З часів породження Сварогом земної тверді Арійці і їх нащадки славили Праву, з'єднувалися з Родом. У Бозі все єдино, але все має своє призначення, місце і час. Володіючи невірним Богорозуміння, люди часто, намагаючись отримати допомогу або підтримку, звертаються до чужих богів. У таких випадках Великий Батько в своїй всеосяжної любові до людей також не залишає їх молитви і заклики, адже всі Боги - в ньому. Але допомогу приходить невелика, щоб людина розвивала в собі не тільки Віру, але й Веду (знання про свій рід і своїх Богів). Це вияв Божої Справедливості. Воно необхідне для того, щоб людина одумався і твердо става на шлях пізнання свого розуміння Бога, ясно усвідомила, хто вона, якого роду і яким шляхом їй заповідано йти. Покоління Предків, які прожили сотні років у духовній темряві чужовір'я, не є виправданням для нас, бо, скільки б поколінь соколи не жили в клітці, вони все одно залишаються птахами, і їх покликання - Небо. Кожен Славянин по праву свого народження є православним і пов'язаний з Рідними Богами, тому повинен жити по-слов'янському і виконувати заповіт Рідних Богів, отримуючи у відповідь найвище добро, щастя і любов.

Для образності розуміння скажемо, що молитву слов'янина-чужеверца під час взаємодії з Вищим Світом можна порівняти зі спробою добути мелодію з бутафорними інструменту. Всі прохання та звернення завжди переадресовуються тому Богу, який піклується про даній сфері. Цей Бог не виявляє уваги до молитви, щоб віруючий одержав життєвий урок і наступного разу знав, до кого і з чим звертатися. Коли неведаючі люди прагнуть звернутися до Найвищою Особистості Всевишнього, думаючи, що Бог один і не має множинності, вони самі для себе закривають різноманітність сили Вишнього Світу. Це як в державі: якщо людина звертається зі своїми труднощами не до конкретного чиновника, а відразу йде до найвищого верховоди, він, звісно, не може потрапити за призначенням.

Православні Волхви рекут, що Рідні Боги - суть окремі грані буття, кожна з яких рівновелика і необхідна. Всевишній затвердив життя так, щоб кожний Його прояв уособлював певні закони і принципи Всесвіту. Тому, коли потрібні мужність і сила, ми звертаємося до Перуна, за мудрістю і знаннями йдемо до Велеса, за любов'ю та красою - до Лелі, за достатком - до Дажбога. І так до всіх Богів. Знати Богів і відати сутність їх сили - означає мати цю силу в собі.

   РОД   

Род (Рід, Рожай). Всевишній і Предвічний Бог, Початок і Кінець, Батько і Мати – джерело усьому сущому і несущому. Прабог, який народжує себе із Дива – первородного моря-хаосу, щоб стати Родом і родоначальником усього живого. Прабог, який розчиняється як Рід, щоб стати Дивом і основою всього неіснуючого. Вбираючи в себе море, він творить Всесвіт (організований світ). Род – володар світів Прави, Яви і Нави, основа Дерева Роду і Вирію, батько двох протилежностей буття – Білобога і Чорнобога.

Детальніше...

 РОЖАНИЦІ

Рожаниці є Богинями, від яких пішов світ увесь, і складають вони його Явну (матеріальну основу) Найстаршою Рожаницею, Золотою Бабою, Берегинею одвічною є Велика Матір Богів Лада, яка щорічно народжує Сонце-Дажбога і Дану. Леля є проявом Дани, який втілений у Вселенській воді, і є та Вода Святою, бо се вона до життя пробуджує і відродитися сили дає. Тече тая вода з-під Алатир-каменя що в корінні Дерева Рода лежить, а ще з гілля стікає Живою Росою-Молоком безсмертя.

Детальніше...
 

   СВАРОГ

Сварог (Сварод, Лад)- чоловіче втілення Рода, Бог-Творець, Бог Неба і Зірок, основа мудрості і святості. Вогонь і Світло Рода, заступник шлюбу і ковальської справи, людських ремесел і умінь всяких. Бог, який з волі Всевишнього Рода явив людям триєдність буття і встановив закон Прави. Сварог є Батько Богів, чоловік Лади і її зворотня сторона. З початку творення Всесвіту Сварог зладував – викував за 12 космічних ночей (12 000 років) Сонце, Місяць, Вечірню та Вранішню Зорю та інші Небесні світила, які Рідним Богам за тіла є.

Детальніше...

