«Ми Сварогу славу співаємо, Дажбогу, який же суть у Небі Пречистім, ...і Купалбогу, який до митнищ правитиме усяким омовінням...»
- промовляємо ми щонеділі під час Православлення і тільки раз на рік на Купала ми маємо змогу в повній мірі відчути цю потужну багатобарвну силу і снагу творення роду, яка лине до нас від наших Предків і пробуджує в нас божественну любов до всього всесвіту. Саме в ці дні ми переживаємо найбільш повно і яскраво радість земного життя і відчуття єдності з матінкою Природою...
Ось і знову Купало – найулюбленіше свято, коли сама Природа в своєму лоні збирає всих дітей своїх, аби наповнити їх силою і любов’ю до «наступного омовіння», аби очистити тіла і душі, зміцнити дух.
На традиційному місці Журавлівського гідропарку в Харкові знову людно, разом з гостями нас вже понад 170. З шістнадцятої години Харківська громада «Світло Рода» починає знайомити числених гостей з Православною традицією: говоримо про родолад, показуємо як сотворити оберіг, ляльку-мотанку, представляємо наш «Триглав».
З вісімнадцятої години запалюємо від сонця купальський вогонь, доручаємо найвідповідальнішим берегти його до початку величного обряду славлення Семиярила. Співаючи, дівчата брядово плетуть віночки, чаклують над Мореною, хлопці встановлюють Купайлицю, яку дівчата прикрашають стрічками, цукерками. Чоловіки з хлопцями сотворяють Коструба, яра сила якого в цю магічну ніч зросте всемеро та проявиться в Семиярилі – новонорадженому літньому сонці.
Після двадцятої години починається величний обряд, якого всі з нетерпінням чекали цілий рік. Запалюється дев’ять вогнищ. В обряді, який проводить владика Слобідського краю жрець Ладомир, беруть участь шість обрядодіїв вперше звучить живослово у виконанні щойно створеного справжнього хору. Далі, як завжди, дівчата пускають вінки, хлопці з радістю занурюються в воду, аби виловити своє майбутнє щастя. Проявляється три пари, які скріплюють свою єдність проносячись над священним купальським вогнем. Потім – очищення водою, вогнем, хороводи, ігри, святкова браччина. Пливуть віночки з вогниками, спущені на воду предкам.
Нарешті все затихає, всі гуртуються біля вогнища і якось сам собою починається справжній нічний концерт: лунають купальські та інші улюблені пісні у виконанні Богуслава з Харкова, авторські пісні Артема із Змійова, вірші Родослава з Куп’янська. Справжньою несподіванкою був «рідновірський реп» Родослава з Деркачів. Його виступ пролунав як повноцінна проповідь в стилі «реп». Раз од разу небо затягувало хмарами, і де хто вже побоювався, що ось-ось поллє дощ та всякий раз хмари знову розсувалися, і всі милувалися чарівним зоряним небом.
Сонце на харківщині не довго чекати, воно сходить чи не на півгодини раніше, ніж у Києві. Тож майже шістдесят натхненних купальським святом людей гуртуються аби зустріти і прославити Дажбога у його ліньому ликові Семиярила, який щороку щедро засіває, аби потужно розростався наш славний слав’янський рід.
За день до цього з 22 на 23 червня успішно пройшло свято Купала у с.Сінному, що на Богодухівщині. Це село все більше обирають рідновіри як місце свого поселення. На свято вперше зібралося понад півсотні людей разом з корінними мешканцями, які, правда, поки що більше спостерігали, але після завершення обрядів у живому спілкуванні виказували неабиякий інтерес до всього, що відбувалося, отримували відповіді від отця Ладомира на всі запитання, які виникали.
Радісно бачити, як щороку приростає новими світлими душами наша рідновірська родина. Хай славиться рід наш слав’янський, множиться і зростає у Славі Великій!
Слава Семиярилу, Батьку нашому!