Жальниця - це обряд покаяння і відпускання душ абортованих дітей у духовний світ. Кожна душа приходить у цей світ зі своїм призначенням. Коли зливаються в любові чоловік і жінка, відкриваються Врата Небесні і звідти приходить нова душа на втілення.

Після аборту душа не може сама відкрити Небесні Ворота і залишається жити біля своєї матері, харчуючись життєвою силою з того місця, звідки її по-звірячому вирвали. У жінки починає хворіти матка і всі її статеві органи. Дитина росте з матір'ю, тільки її вона не бачить, лише відчуває, і тому серце болить, життя не складається. А коли вона вмирає, разом з нею йдуть і душі її дітей, обтяжуючи останні хвилини життя. Але не сама жінка у відповіді за абортовану дитини.

Батько також несе велику відповідальність. Ненароджене дитя забирає у батька його творчі і духовні сили, які дозволяють йому рости не в плоті, а в тонкому тілі. Такі чоловіки не можуть розкрити свій потенціал і досягти професійного зростання.

Обряд сприяє очищенню душ батька і матері і допомагає ненародженим дітям піти в інший світ і щасливо народитися знову.

Це давній слов'янський обряд, який проводиться православними волхвинями та волхвами-цілителями (викладачами АРЛ «Родосвіт») з метою покаяння, відновлення особистої цілісності, дітонароджувальної функції та духовно-статевого очищення жінки. Чоловікові, цей обряд відновлює чоловічу силу, підвищує стійкість, сприяє кращій його реалізації в сім'ї та суспільстві.

Це таїнство є своєрідним «стиранням» духовно-тілесного образу (матриці) першого статевого партнера і сприяє остаточному очищенню від жіночих хвороб. Дозволяє очистити духовне тіло жінок та чоловіків від дошлюбних статевих зв'язків. Його суть полягає в енергетичній перебудові та очищенні духовних оболонок жінки (гармонізації нижніх чакр),урівноваженні активного та пасивного початку, насиченні душі жінки первинною силою життя - Живою.

Це дозволяє народжувати духовно багатих і внутрішньо чистих дітей свого власного чоловіка, а не першого статевого партнера. Сприяє гармонізації материнської сфери жінки, покращує її здоров'я та добробут її сім'ї. Це відбувається в наслідок духовного та фізичного очищення та навчання практичним навичкам РОДОСВІТУ (слов'янської школи духовного розвитку та цілительства). Обряд Ладиних Рос відбувається лише один раз на рік (перед літнім сонцестоянием) і пройти його можна тільки один раз у житті.

Відичний Обряд для здобуття здоров'я та допомоги в лікуванні. 

Здравниця - це один з найдивовижніших обрядів-славб, сила якого йде до нас від Всевишнього, наповнюючи вас Божественною силою життя, яка підтримує існування всього живого.

Відична Церемонія для здоров'я (Славба Життєдайній Силі Всевишнього) проводиться як допомога в лікуванні хронічних захворювань, для посилення життєвої сили, даної Природою. Після прославлення Всевишнього, Його благодворної Сили, що утворює Всесвіття, між людиною і духовним світом затверджується потрібний зв'язок, зцілюючий канал, завдяки якому до людини сходить Жива небес, благодать Всевишнього, проявляючись здоров'ям і зціленням від недуги, запобігає тяжким захворюванням і дарує бадьорість духу.

 Як це працює?

Цей обряд відаючі проводять у стані священної, безмовної тиші, яка досягається багатогодинною молитвою і оспівуванням священного імені Бога, який має допомогти зцілитися від недуги і обдарувати благодаттю. Після чого приноситься вогняна пожертва за здоров'я і міць конкретної людини, зкликаються всі Божественні Сили Світла для її зцілення і благополуччя. Відаючий, подорожуючи в дусі, пізнає в безмовності таємне ім'я хворого і його внутрішні звучання, після чого накреслює його священною рунницею на скрижалях Рода. Це встановлює прямий зв'язок між хворим і силою Бога. Божественна Сила Життя перетікає в людину, відновлюючи здоров'я і сили. Наповнює бадьорістю і Світлом, лікуючи від розумових і фізичних недуг, утверджуючи цілісність між душею і тілом.

За допомогою Славби Здравниці люди виліковувалися від таких захворювань, які, здавалося, неможливо було перемогти. Це допоможе Вам вилікуватися від захворювань зсередини і уникнути важких ситуацій. Ви будете без кінця відновлювати свої сили і молодіти.

Суть. Вогнеслава – це особистий або груповий життєстверджуючий обряд, який покликаний очистити дух православного від кривди, скверни та бруду, надати йому сили, наповнити Світлом Рода Всевишнього. Проводячи його, Слав’янин єднається з Рідними Богами Прави у єдиному бринінні чистоти і правди. Промовляння світлих імен Бога, здійснення славослів’я Огеню, Сварогу, Перуну і Дажбогу, пожертва молока, масла чи жиру – складають невід’ємні частини обряду.