   ЛАДА

Лада (Леда, Рада, Рода) – Мати Богів, старша Рожаниця, Богиня світового Ладу, покровителька пологів, жінок, дітей, шлюбу, любові, жіночих справ, врожаю, родючості. Жіноче втілення Рода, дружина Сварога. Всі Богині – це її уособлення та прояви. Лада – Богиня життя, весни, родючості, народження, жита-зерна, яка витворює і воскрешає відмерлу на зиму природу, робить землю плодючою. Отже, кожен зародок, кожне зерно для неї – то частинка Алатиря, крихта Сварога, через те вона всім живим і підростаючим опікується, сили дає і до світла направляє. 

Детальніше...

   СЛАВА

Слава (Мати Сва) – Втілення Духу Святості Великої Матері Лади у вигляді богині звитяги і перемоги, чеснот та шляхетності. Вона хранителька роду слов'янського. Слава приходить до русичів як Віща Птиця, щоб надихнути на геройства і подвиги великі. Летить попереду війська, ведучи русичів до Перемоги, а після битви віщує про честь, могутність та подвиги героїв. 

Детальніше...
 

   СТРИБОГ

Стрибог – Володар простору, вітрів, руху і крутіння, грози, бурі і ураганів. Се прямий прояв Рода Всевишнього, Дух Руху Життя, за допомогою якого він вдмухує дух життя у все живе і скеровує рух небесних тіл, від того він Позвізд. Се Стрибог є Стрижень і Основа поєднання і переходу Білобога в Чорнобога. Стрибог, у русі позначаючись, зі Сваргою поєднаний, і може він бути дуже стрімким, а може повільним, розуміючи се, русичі відати мають, що будь-яка сила то ду,є то перестає, від того все змінне є, і зміни тії однаково сприймати треба. 

Детальніше...

   ДАЖБОГ

Дажбог (Дажбо, Дайбог, Богдаждь) – син Сварога, Сварожич, Бог Сонця, світла, добра, благоденства, різних благ, природи, багатства, дару, допомоги. Проявляється він у світі явному у вигляді чотирьох лиць своїх: Ярила (Бог весняного сонця), Купали-Семиярила (Бог літнього сонцестояння), Мира-Сивого яра (Бог осіннього сонця) та Божича (Бог зимового сонця). Кожний з ликів цих своє значення має, свою силу і вплив, через те вони різні є. 

Детальніше...

   БОЖИЧ

Божич – Бог зимового сонця, народжений Матінкою Ладою (Колядою). Він розпочинає Коло Свароже, новий астрономічний рік. Божич – прояв сили народження і проростання, яка є в кожному зерні і кожній справі. Терпеливо очікуючи і закликаючи цю силу православні направляють розвиток подій свого життя на краще у Правильний і Славний шлях на яком завдяки чесні праці над собою ми отримуємо вічність. 

 Детальніше...

   ЯРИЛО

Ярило (Ярун, Яровит) – Бог буяння і розквіту, війни та любові, пристрасті і шаленості, чоловічої сили, зростання, хоробрості і плодючості. Один із проявів Дажбога. Ярило – Бог весняного сонця, дітонародження, родючості, худоби, пивоварства, землеробства, люті (ярості), війни, звірів. Весною вночі, і вдень Ярило в білій полотняній одежі, з босим ногами (щоб землю не пом'яти) на білому коні їздить.

 Детальніше...

   СЕМИЯРИЛО

 Семиярило (Купало) – Бог найвищого буяння сонця – літнього сонцевороту, вершина і поєднання протилежностей. Найвищий прояв любові, опікун і захисник шлюбних пар, він пов'язаний з водою і вогнем. Купайло – ладівник і поєднувач, сила якого у зрілій несамовитості й усвідомленні єдності всього живого. У переддень Купала проводяться чи не найсвятіші обряди і дійства, які потребують опіки Вищих Сил для їхнього здійснення. 

Детальніше...

   СВІТОВИД

Світовид (Світовит, Святовит) – Чотириликий Бог сучасного і майбутнього, якому доручено пильнувати, щоб на землі, у небі та в підземному царстві священно здійснювались закони Права. Він Бог Світла Рода і сам видиме світло Сварога, яке проникає в усі шпаринки, несучи Правду і Лад. Сила Світовида Вселенська є світлом мудрості, яка буття впорядковує. Тому він являє себе в родючості, врожаях і пов'язаний сонцем осіннім, зерном та битвами великими. 

 Детальніше...
 

