В последнюю треть июля Солнце-Дажбог входит в огненное созвездие Льва. Испокон веков в эти дни славяне чтят Бога Перуна.

Перун- Бог военной победы, защитник Законов Прави, правды и справедливости, олицетворение самых могущественных сил Всевышнего Рода как на Небесах, так и на Земле. Перун - Бог справедливой войны, покровитель воинов, огня, силы, власти, оружия, боевых искусств, повелитель молнии и грома, податель благ: дождя и урожая. Перун является ратной силой Рода Прородителя, великий защитник Правды, суровый, но справедливый Судья. Предки, идя защищать Родную Землю и Веру Православную, клялись Перуном-Богом своим, что не посрамят Славы Отчизны.

Родовым Огнищем Молдовы впервые за много лет был проведен Перунов День!

Мероприятие проводилось на берегу Днестра в священной дубовой роще в режиме тренировочного лагеря. Проводились занятия по "Триглаву", ножевому бою, прыжки с "тарзанки". Мужчины состязались в силе, ловкости, смекалке, в разнообразных конкурсах и Славянских игрищах, перетягивали канат, боролись…

Женщины, верные спутницы своих витязей, изготовили им дубовые венки, символ силы и мужественности, которые были освящены и возложены на голову мужчинам в  обряде!

Получился настоящий праздник мужского духа, доблести, отваги и чести! Сам Бог Перун пришел к нам в этот день и благословил всех Витязей! В каждом мужчине пробудились Перуновы энергии, да так мощно, что у присутствующих женщин "мурашки бегали по коже".

Слава Роду Всевышнему! Слава Перуну!

Книга Богумира Миколаєва в аудіоформаті, а також у форматі pdf для скачування.

Усе життя православного рідновіра це служіння Роду Всевишньому і Рідним Богам. Це служіння проявлене як творення свого та всезагального щастя - світу Любові і Справедливості. 

Завдяки колослову ми очищуємо свої душі від кривди і наповюємо Божим Живильним Світлом, єднаемося з Всевишнім та Рідними Богами – проявляючи їх сили у яві. Колослово постійно укріплює духовно і тілесно кожного рідновіра і все Родове Вогнище загалом, сприяючи всезагальному благу.

Як відомо усім православним рідновірам, кожного сонцевороту відбувається зміна колослова, або підтвердження і продовження діючого. Перед Славянським родом і Родовим Вогнищем сьогодні стоять високі цілі та завдання, які потребують великої кількості Божої Сили та постійної підтримки.

Хід Радення:

Зачин колослова.
1. Звернення до Прави – «Кличу Світло Рода Всевишнього, Силу Живильну Богів Рідних».
2. Відчуваємо себе у потоці Божої сили, ясно бачимо, як вона йде біло-золотим потоком з серця Рода Всевишнього, осердя Всесвіття – Алатиря, входить вам у маківку, очищає душу і тіло, та прямує до серця Матері-Землі. З Алатиря Матері-Землі біло-блакитний потік підіймається проходить через тіло і знову сягає Алатиря Всесвіття.

3. Уявляємо як від вас лине біло-золоте світло навкруги на ваш дім, селище, край, державу і на всю Землю- Матінку, у цьому світлі походжають і Рідні Боги та утверджують мовлене у колослові.

Перше коло

Роде Всебоже! Яви Силу Свою праведну!

Прийди у кожне серце і благослови Рід Cлов'янський

Духовним зростанням і розвитком тілесним

Аби Щастя і Злагода на Землі утвердились.

64 рази мовимо колослово і підчас кожного разу бачимо, як Рідні Боги перебувають творячи щастя, радість, духовний і тілесний достаток у вашій оселі (праведно бачимо необхідне), на землі нашої держави (країна проживання, бачимо мир, злагоду, добробут) та по всій Землі Матінці (уся земля у біло-золотому світлі щастя та злагоди, усюди мир та взаєморозуміння)

Друге коло

Роде Всевишній,

Боги Рідні, Предки  Світлі,

Примножте Святість і силу Вогнища Родового

Хай Боги Рідні нас усіх до блага найвищого ведуть!

