний з сім'єю, причому не лише з найближчим оточенням, але також з родичами і предками.
Південний схід - Пошана. Оранжевий.
Напрям пов'язаний з духовною гармонією, популярністю і репутацією. Він віддзеркалюєте, що про вас думають інші люди. Крім того, він також асоціюється з тим, як ви бачите своє майбутнє і своє подальше життя.
Південь - Одруження або партнерство. Червоний, електрик.
Впливає на з'єднання протилежностей, знаходження чоловіка або дружини, друга або подруги, або на інших найбільш близьких вам людей. Якщо таких людей у вас немає, значить, цей напрям містить в собі нереалізований потенціал.
Південний захід - Потрібні люди, прихід нових можливостей. Синій.
Цей напрям притягує людей, які допомагають вам в житті, - учителів, наставників, друзів, колег. Крім того, він має відношення до подорожей і приходу нових людей.
Захід - Багатство, достаток. Зелений.
Символізує матеріальний стан, достаток і процвітання будь-якого роду. Це прихід в будинок і наповнення матеріальним достатком.
Північний захід - Вибір шляху.
Білий, червоний, чорний.
Цей сектор пов'язаний з роботою, кар'єрою, долею, професійною діяльністю, робочим місцем, заробітком, закладкою майбутнього.
Північ - Діти або творчість. Земляні кольори, охра, терракота, чорний.
Стимулює духовну і фізичну творчість, підтримує дітей, творчі проекти, артистичне самовираження. Крім того, віддзеркалює вашу схильні
Північний схід - Знання або мудрість. Голубий.сть до спілкування.
Віддзеркалює стан розуму, ясність думки, життєвий досвід, духовність, самовдосконалення; впливає на зачаття і творіння чогось нового.
Усі напрями Алатиря вашого будинку однаково важливі, вони взаємодіють і залежать одна від одної, а тому мають бути сильні і урівноважені. Якщо якась одна сторона ослаблена, наприклад, зона кар'єри, це зробить негативний вплив на інші сторони і аспекти життя, зокрема, на славу, пошану, здоров'я.
Так саме не слід посилювати тільки щось одне, наприклад, зону багатства: це відразу ж позначиться на інших областях. Можливо, ви знайдете багатство, але втратите усе інше.
Тільки одна зона може домінувати над усіма іншими - це центр, символізуючий здоров'я і єдність. Якщо ви не знаєте, з чого почати, щоб досягти поліпшення відразу в декількох сферах свого життя, починайте з центру, і ви не помилитеся.
Усвідомлено облаштовуючи свій домашній простір, ви притягуєте сили любові, гармонії і щастя. Можливість досягти небувалих висот там де вам потрібна підтримка. Тепер ви знаєте, як працювати з навколишнім вас світом і ладувати його гармонійно для вас і людей навколо вас. Нехай у вас буде творчий успіх, лад в сім'ї, і гармонія в душі.
ВЕЛИКДЕНЬ ДАЖБОЖИЙ В КИШИНЕВІ
Радісно і весело зустріла Великдень Дажбожий кишинівська громада.
Проводжали зиму і на чистому небі світило яскраве сонце - Батько-Ярило вступив у свої права. Разом з Мечиславою учасники славлення співали пісні, освячувалися куличі, писанки і крашанки. Чоловіки прийняли в себе яру, палаючу силу Ярила, а жінки - пробудження весни, любові та розквіт життя - силу матінки-Лелі.
СОРОЧИНИ В ХАРКОВІ
10 березня Харківська громада «Світло Рода» провела обряд закликання птахів з Ирію, аби прийшла Весна-Красна і разом з птахами повернулись Ярило Красний та Матінка Леля, розквітла і наповнилась силою і красою Земля-Ненька.
Саме з цього свята почалося в минулому році Коло Славлень громади в живописному куточку центра міста, де ріка Харків впадає в ріку Лопань.
Цього разу свято пройшло за участю волхва Богумира Миколаєва, з яким так хороше було виспівувати веснянки та славень Живі-Матінці. Крізь хмари пробилось Сонечко, і Матінка Природа подарувала теплий лагідний день, попри те, що в Харкові зазвичай до самого Великодня затримуються сніг та морози.