   ДАНА

Дана – Богиня Води, Мати Водиця, первісна вода Дива, дарувальниця небесної води і річок, жіночий початок світу. Дана є малою Ладою, вологоречивим проявом Лади у світі Прави, Яви і Нави. Вона приходить до нас разом з Вогнем і Світлом під час народження Всесвіту Богинею Ладою. Вона є основою здоров'я і краси тілесної. За допомогою води нам Богами заповідано освячуватися і очищувати Душу і Тіло своє, бо джерельна вода у холоді своєму містить жар вогню, так само як вогонь хатній містить свіжість і прохолоду води. Се вона зимою загороженою-замурованою є, і Сонце-Дажбог її після Водосвяття визволяти починає, бо вона володарка весняних гроз. Щоб земля водою вмита була і врожаї рясні родили, необхідна вона конче. Дана – то дружина Дажбога і протилежність його. Дана і Дажбог – се Леля і Полель, діти Великої Матері Лади. Відайте русичі, вода теж багатопроявна і протягом року в чотирьох станах, як і Сонце-Дажбог, перебуває. Се від того Дана навесні до Купала проявляється своїм іншим ликом – Лелею, а потім літом – осінню Мареною, а восени-зимою стає Ганою-поганою. Це шлюб Дани і Сонця святкують Боги і весь Всесвіт на Купала. Аби дощ викликати чи допомоги у чім просити, слід Дані хліб требити, бо то найбільша пожертва людська. Вона Рідним Богам свідчить, що людина виростити і зберегти може, працювати не лінується, гостиною та щирою до Роду є, потребуючим не відмовить. Проявом Богині Дани є липа, а день для славлення найкращий – п'ятниця. Славлять Дану біля джерел цілющих, перед тим їх від бруду очищують і стрічками прикрашують, образки різьблять і каплиці ставлять для Діви незрівнянної, красуні великої. Біля джерела та криниць завжди посуд має бути, щоби подорожній напитись міг, бо води шкодувати – кривда велика. Вода Дани не лише очищує і освячує, від того правдивою, живою і мертвою будучи, вона ще силою певною є, яка омиває вічнозелене Дерево Роду, від найважчого до найлегшого йдучи. Дану часто закликають молоді дівчата, коханого знайти прагнучи, кличуть її також під час славлень Божих, щоб тіла і душі очистивши освятити. Під час весіль та для благословення водою зрошують на щастя, на долю, на любов.
У пожертву Дані приносились: хліб, солодощі, печиво, гроші, на деревах біля струмків чіплялись барвисті стрічки.

   ПЕРУН

Перун – Бог військової звитяги, охоронець Прави, уособлення наймогутніших сил Всевишнього Рода як на небі, так і на землі, повелитель блискавки та грому. Для славлення Перуна, який ототожнювався з дубом, його постійно висаджувалися і береглися Боголісся – Священні гаї. Дуб є означення Дерева Роду і єднання з Богами, а також міці Перунової, бо він воїнська сила Великого Рода є, яка опікується дотриманням Справедливості та законів Прави. Перун – покровитель грози, зростання, родючості, війни, заступник воїнів, вогню, сили, влади, закону, життя, зброї, бойових мистецтв, заступник врожаю, подавець благ, дощу. Син Сварога, брат-суперник Велеса. Восени Перун замикає небо і йде відпочивати на Алатир-камінь, а після Різдва, просякнутий Дажбогом, починає збиратися в похід, щоб першим весняним громом та блискавкою дати Дані пролити чародійний напій з Живої Води Вирію. Він разом з Дажбогом воскрешає землю, проганяє Темну Добу, Мару і Морок. Його святості лякається все нечисте і зле, тому православні русичі покривають себе Стрілкою Перуновою для захисту від нечисті і кривди. Звичаєво на ужиткових речах Громові знаки різьбились – зірки шестикутні для захисту і відлякування сил поганих. Перун є великий захисник і суворий суддя Предки, ідучи обороняти рідну землю і віру свою, клялись перед Правою – Перуном, Богом своїм, що не осоромлять слави Вітчизни. Перун-бог не лише дарує життя, але й карає людину за її провини. Неодноразово згадує його і "Велес Книга": "Слава Богу Перуну вогнекудрому, який стріли на ворогів верже, і вірно вперед по стежці веде. Тому що єсть він воїнам суд і честь, і яко златорун – милостив, всеправеден єсть". На честь Громовержця у Родових Вогнищах Храмів рідних постійно горіли вогні, які підтримувалися деревиною дуба. Щоби був добрий врожай, чоловіки приносили жертви дубам, звертаючись до Неба, а жінки – липам, звертаючись до материнських сил Землі. Головними святами Перуна є Купайло, коли Перун з Дажбогом суть одне (у цю ніч саме Перун запалює цвіт папороті) та Перунів тиждень, які припадають на 21-22 червня та 20-27 липня.
У пожертву Перунові приносили: дикого вепра чи тура, залізо (зброю, підкови), квас, яйця, червоне вино, пироги, жир, сало, горіхи, молоко, пиво, мед, вінки, золото.