64 рази мовимо колослово і під час кожного разу образно бачимо мовлене у колослові і наповнюємо цей образ Живильним Світлом Всевишнього. Бачимо себе та свою рідню, громаду здоровими та щасливими. Бачимо, що по всій Славянщині вже є сотні тисяч громад Родового Вогнища, усі слав’янські роди перебувають у духовній єдності та взаємо підтримці. Бачимо, як на всій Землі панує відична мудрість, взаєморозуміння та підтримка між людьми.

Третє коло

Роде Всебоже, Володар життя людського

Благослови душу мою Тобі служити і праведно жити!

Призначення своє виконуючи до Світла Прави йти!

Третє коло може бути змінене за власною потребою. Його дає духовний вчитель, наставник або складається самостійно. 64 рази мовимо колослово і під час кожного разу бачимо, що необхідна якість чи певне досягнення (необхідна подія) вже є у вас.

Завершення радення (після трьох кіл, або після кожного, у випадку читання по одному колу).
Слава Роду Всевишньому і Богам Рідним! Дякую Світлу Рода Всевишнього, Силі Живильні Богів Рідних!

Примітка. У разі коли радення колословом здійснюється по частинам чи окремими колами (наприклад: ранком 1 коло, в обід-2, ввечері -3), зачин виконується кожного разу. Дуже важливо промовляти не лише колослово, але чітко бачити, внутрішні образи, як явище що сталось. Образи уявляємо одні й ті ж кожного дня без змін (відповідно до пояснення).

Православні рідновіри, брати і сестри, чим щиріше ми віддаємося раденню колословом, чим дієвіше будемо втілювати необхідне у власне буття, тим швидше проявиться Ранок Сварожий! Тож будьмо благословенні Родом Всевишнім, славимо Богів і творімо Добро!

Верховний Волхв Відичного Православ'я
о. Володимир (Куровський).

День Бога Купала прийшов на Кубань.

Громада «Сяйво Рода» разом зі своїми гостями зустріли Сонечко у лику Бога Купали. Гори, ліс, сонячний дощ, гостинна галявинка в різнотрав'ї, всі раділи разом з нами і наповнювалися новими енергіями.

Суть. Цей обряд покликаний поєднати два люблячі серця, благословити їх на створення життя та наділити відповідною силою й снагою. Починаючи розгляд Обряду Вінчання, ми повинні зупинитись та ще раз наголосити на значенні Покону й Звичаю в розумінні православних рідновірів. Покон – незмінний хід, сутність Життя-Буття. Звичай – конкретний часовий, крайовий та родовий прояв Покону, відповідно до періоду Доби Сварога (Ранок, День, Сутінки, Ніч). Так ось, за Поконом Рода Всевишнього обряд вінчання може здійснюватись над повнолітніми чоловіком та жінкою, які не мають спільних кровних родичів до сьомого коліна та належать до родів із білим кольором шкіри. Будь-який відхід від Покону є збоченням.

З дитинства кожному з нас багато разів доводилося чути, що наше тіло це Храм Душі, і це дійсно так. Сучасні наукові дослідження (Майкл Ньютон, Роберт Монро) переконливо доводять, що людина подібна комп'ютера, в якому тіло - це його матеріальна частина, а душа - програмне забезпечення.

На відміну від комп'ютера, де головне - «залізо», у людини головне - душа (програмне забезпечення). Це пов'язано з тим, що душа може безпосередньо впливати на тіло, змінюючи його в потрібну сторону - здоров'я, хвороби, сили або слабкості. Більш того, саме вона відповідальна за все наше життя: все ті випадки та ситуації, які з нами трапляються. Вібруючи певним чином, душа «притягує» або, навпаки, уникає певних ситуацій і подій. Це багато в чому залежить від чистоти людських помислів. Чим більше Світла, Добра, Любові ми випромінюємо в навколишній світ, тим більше доброго повертається до нас. Так діє божественний закон: подібне притягує подібне.