Значення. Вогонь є рушійна сила та джерело життя – це споконвіку розуміють Арійські народи, а Слав’яни чи не найбільше з них. Вогонь є проявом Отця Сварога в світі Яви, в жертовному вогні капищ та святомісць проявляється Огнебог-Семаргл, в хатньому вогні на покутті – проявляється Вогонь-Сварожич. В полум’ї обряду Вогнеслави ми вшановуємо творчу силу Світловогню Рода Всевишнього і саму сутність стихії – Бога Огеня.

З мови Арійських предків слово «agnis» – означає «рухливий», Бог Огень¹ є втіленням руху, дії, змін в напрямку до Богів Прави. У небесному вогні Всесвіття Сварог творить зоресвіти (галактики) та сонячні кладоряди (системи), саме через вогонь Святого Алатиря, певний Всесвіт-Сварга переходить у Див, аби оновившись, знову відродитись. Саме тому вогонь є для нас своєрідним «зв’язковим» з Всебогом і Рідними Богами, через вогонь ми відправляємо наші пожертви у Сваргу Синю. Боги Огень, Семаргл та Сварожич є різними ликами єдиного Бога Небесного Вогню – Сварога, сей же є отцем Всесвіття, чоловічим першопроявом Рода Всевишнього.

Вогонь є всезагальною очисною силою, яка лежить в основі майже всіх хімічних процесів. Тому в духовних практиках він виступає очищувачем, який неможливо забруднити. Споживаючи бруд, він переводить його у нешкідливий стан. Важкість він перетворює в легкість. Вогонь, під час обряду Кради, відносить душу померлого слов’янина до Ирію.

В Арійських народів обряд пошанування Огеня (Агні) тісно пов’язаний з образом кози та корови – індоарії, пруси та навіть тибетці при здійсненні обряду Вогнеслави використовують козу, козячий жир, молоко чи топлене масло. Се обрядодійство пов’язане з образом плодючости кози та корови, як співається в коляді: «Де коза ходить – там жито родить… де коза ногою – там жито копною». Жертвування топленого масла – подяка Дажбогу за те, що породив рід земний від Корови Замунь. Також можна жертвувати олію (масло видобуте з соняшника, квітки Дажбога).Не забуваймо, що в своїй сутності Дажбог, окрім запліднюючої небесної води, несе снагу Небесного Вогню – Сонця. В мові індійських аріїв, санскриті, слово «dah», «dagdha» означає «горіти», «палати», звідси зв’язок Дажбога з вогнем.

Місце проведення. Вогнеслава проводиться на родинному капищі, або на капищі громади.

Час проведення. Найкраще проводити обряд у ранішній час, на світанку, у день Дажбога – неділю, також у вівторок і четверг.

Утвор для обряду та необхідне: звичний обрядовий утвор, дубові дрова, топлене масло або олія, молоко, зерно жита, скринька з землею, кача з водою, сушені трави для спалення.

Суть. Обряд Очищення є обов’язковою складовою духовного розвитку та самовдосконалення православного рідновіра. Метою Обряду є утвердження людини на шляху Віри і Віди Православної, духовне очищення її Душі і Тіла. 

Суть. Славба (Слава Богам) – це особливий вид Богошанування, під час якого здійснюється могутнє – славлення і моління за живих людей, благодаріння Роду Всевишньому і Рідним Богам за отримані блага і дари, або навпаки – прохання та заклик Рідних Богів на допомогу у вирішенні життєво важливих питань.

Під час Славби Духовні провідники разом з рідновірами молитовно звертаються до Вседержителя і Рідних Богів, висловлюючи свою щиру радість і вдячність за отримані святі дари – Божу опіку, захист і допомогу у життєвих справах. В інших випадках навпаки, – рідновіри звертаються до своїх Високих Предків за підтримкою, благоговінням та сприянням. Під час Славби відбувається спілкування Богів зі своїми нащадками, осяяння їх вищими проявами Святого Духа Світла Рода Всевишнього, знаменнями і дороговказами. У відповідь на слави та молитви Боги просочують тіла і душі рідновірів своєю незбагненно великою силою і святістю, всяко нам допомагаючи, надихаючи, наснажуючи та вказуючи шлях. При цьому встановлюється глибинний духовний зв’язок і відбувається більш сильна співдія з Родом Всевишнім та Рідними Богами, спрямована на єднання світу Прави зі світом Яви, для ладування того, що потрібно вірним і праведним нащадкам, православним рідновірам. Славби сприяють якнайшвидшому втіленню бажаного і є Божим благословінням, яке даровано людям Сварогом і Ладою, аби єднаючись у Світлі Рода Всевишнього з Рідними Богами, ми могли свідомо творити своє життя.