   МОКОША

Мокоша – Богиня материнства, явний вияв Великої Матері Лади як Землі. Вона виступає богинею милосердя, щастя і нещастя, жіночої половини, ворожіння, рукоділля, покровителькою джерел і святих колодязів, врожаю, охоронниця корів. Дружина Велеса як земля пов'язана з потойбічним світом, ворожбою і чаклуванням. Мокоша є володаркою, Матір’ю Коша, земної комори всяких благ, якщо людина про землю дбає, у загальний кіш додає, та дарує вона їй не зліченно могутність, силу, радість і щастя. Земля Руси-Вкраїни є кошем земним, у ній найбільші блага зібрані. Багатства тії і мудрість чарівна захисту потребують, для того Мокоша кошаків-козаків родить, що охоронцями землі рідної є. Родяться вони воїнами хоробрими, що землю святу Вкраїнську віддано захищають, славою покриваючи. Через те козаки землицю з собою і в похід завжди беруть як оберіг матінки рідної. Через Мокошу себе Слава проявляє, про добробут дітей своїх дбаючи, щоб мали вони шлях вірний до Богів Рідних. Мокоша – посередниця між небом і землею, а тому на весняних ритуальних рушниках завжди зображувалась як Дерево Життя Земного Роду, що тягне руки в гору до неба. Вона є джерело тепла та вологи, тому на літніх рушниках має руки опущені до землі, що породила зерно, готове до нового врожаю. Мокоша – Дух землі, що закликає весняні дощі та опікується весняними обрядодійствами, пов'язаними з ними, вона покровителька пологів і заступниця породіль. Мокоша напряму пов'язана з Долею, від того, як люди її шанують, так їм на землі й ведеться. Вона є всевидющою та водночас сліпою, тому не завжди швидко озивається та навіть із запізненням вона повертає борги усім винуватцям. Проявами Мокоші і зіллям її є коноплі і мак, її час – ніч. Це їй присвячувався перший зжатий сніп, як то Велесу останній, після чого ті снопи з'єднувалися, символічно закриваючи Кіш-Землю на осінь, се з них робився Дідух. Символами Богині є прядка і веретено, якими вона тче із себе явний світ. У середньовіччі християнство підмінило Мокошу Параскевою П'ятницею. Їй присвячували 12 празників у році (їх називали дванадесятницями), із яких головними були дві сусідні п'ятниці (у проміжку між 25 жовтня і 7 листопада). Християнські свята народження і смерті Богородиці відповідають православним рідновірським святам на честь Мокоші.
У пожертву Мокоші приносились: каша, вовна, нитки, вино, хустки, посуд, стрічки, хліб, мед, молоко.
 

  ВЕЛЕС

Велес – Бог мудрості, мистецтва, багатства, хитрості, торгівлі, чаклунства, ворожіння, провідник і охоронець померлих душ. Будучи богом багатства, виступає силою Рода Всевишнього через Сварога удіяну, що через мудрість і знання людей статками наділяє. Велес ходить між трьома світами, та найчастіше у Наву заходить подивитись чи не ображений невинно хто, та нагадати душам, як до Прави йти потрібно. Він опікун Волхвів, Відунів, Жерців та Віщунів. Люди Відаючі, від нього Дар Відання отримують і з його допомогою у світи інші безтілесно мандрувати можуть, щоб мудрістю збагачуватися. Огнищани-русичі, щоб Велеса уславити у маски та кожухи наряджались, бо волосся – то багатство і тепло. Наряджання у звірині маски та вивернуті кожухи здійснювалось два рази на рік – на зимові Святки і на Масляну; обидва свята пов'язані із сонячними фазами – зимовим сонцестоянням і весняним рівноденням. Перший святковий тиждень був пов'язаний із ворожінням на майбутній врожай, людську долю; середина і кінець стосувались худоби. Вдруге подібне обрядодійство відбувалось безпосередньо перед Колодієм. Ватаги Велесових Жерців, одягнених у вивернуті кожухи, зі звіриними масками на обличчях заходили на подвір’я, у стайні, хліви, проголошуючи слави Богам та замовляння до Велеса про здоров'я домашніх тварин. А коли наставала пора вигону худоби на пасовища, люди разом зі своїми стадами йшли до святилища, щоб освятити їх та принести жертву опікуну худоби Велесу. Також Велес є помічником хліборобів. Коли достигає жбіжжя, у полі роблять закрути, які називають "Велесовою бородою", тобто жертвують Богові-охоронцю пучки золотих колосків. На честь цієї бороди співали обрядових пісень. Так само на початку жнив останній сніп присвячували Велесу – Божеству, що доглядає за нивами. Ця пожертва називалась сотою: "дамо десятину отцям нашим, а соту Велесу" (дошка 3-А). Десята частина віддавалась на утримання храмів, старійшин, Волхвів, а сота – для принесення пожертв під час обряду. У тому є велика мудрість, бо хто частку на справу потрібну віддати жалкує, той і цілого не отримує. Забирати усе не можна, завжди щось залишати треба – на розплід. З Велесом пов'язане сузір'я Волосожари (Плеяд).
У пожертву Велесу приносились: стрічки, горщики, шкури, хутро, зерно, овес, мед, щука, яйця, вовна, полотно, гроші, хліб, бублики, вино, пиво, молоко, горохові грудки, каша, плоди, квіти, трава, насіння.