Дуже багато людей знають про це правило, але, на жаль, не всі використовують його чари в своєму житті. Хочете, щоб вас любили - від усього серця даруєте іншим любов. Хочете щастя? Робіть інших щасливими і так далі - з будь-якою якістю, з будь-якою  енергією ... Не дотримуючись цього принципу, ми не знаходимо в своїй душі цілісності і гармонії і починаємо притягати зло, хворіти і потрапляти в неприємності. Коли трапляється біда, кожен починає шукати знання, уміння, допомогу, підтримку, розраду. Але не завжди отримує це. Тоді людина відчуває себе перед ситуацією обмеженим, слабким і немічним. Саме в цей час треба більше всього згадати про те, що тіло - це Храм Душі, а в основі будь душі - Дух Божий, божественна іскра, яка є в кожній людині. Це можна порівняти з «підключенням до Інтернету», фігурально «виражаючись» мовою комп'ютерної техніки.

Друга частина закону «подібне притягує подібне ...» звучить так: «з'єднується з ним і стає його провідником». Таким чином, коли ми даруємо людям щастя (любов, радість, достаток), ми єднаємося з цією енергією і стаємо її провідником. Але що робити, коли цієї енергії і потрібного стану немає? У Слов'янській Ведичної Традиції (Відичного Православ'я) надходили просто ... Просто запрошували Бога в Храм Душі! Тобто, якщо у людини труднощі, біда, проблема він починав старанно молитися на протязі 40 днів: вранці і ввечері читати сорокоуст, суть якого полягала в тому, щоб з'єднатися (призвати Його Дух у своє тіло) з певним Богом (ликом Всевишнього) і проявити в собі його якості. Коли слов'янин хворий і бажає поліпшити життя, він закликає Живу, коли потрібна стійкість і сила - Перуна, любов - Лелю, мудрість і багатство - Велеса і т.д. Кожен Бог - це не тільки особистість, але й своєрідна енергія буття, яка пронизує все суще.

Ми лише малі частини Всевишнього, коли ми закликаємо Бога (Богів) в себе в своє тіло, в свою душу - ми ототожнюється з ними і можемо проявляти їх силу і якості. Так ми стаємо мудрішими, сильнішими, вище. Кожна дитина росте натхнений прикладом свого батька, а згодом стає таким же, як він - «яблуко від яблуні не далеко падає ...». Також і з Богами, ми православні рідновіри - сини Перуна, онуки Дажбожого, правнуки Сварога, наші божественні предки з радістю приходять на наш поклик, щоб навчити, підтримати, захистити і зміцнити, ведучи до єдності зі Всевишнім.

Тому не треба говорити, що я чогось не знаю, не вмію, не можу, все це дурниці. Ви вже по праву народження і ім'янаречення з'єднані з тим, що вам потрібно, тому візьміть на себе відповідальність, розкрийте свою душу: щиросердно моліться або читайте колослов, а головне, дійте так, як ніби потрібна Божа Сила вже проявилася в вас. І тоді ви побачите чудеса, і легко досягнете потрібного ...

Але якщо цього не відбувається, значить:

   1. Що десь у глибині душі ви не впускаєте те, що просите, у свій світ.
   2. ... Тому що ви сумніваєтеся, а сумнів, як потужна кислота, руйнує все, до чого б ви не прагнули.
   3. Молитва - це стан душі, стан єдності з Богом (Всесвіту), часто людина недостатньо відкриває свою душу, щоб дійсно з'єднатися з Богом і отримати те, чого потребує.
   4. Людина не завжди може розпізнати, коли до нього приходить те, про що він просив, тому він не пускає це в себе.
   5. Молитовне слово є, а справжнього дії по досягненню бажаного немає.

Беручи це до уваги, відкиньте кривди і з чистотою помислів розкрийте двері в свій Храм Душі. Щиросердно і радісно несіть Добро, Світло, Любов, і Боги будуть серед вас і Перемогу дадуть вам!

Щастя Вам!

Верховний Волхв Відичного Православ'я

 ВОЛОДИМИР (КУРОВСЬКИЙ)

Сьогодні у світі багато духовних напрямів, шкіл і течій, але всі вони, так чи інакше, говорять про одне: про любов і прийняття інших людей. Так що ж таке любов і як зрозуміти її значення?