Види Славби. Славби бувають родові й особисті. Родові Славби – це, по суті, усі загальнохрамові, громадські Обряди Річного Кола та моління, які проводяться у дні «Свята Громади», тобто свята Бога, який опікується громадою, є частиною її назви, або відповідає даті збудування її Храму, а також у Новоліття, перед початком нового навчального року, під час стихійних лих, війни чи за потребою. Славби можуть проходити у вигляді Обрядів Річного Кола, читання слав і молитов, обрядових славоспівів, хороводів, Божих Ходів (Велесових, Перунових, Дажбожих тощо). Особисті Славби здійснюються відповідно до прохань і потреб окремих рідновірів (за вагітну, нездужаючого, на добре вирішення справи тощо). В кожній громаді мають бути дні, коли здійснюються Обряди Славби для потреб людей. Зі сказаного зрозуміло, що Славба може бути обрядом «зверненням за допомогою» або обрядом «вдячности». Під час першого – моляться про допомогу та за здійснення якоїсь потреби, а під час другого – дякують за щасливе вирішення справи. Ці два види Славби пов’язані між собою безпосередньо. З першого потрібно розпочинати справу, а другим – через певний час – закінчувати. Здійснюючи обряд допомоги, слід пам’ятати, що за отримане добро потрібно дякувати як у молитвах до Богів, так і своїм ставленням до побратимів та посестер, у свою чергу підтримуючи і допомагаючи їм.

Обряд Славби у разі потреби може здійснюватися відаючими (на прохання вірних) за присутности вірного, але краще, коли рідновіри славлять Богів та моляться разом з Обрядодієм, таким чином збільшуючи силу молитви у сотні разів. Тому Славба може проводитись як у присутності людини, яка звернулася з проханням про цей обряд, так і без неї. Відповідно до окремого прохання людини, Славба може проводитись із замовлянням Живої Води (оберега, одягу та ін.) або без.

До кого звертатися і що потрібно мати. Під час Славби звертаються як до Рода Всевишнього, так і до окремих Богів – відповідно до тих проявів буття, якими вони опікуються. Наприклад, до Світовита і Велеса – про мудрість знання і духовну силу, до Перуна – про вояцьку силу і захист, до Дажбога про достаток тощо. Лики Рода Всевишнього для звернення вибирає сам Обрядодій, або за проханням рідновіра він може звертатися до конкретного Бога (наприклад, опікуна цієї людини). Якщо Славба має бути із замовлянням, то з собою потрібно мати частину одежі чи оберіг, які треба замовити. Перед обрядом необхідно зробити пожертву на Храм, 16 свічок, якщо на природі – хліб, мед, молоко.

Місце проведення. У будь-якому чистому природному місці (зали, подвір’я, помешкання тощо). На Капищах, у Боголіссях, Храмах, що потребують обряду Славби.

Час проведення. Славба є самостійним обрядом, тому може проводитись у будь-який час за потребою. У Капищах і Храмах Славби проводяться переважно в неділю після Православлень.

Утвор для обряду. Для проведення обряду потрібно мати: Алатир на підставці, Алатир-дев’ятисвічник (або 9 підставок для свічок), Трисвічник (для образів), односвічник (для освячення води), лопатку-ситечко (для спалення пожертви), курильницю, скриньку з травами для пожертви, Ріг (для освячення води), дзбанок (для Святої Води), ложечка (для розливання води), Дідуха (між Великоднем і Обжинками використовують зелень, квіти), Священні Книги, Требник, скриньку з землею.

Велеслава - слов'янський відичний обряд для залучення достатку (багатства)

Це найсильніший слов'янський обряд (церемонія) для взаємодії із Всевишнім у його даючому, наповнюючому прояві. Ця Славба присвячена одному з ликів Рода Всевишнього - Велесу, Богу багатства і мудрості. Її проведення дає приплив багатства, позбавлення від боргів і збільшення доходів. Приносить процвітання в усі сфери життя.

Під час цього відичного ритуалу йде звернення по допомогу і благословення до Бога Велеса, завдяки чому людина отримує наступні результати:

1.  Наповнюється достатком та успіхом у справах.
2.  Спалюється злокарна невдач і сприяє набуттю багатства, добробуту для дітей, зростання і розвитку в кар'єрі. Також сприятливо впливає на здоров'я і добробут людини.

 Як це працює?

Відаючі (відуни, волхви), перебуваючи в тривалій медитації, за допомогою Живи (енергії життя), очищають злокарну, пов'язану з фінансовим аспектом. Наповнюють писанку людини Живою (енергією), внаслідок чого вона стає більш гармонійною і здатною прийняти силу Велеса. Далі відбувається ритуал очищення вже на тілесному рівні - спалюється старий одяг або предмет ототожнений з труднощами (бідністю, боргами), тривалий час читаються спеціальні молитви-колослова, щоб остаточно пішла карна боргів і втрат, бідності і крадіжок. Далі кудесники приносять вогняне жертвоприношення і прославляють Велеса, як вічне джерело всього багатства і тілесного розвитку, щоб Його сила наповнювала людину.