  ДОЛЯ

Доля (Стріча) – Богиня, яка визначає призначення людини, тому при народженні наділяє немовлят усіма чеснотами, пророкує їм майбутнє. Доля, як і Мокоша, є втіленням Матері Лади. Вона має Веду (знання) про все, що було, є і буде з кожною людиною. Цей лик Рода Всевишнього, через Велику Матінку Ладу та Мокошу удіяний, здатність має у душах людських, шлях який їм пройти судилося, викарбовувати. Се Доля вписує, чого потрібно навчитися кожній людській душі, коли вона у черговий раз повертається на Землю. Має і свою зворотну сторону – Недолю, якою обертається до людей, які свій шлях життєвий занапащають, Рідну Віру-Веду зраджують, Покон Рода та закони Права не відають, до заповітів і дороговказів Предків не дослухаються. До кривдників Недоля приходить не сама, а з діточками своїми – злиднями, вони від такої людини щастя і радість забирають, здоров'я і достаток руйнують і до Нави тягнуть. Хто закони Прави знає, той з Долею домовитися може і шлях кращий отримати. Восени на свято Долі (24 листопада) дівчата готують кашу і в горщику виносять за поріг, закликаючи її "Доле, Доле, йди до нас кашу їсти!". У лютому відбувається Стрітення – Зима зустрічається з Весною. У цей день у родинах православних Рідновірів співаються пісні-замовляння на тепло та добре літо, відбуваються ворожіння. "Доленько, Доле, дай мені збіжжя, теплу одежу ще й силу ведмежу". Символами Долі є веретено, прясельце, клубок ниток. То є знак того, що будь-яка доля – то є передусім праця, хто б людина не була – чи господар, воїн чи волхв. У кожного з них праця своя, а через те і Доля різна. Відайте, кривда є дітей силою лютою на шлях наставляти, до нелюбого змушувати через те Доля в дитини і у батьків псується.
У пожертву Долі приносилася: каша, вовна, нитки, вино, хустки, посуд, стрічки, хліб, мед, молоко.

Сьогодні ми живемо в часи, коли людина народившись на слов'янській землі, довгі роки шукає своє місце і приходить до Рідної Традиції вже, будучи дорослою.

Відновлюючи зв'язок з Рідними Богами, ми отримуємо нові можливості і відповідальність. Можливості проявляється, як відкриття каналу життєвої сили - Живи. Тобто можливість з'єднуватися з енергією (живою) Рідних Богів, тієї якості, яка нам необхідна в конкретний момент життя. Отримуючи посвяту в Рідну Слов'янську Віру, ми беремо на себе відповідальність будувати своє життя згідно з 16 зернами Правди, Поконом, і повчанням духовних провідників.

Починаючи усвідомлено працювати з потоком Живи і Рідними Богами, люди оздоровлюються, позбавляються від різного роду страхів і хвилювань, отримують позитивний душевний заряд і тверду впевненість в завтрашньому дні. Все це проявляється в поліпшенні їхнього життя, вони стають спокійніші, впевненіші, здоровіші, багатшими. Внутрішнє відчуття потоку життя «Живи» та дотримання законів Прави об'єднує людину з Всесвітом, Божественна Сила стає суттю її буття і дає їй право виступати Творцем навколишнього світу і своєї долі.

Людині слід знати основоположні молитви.

Сьогодні ми живемо в часи, коли людина народившись на слов'янській землі, довгі роки шукає своє місце і приходить до Рідної Традиції вже, будучи дорослою.