Ведична мудрість предків вчить нас, що Любов - це об'єднання протилежностей, усвідомлення єдності всього сущого в Бозі.
Давайте поміркуємо: в будь-якому організмі є різні клітини: серця, печінки, легенів.... Багато в чому вони дуже різні, але при цьому вони не сваряться між собою, а виступають частиною єдиного цілого - всім вистачає місця, їжі і самовираження. Весь всесвіт це тіло Всевишнього, кожен світ - його окрема клітинка, а люди - частини цієї клітинки. Тому перше і найголовніше, чого ми повинні навчитися в цьому житті - любові та прийняття.

Ми всі проходимо в цей світ, щоб пройти певні життєві уроки, ситуації та події, завдяки яким вчимося приймати і, безумовно, любити себе та інших людей. Але, так чи інакше, всі уроки життя зводяться до одного - навчитися Істиною Любові, а саме: любити безумовно (без умов).

Безумовна любов - це коли ми любимо і повністю приймаємо себе, це коли ми любимо і приймаємо близьких та оточуючих нас людей такими, які вони є, а не такими, якими ми хотіли б їх бачити. Згадайте, як часто ми примушуємо когось бути «таким-то» і «таким-то», безперестанку нав'язуючи ті поняття, які притаманні і підходять саме нам. Це робиться батьками, вчителями, засобами масової інформації, державою, всіма нами. У цьому і криється корінь зла (кривди).

Давайте прокинемося і усвідомимо те, що завжди було всім відомо, але мало ким застосовувалося в реальному житті: не можна змінити світ, не змінившись самим! Друзі, не намагайтеся змінити ближнього чи далекого. Саме так входить в наше життя насильство і біль. Змініть спочатку себе і самі станьте прикладом того, що ви декларуєте.

Перетворюючись самі, ми змінюємо навколишній світ. Якщо змінимося ми, зміняться наше життя, наше оточення і наші близькі, які пов'язані з нами дуже тісними узами. Не відразу, майте терпіння, але це обов'язково станеться, бо подібне притягує подібне.

Пам'ятайте! Ненависть привертає ненависть, любов привертає любов. Тільки безумовна любов здатна зцілити людство і людину, допомогти всім нам реалізуватися в житті. Почніть з простого: відзначайте свою поведінку щодо оточуючих вас людей і близьких. Помічайте, що вам не подобається в їхній поведінці, що дратує вас у ньому. Адже вони - це ваше відображення і урок, суть якого в тому, що через ваш мислеобраз (переконання, програму поведінки) йде енергія вашої душі, матеріалізуючи ситуацію навколо вас. Це означає, що ви будете постійно стикатися з якою-небудь подією (ситуацією, проблемою), поки не зрозумієте суть уроку і не змінитеся. Якщо вам не подобається агресія (алкоголізм, слабкість, підлість і т.д.), значить, або це притаманне якоюсь мірою і вам, або в вас живе підсвідоме переконання, що ви жертва і гідні тільки такого оточення. І в тому, і в іншому випадку ви будете притягати до себе ті чи інші ситуації до тих пір, поки дійсно не усвідомлюєте щось важливе про себе і зовнішньому світі.

Хто з нас може сказати про себе, що він святий? Ніхто. Отже, всім нам треба вчитися чесно дивитися в себе і ПРИЙМАТИ себе такими, які ми є насправді. І потрібно навчитися ЛЮБИТИ себе такими, які ми є насправді. При цьому поступово, без надриву, прагнучи до кращого. Але, як ми зможемо зробити крок до внутрішнього досконалості (здоров'ю, щастю і т.д.), якщо не приймаємо себе або інших людей?

Тільки коли побачимо і приймемо те, що приховано у нас всередині, тільки тоді в нас з'являється чарівна сила, яка може змінити нас самих і світ навколо нас. Це і є справжня любов до себе. Інакше ми будемо знову і знову заганяти негативні сторони нашої особистості глибоко всередину, боячись чесно подивитися собі в очі, і з нами знову і знову будуть траплятися ситуації, в яких ми будемо страждати.

Маючи справу з «іграми душі» зовнішніми формами - образами, ролями, масками поведінки - ми можемо нескінченно прагнути до щастя (здоров'ю, багатства, перемоги, досконалості і т.д.), але ніколи і нічого не зміниться, поки ми не побачимо і не пізнаємо себе справжніх. Навчившись розуміти і приймати себе, навчившись любити себе, ми навчимося дійсно розуміти, приймати і любити інших людей. Це і є справжня любов і співчуття до ближнього - то благословення Рода Всевишнього, зрозумівши і прийнявши яке, ми отримуємо абсолютне щастя.

 

Верховний Волхв Відичного Православ'я

 ВОЛОДИМИР (КУРОВСЬКИЙ)

Доброго здоров'я! Нашим однодумцям і всім рідним душам!

Ми думаємо, багато відчувають, що в наш час великих змін, час як-ніби стислося, швидкості зросли неймовірно, так потрібно так багато встигнути ...

... а часу катастрофічно не вистачає.

Поспішаємо порадувати Вас! Ми починаємо нову лінію роботи Родосвіту он-лайн. У рамках цього напрямку Вашій увазі будуть запропоновані вебінари, з можливістю реального відео спілкування з учасниками, навчальні та розвиваючі програми Вам, просто відео спілкування он-лайн з великими групами людей і нарешті, ІНТЕРНЕТ ТЕЛЕБАЧЕННЯ Родосвіту.

Слідкуйте за нашими новинами і нашим розкладом он-лайн в групах ВКонтакте і Фейсбуці:

http://www.facebook.com/groups/178952295600511/

http://vk.com/public54306652

Ми віримо, що в режимі он-лайн ми будемо встигати робити багато більше корисних і потрібних справ у нашому житті!

Сучасна людина витрачає велику кількість часу і грошей, щоб продовжити своє життя і зробити її більш активною і здоровою. Він читає новітні видання, які присвячені питанням здоров'я, приймає вітаміни, намагається їсти здорову їжу, бігає вранці і відвідує фітнес-клуби. Проте останнім часом все більше дослідників, у тому числі лікарів, говорять про вирішальний вплив способу нашого мислення на здоровя. По-перше, мислення впливає на кількість пережитих стресів, і по-друге, воно визначає поведінку, що відноситься до підтримання здоров'я.

Пожинаємо, що посіяли

 Численні дослідження підтверджують, що спосіб мислення може впливати на фізичний стан людини. Цілком доведено, що люди, схильні до песимізму, що мають низьку самооцінку, які вважають, що ними керують події, що сприймають важкі ситуації зі страхом, що не мають у своєму життєвому багажі значних досягнень, частіше страждають від головного болю, хвороб шлунка та хребта, ніж інші. Крім того, люди, що думають деструктивно, є постійними клієнтами лікувальних установ.

Яким чином конструктивне мислення покращує здоров'я? Як правило, власники конструктивного мислення повідомляють про меншу кількістьі звичайних хворобливих симптомів, ніж представники деструктивного типу. Вони рідше страждають від респіраторних інфекцій, шкірних хвороб, діареї, болю в шлунку, головних болів, запорів і болю в спині. Як правило, вони ведуть здоровий спосіб життя.

Слов'янська Рідна Віра (Відичне Православ'я) грунтується на Карбі відання Покону Рода Всевишнего, традиції, яка розкриває суть буття і світобудови. Карб відання Правди говорить: «Рід безмежність Всесвіття породжує, життя по-різному створюючи, тому у кожного творіння правда своя, вони в єдину Правду Роду зливаються, так як він початок і кінець предвічний». У кожної істоти правда своя, але разом ці правди і є картина життя істинного у світі цьому. Ми розуміємо це і як те, що шляхів пізнання Богів є безліч, то є безліч способів розуміння і прославлення Бога, зараз кажуть - релігій.

 Тоді як відаючі Раденья Сварожого вчать, що помилково іменувати всі шляхи до Бога релігіями, бо втрачається сенс, вкладений у це поняття. Religio - це латинське двокореневе слово, де «re» означає «повтор», а «liga» - «об'єднання, з'єднання». Таким чином, релігія - це повтор з'єднання, відновлення зв'язку. Якщо заглиблюватися, то слід пояснити, що носіями релігії можуть бути ті народи або люди, які втратили зв'язок з Богами і знову її відновлюють. Ті ж народи і люди, які не втрачали оной зв'язку, є носіями віросповідання, або віри-веди.