Відновлюючи зв'язок з Рідними Богами, ми отримуємо нові можливості і відповідальність. Можливості проявляється, як відкриття каналу життєвої сили - Живи. Тобто можливість з'єднуватися з енергією (живою) Рідних Богів, тієї якості, яка нам необхідна в конкретний момент життя. Отримуючи посвяту в Рідну Слов'янську Віру, ми беремо на себе відповідальність будувати своє життя згідно з 16 зернами Правди, Поконом, і повчанням духовних провідників.

Починаючи усвідомлено працювати з потоком Живи і Рідними Богами, люди оздоровлюються, позбавляються від різного роду страхів і хвилювань, отримують позитивний душевний заряд і тверду впевненість в завтрашньому дні. Все це проявляється в поліпшенні їхнього життя, вони стають спокійніші, впевненіші, здоровіші, багатшими. Внутрішнє відчуття потоку життя «Живи» та дотримання законів Прави об'єднує людину з Всесвітом, Божественна Сила стає суттю її буття і дає їй право виступати Творцем навколишнього світу і своєї долі.

Людині слід знати основоположні молитви.

Боги подарили прекрасную погоду: легкий морозец, снежок и солнышко.

Глава общины «Сияние Рода» Ведун Зореславъ  и глава общины «Внуки Сварога» Белояр вдохновили людей на это светлое деяние.

На праздник приготовили 11 Огнищ:  жертвенное Рода, восемь для Кола Богов, крадный - для Бадняка и праздничный - для очищения Тела, освящения Души и укрепления Духа.

С Богами соединиться собрались свыше шестидесяти человек. Зачин торжественно провёл  глава общины «Внуки Сварога» Белояр. Далее по ходу обряда родноверы встретили Полазника, вестника Коляды и с ним отправились в лес за Бадняком, дабы сделать мосток из мира Нави в мир Яви для прихода молодого Божича к нам в Белый Свет.

 На пути за Бадняком  людям добрым, людям руским встали слуги Мары и Морока. Песнями, частушками и  прибаутками мы растопили холод и лед Иномирья. А стражу Бадняка принесли щедрые дары от чистого сердца. Срубив Бадняк, на рушниках принесли его  на праздничную полянку. Сведущий человек отворил ему уста и очи, женщины украсили лентами, ведун посыпал зерном, возложил всяческие пожертвования и отправили на краду, – проводив в мир Иной уходящего Сивояра.

И пришел после этого Божич Коляда, и освятил Мир белый Новым Светом, Светом новой Эпохи, Светом Любви, Добра и Справедливости. Причастились, славящие Богов люди руские, сур-сурицей  и освященным красивым караваем и наполнились сиянием Всевышнего, Силой Родных Богов.

Закончился праздник приходом колядовщиков с козоводом и козой, добрыми пожеланиями всему Миру, добрым людям и богатой трапезой из более двенадцати блюд. 

А главное: верят, что именно в этот раз всё будет совсем по-другому. Ведь в прошлом году помешали такие «важные и непреодолимые» обстоятельства, но теперь.... И уже даже не важно, сбудется всё это хорошее и полезное или нет, важно то, что у каждого из нас есть непоколебимая вера в лучшее будущее. Именно эта вера дает нам силы и вдохновение жить дальше, творить, развиваться.

А знаете ли вы, что наши далекие предки не так уж и отличались от нас. Оказывается, что они также загадывали на будущее, строили планы и обещали сами себе, да только делали они это немного по-другому.

Если на праздник Доли все пытались заглянуть в будущее, узнать, что же выткала матушка Доля на полотне их судьбы, то после Коляды наши предки это будущее заказывали. Считается, что время Святок – двенадцать дней после праздника Коляды – священно. В этом году время Святок выпадает на период с 26 декабря по 6 января. Эти дни отвечают двенадцати месяцам следующего года, а то, о чем человек думает, мечтает и делает в каждый из этих дней, определяет его судьбу на каждый из последующих месяцев.

Все мы знаем, что мысли и убеждения человека материальны. Они обязательно рано или поздно свершаются и формируют нашу жизнь. Желания человека притягивают его в ту действительность, где он обладает желаемым. Этот закон действует, воплощая как позитивные убеждения, желания и мысли, так и негативные. Если человек считает, что наш мир злобен и опасен, то в таком мире он и будет жить. Если женщина уверена, что все мужчины обманщики, то только таких мужчин она будет притягивать к себе. И наоборот, если верить, что все люди добрые, а мир прекрасен, то именно так оно и будет. Ведическое мировоззрение учит нас чистоте мыслей, желаний и действий. Ведь они влияют на нашу карну (судьбу) и наше духовное развитие.