 Віра, це позначення шляху в божественний світ - «в Ирій», «в Рай».

У народів Арья саме слово «віра», яке в старослов'янській писалося через ѣ, «вѣра», стало означати душу, найбільш повно збагнувшу Бога, тобто людини. Так ім'я засновника джайнізму, однієї з індійських релігій, Мага Віра, перекладається як «могутній герой», «велика людина». Давньоруська «віра», відшкодування шкоди за вбивство людини, також сходить до общеарійского кореню відзначающему «людина». Південна частина Русинів, сучасні українці, досі зберегли вимову цього слова через «і», тобто «віра».

 Таким чином, віра це шлях людини до Богів, а релігія, це повернення на цей шлях. Різниця дуже тонка, і вона позначає лише особливості духовної долі народу або людини. За своєю ж суттю, віросповідання та релігії дуже близькі і несуть, в більшості своїй, світлі і добрі повчання.

 Ріг Віда, найстаріший у світовій культурі письмовий пам'ятник присвячений пізнанню і прославлянню Бога, говорить: «Істина тільки одна, але мудреці дають їй багато імен» (Риг Віда, 1:164:46), тобто, різниця між релігіями полягає всього лише в те, в якій формі, якими словами і якими способами вони говорять і проповідують про Богів.

 Якщо ми станемо шукати те, що єднає людей різних віросповідань, то до свого здивування ми знайдемо дійсно мудрі слова і повчання в багатьох релігіях і віросповіданнях. Наприклад, вторячи Ріг Віді, але іншими словами, Біблія говорить: «Я сказав: ви - Боги, і сини Всевишнього - це ви ...» (81 Псалом Давидів). Коран, священна книга мусульман, несе все ту ж думку але іншими словами: «Воістину, ваша громада, о люди, - єдина громада, Я ж - ваш Господь» (Сура Пророки, аят 52), а також це: «І наш Бог , і ваш Бог єдиний, і ми Йому віддаємося »(Сура Павук, аят 45 (46).

 Таким чином, ми бачимо, що віросповідання і релігії світу разом несуть найважливішу істину: про єдність і множинності світу, про можливість осягнути Бога різними шляхами.

 Але, при всьому цьому слід розуміти: «Що росіянину добре, то німцю смерть». Єдність це не однаковість, а різноманіття. «Своя сорочка ближче до тіла» - народна мудрість, підтверджена тисячами століть. Уявимо собі якусь вершину, біля підніжжя якої побудовані поселення. Якесь біля південного схилу, якесь біля північного, біля західного і біля східного. Кожне поселення проторило стежку до вершини. У жителів півночі схил засніжений, їм потрібні снігоступи, у жителів півдня схил покритий рослинністю, їм потрібно всього лише взяти води і припасів, у східних схил крутий, їм потрібні мотузки і гачки, у західних схил усіяний струмками, їм потрібна водостійке взуття. Для кожного з поселень шлях і спорядження для подолання шляху напрацьовані протягом століть і поколінь, найбільш відповідні, споріднені. А що трапиться, якщо всім без винятку роздати снігоступи і сказати, що тільки так правильно підійматися на вершину?

Правильно, взберутся тільки сіверяни, а для решти шлях перетвориться на муку і навіть загибель. Точно те ж слід говорити про духовний шлях: іслам хороший для араба - це його шлях, християнство - для юдея, індуїзм - для індуса, а слов'янство - для слов'янина. А спроби спотворити духовний шлях народу, безумовно, ведуть до зникнення, духовної смерті цілої родини душ.

 Чому ж ми втратили усвідомлення цієї життєвої істини? Відповідь на це дає відичне вчення про Коло Живоявлення, тобто особливості життєвого потоку (духу Божого) на різних відрізках обертання життя. Для більш чіткого розуміння того, про що йде мова, досить уявити собі планету Земля і її обертання навколо сонця. Саме воно дає нам природні зміни пори року: зиму, весну, літо і осінь. І ніхто не стане заперечувати, що ці зміни прямо впливають на поведінку і життя людини, і всього живого взагалі.