Важно понимать, что во время Святок духовная сила человека возрастает во множество раз, поэтому всё, о чем бы не подумал человек, реализуется намного быстрее и точнее. Считается, что в это время нельзя ни с кем ругаться, думать о чем либо плохо, нельзя проявлять негативные чувства: злиться, обижаться, ненавидеть. Также нельзя делать ничего неправедного, ведь именно это вы запрограммируете себе на весь следующий год. Вот ещё несколько советов, соблюдать которые важно в период Святок:
– старайтесь всё время быть в хорошем настроении, желать счастья всем людям, излучайте любовь, радость;
– в вашем доме, в этот период, должно царить изобилие: богато и вкусно накрытые столы обеспечат в следующем году достаток и богатый урожай (хорошую прибыль);
– проводите время с друзьями, родственниками, тогда никто из них не уйдет из вашей жизни, вы будете вместе весь год;
– приглашайте в гости как можно больше людей и радушно их принимайте – тогда и мир будет к вам открыт;
– дарите и принимайте подарки – их будет у вас много в следующем году;
– не скупитесь и не жалейте, тогда и Вселенная ничего для вас не пожалеет;
– делайте добрые дела, помогайте другим людям, проявите благотворительность, поухаживайте за природой – это возвратится к вам сторицей;
– не отказывайте в это время в помощи, особенно детям. Считается, что они отображают ваше отношение к Вселенной. Если начинают много требовать – задумайтесь, не требуете ли вы всего и сразу. Возможно, сейчас вам необходимо вложить много усилий, чтобы удовлетворить их желания, но помните о законах Карны: что посеешь, то пожнешь.

Время Святок наиболее благоприятно для духовного развития и священных состояний. Сила молитв также многократно усиливается, поэтому, если вы иногда забываете о чтении колослова, то сейчас постарайтесь не пропускать ни одного дня. Все медитации будут еще эффективней, чем обычно. Посвятите как можно больше времени духовной работе над собой. Это лучшее время для посещения развивающих семинаров, обучения саморазвитию, а также магическим практикам.

И ещё один совет: хорошенько подумайте о том, что вы желаете, чтобы свершилось в следующем году. Разбейте свои цели по этапам, по месяцам, и запишите их в свой Дневник Желаний. Чем лучше вы всё распишете, тем лучше и достоверней всё исполнится. Постарайтесь представить каждый месяц в деталях, и соответственно с каждым днем Святок закладывайте необходимый образ. Например, если вам предстоит окончание учебы в июне, нарисуйте себя на соответствующей странице вашего Дневника Желаний, держащим в руках диплом. Если вы собираетесь открывать свой бизнес, распишите всё детально. В одном месяце рисуем открытие фирмы (красиво, ярко, радостно), в следующем – рисуем у себя в офисе много клиентов, налаженные контакты с партнерами, ещё дальше – рисуем процветание дела, прибыль, развитие. Не бойтесь проявить воображение. Именно рисунок поможет вам сложить необходимый образ, время от времени работать с ним в медитациях, наполнять Живой.

Позвольте себе всё: создание семьи, у кого её нет, новые знания, здоровье, богатство, духовный рост, самореализацию. А практики из семинара «Как стать владыкой собственной судьбы» непременно вам в этом помогут. Ниже приводятся медитации, которые изучаются на этом семинаре в АРЧ «Родосвет».

ДУХОВНАЯ ПРАКТИКА «СОЗДАНИЕ ОБРАЗА ЖЕЛАЕМОГО БУДУЩЕГО»

1.  Представьте самый хороший исход вашей будущей деятельности: например, результат или качество личности, которые вы хотите, но пока не имеете.
2.  Мысленно просмотрите не менее трех «кинофильмов» о своем успехе, в которых вы будете видеть самого себя, исполняющего будущие роли с блеском и вдохновением, каждый по три раза.
3.  «Войдите» в эти фильмы и мысленно проиграйте все эти будущие роли (т. е. если в п.2 вы на себя смотрели как бы со стороны – были «режиссером», то теперь на происходящее смотрите как бы «из своих глаз» – стали «актером») – опять-таки по три раза каждый.
4.  Пребывая в своем будущем, в котором вы уже добились успеха или стали таким, каким хотите быть, посмотрите на свое настоящее, из которого вы пришли, и определите, что нужно сделать, чтобы достичь такого будущего.
5.  Вернитесь в настоящее, ещё раз посмотрите в будущее (представьте его), проверьте последовательность шагов, которые необходимы вам для достижения этого будущего, и ещё раз прокрутите фильмы о будущем успехе.
6.  Полностью ощутите себя в настоящем и почувствуйте приобретенную уверенность: в себе, в результате или в новых качествах и состояниях вашей психики.