Точно так існують зміни потоку життєвого світла у Всесвіті. Тому, більш милостиві часи змінюються менш сприятливими: Ніч переходить в Ранок, Ранок у Полудень, а Полудень у Сутінки Сварожі. На кожному з цих відрізків переважаючою стає одне з віросповідань або релігій, саме те, яке за духом відповідає епосі.

 Сучасні релігії породжені Вночі Сварожого, часом, коли світ Божий найменше наповнює наш Всесвіт. Саме з цієї причини нинішні світові релігії: іслам, християнство, буддизм проголошують свою винятковість. У цій духовній темряві вони не бачать того, що самі ж і несуть: ідею духовної єдності. Але це не причина не любити або намагатися позбавиться від цих світоглядів. Всі вони будуть існувати доти, доки в душах людей не настане Ранок Сварожий.

Подивившись на колишнє духовних шляхів людства, ми побачимо, що в різні епохи панували релігії різного варнового походження, тобто відрізнялися вони тими цінностями, які звеличували:

Відання (Відизм): проіснував до ІІІ тис. до нової ери, останнім суспільством, сповідували відичний світогляд були трипільці, які не знали воєн і протистоянь, що несли ідею Вселенського Ладу (гармонії).

 Військові віросповідання: проіснували до початку нової ери і несли ідею священної війни за Правду і Честь. Такими були віра індійських аріїв і народів Європи до насильницького хрещення.

 Релігії торговців і ремісників: існують понині, але переживають внутрішню кризу. Це релігії, в яких Бог, як ремісник, виліплює людину з глини. Віри, в яких з Богом можна домовитися за гроші або якийсь викуп про блага для себе, релігії, в яких навіть місце біля Бога можна купити (індульгенції).

 Ідеології невідання (релігії страждання): виникли в нові часи, несуть в собі ідеї матеріального споживання і задоволення фізичних потреб. Грунтуються на принципі: мета виправдовує засоби. Маскуються в одяг вже існуючих релігій (неохристиянства) або створюють політико-ідеологічні вчення (комунізм, лібералізм).

Релігії страждання існують тільки з тієї причини, що є страждущі душі. Слов'янам слід розуміти, що християнство та іслам - це не наші вороги, це відживший свій вік тіла, які скоро переродяться, тому є потреба займатися самими собою, ніж тим, що дограє свою роль в радісній Грі Богів.

Нині наближаються часи Ранку Сварожого, і для людства знову потрібним стане відичний світогляд єдності у множинності. А таким є наше Відичне Православ'я, Слов'янська Рідна Віра, яка покаже, як кожному народу і людині ставати на свій духовний шлях, виконувати своє призначення, дане тільки йому від Богів.

Кожен з народів живе «у різних схилів гори», по різному бачить Бога. Цьому сприяють клімат, харчування і навіть склад повітря яким дихає людина. Неможливо дохідливо пояснити папуасові про 20-тьвідтінків снігу які розрізняє ескімос, як і довести ескімосові, що місяць більш благе світило для людини, ніж, сонце, що очевидно для папуаса. А оці твердження можуть бути прийняті тільки на сліпу віру, за принципом: вірю, бо абсурдно.

 Тому, часи, які грядуть - це час відання, часи повернення народів до своїх духовних коренів, прихованим в глибинах етнічних традицій, обрядів, піснеспівів, змов і ритуалів. Для нас, слов'ян, таким світоглядом є наша Слов'янська Рідна Віра, Слов'янство або, як ми її зараз називаємо, Відичне Православ'я. Воно не гірше і не краще інших ведичних традицій, але краще його для нас немає під сонцем нічого. Це наша пісня душі, яка відображає досвід нашого народу на нашій землі. Шанування Рідних Богів є ніщо інше, як шанування своїх батьків, предків. А у кожного народу вони різні, і неможливо мати замінити чужою тіткою, бо мати завжди залишиться матір'ю, і тільки вона може розкрити нам таємницю нашого народження. Також і Рідна Віра розкриває суть призначення кожного народу.