ДУХОВНАЯ ПРАКТИКА «ФОРМИРОВАНИЕ БУДУЩЕГО»

Каждый из нас, в той или иной мере, планирует своё будущее и, как правило, реализует эти планы. Точно также можно формировать своё будущее, планируя в нем не только очевидно возможные события, но и события желательные.

1.  Займите удобное положение. Расслабьтесь.
2.  Вы полный владыка своей судьбы. Всё случится именно так, как вы того желаете. Ощутите свою энергетическую связь с Богом (через Звезду Счастья и удачи). Подумайте о событии, которого вы ждете.
3.  Представьте себе, как всё должно произойти, в мельчайших деталях.
4.  Очистите свой внутренний экран. Войдите в пустоту Дыва и полностью в нем растворитесь.
5.  Увидьте и почувствуйте, что желательное событие – реальность, которая непременно материализуется, и что оно уже осуществилось. Почувствуйте себя уже имеющим то, что вам необходимо.
6.  Перетяните образ в Явь (материальный мир).
7.  Откройте глаза и ощутите себя владеющим тем, что вам необходимо в реальности.

Помните: то, что вы желаете, должно быть позитивным для вас и мира!

ДУХОВНАЯ ПРАКТИКА «МАТЕРИАЛИЗАЦИЯ СОБЫТИЙ С ПОМОЩЬЮ БОГА»

1.  В первую очередь, создайте четкий мысленный образ материальной или духовной цели, которую вы хотите достичь (для себя или кого-то). У вас должна выйти четкая и выразительная картинка цели: например, как кто-то выздоравливает или как вы сами успешно сдаете экзамен. Создайте образ нужного предмета или явления. Представьте, как этой вещью пользуется её собственник (вы сами или кто-то еще).
2.  Теперь призовите необходимого Бога (Перуна, Ладу, Велеса) в человеческом или другом облике или просто в виде сияющего Света Любви.
3.  Призывайте своё Божество прийти к вам и прославьте его так, как вы это обычно делаете, молясь, или же так, как в этот момент хочет ваша душа.
4.  Четко и коротко сформулируйте, чего вы хотите; не колеблясь, сообщите, что вам это действительно нужно. Если вам хочется выразить свою просьбу в довольно эмоциональной форме, не стыдитесь делать это.
5.  Мысленным взором увидьте, как от общения с Божеством предмет ваших желаний наполняется светом и передается вам, или мысленно почувствуйте (а потом повторите про себя) слова, которые подтверждают выполнение вашего желания. (Ощутите да/нет). Примите этот дар и поблагодарите за него Божество.
6.  Несколько раз моргните глазами, не открывая их, так, чтобы внутренний экран очистился.
7.  В продолжение дня, а также и ночью, если вы будете просыпаться, вспомните свои действия, описанные в пятом пункте (по крайней мере, на некоторое время), и снова принесите благодарность.
8.  Когда предмет ваших желаний найдет воплощения в материальном мире, не забудьте поблагодарить Божество. Укрепившись, таким образом, в вере, продолжайте путь служения Богу.

Проводите такие медитации по несколько раз в день. Работайте с силой Живы, общайтесь с Богами. Но не забывайте, нельзя только заказать желаемое и ожидать результата, сложив руки. Делайте шаги по направлению к вашей цели самостоятельно. Старайтесь, стремитесь, тогда и Вселенная будет вам помогать.

Я желаю вам счастливых Святок и такого же счастливого года.

Орияна МАГУР

Could not load widget with the id 28.

Нині і вчора в усіх громадах слов"ян рідновірів розпочались Зимові Святки, на честь народження нового сонця, яке наші предки звали Божичем, Колом, Хорсом та нішими іменами. Ми святкуємо Рожество (саме так казали східні слов'яни) Божича, Сварогового дитятка, адже сонце є сином неба у нашому світобаченні. Волхви благословляють усі ваші добрі починання, проказують замовляння на здійснення усіх ваших світлих задумів. Ми увійшли у радісний час переходу і випробування, ви у котре переконались, що всілякі "армагедони та апокаліпсиси" є не більше ніж страшилками та способом управляти народом. Ми ж творімо образи світлі і добрі, тако вони втіляться у Яві, наповнять наше буття! 

Справляющи Щедрий Вечір (нині кажуть Святвечір), прокажіть Молитву Миру і запросіть до столу своїх Прадідів та Прабабів, щоб сила вашого роду наповнила домівку. Так було, так є, так буде! Слава Божичу Сварожичу!

 Коло Волхвів

Родового Вогнища

Слов'янської Рідної Віри