Спостерігаючи багато років за людьми, що йдуть духовним шляхом, можу з точністю сказати: тих, хто по-справжньому відкрив своє серце Всевишньому, об'єднує одне спільне переживання - кожен з них пережив у своєму житті переродження - смерть, втрату і нове народження.

Хтось тяжко захворів, інший потрапив в аварію, хтось втратив все майно і залишився ні з чим, хтось пережив втрату близької людини, у когось весь світ пішов із-під ніг... і таких варіантів безліч.

В тій чи іншій варіації подій та обставин - кожен з істинно пробуджених людей, так чи інакше, зайшов за межу життя і смерті.

Саме за цією гранню і знаходяться відповіді на всі питання про Життя і про Душу, про перевтілення в Колороді Буття.

Людина, що захоплюється езотерикою і духовністю, може багато читати і розповідати про життя після смерті, про тонкий світ, про душу, про Бога, може багато міркувати й філософствувати на цю тему.

А насправді пробуджується і по-справжньому приходить до Бога лише той, хто проживає переродження на власному досвіді.

Це дуже болісний процес для его (шаблонів логічного розуму), воно в цю мить терпить крах усіх надій і прагнень, воно вмирає, розчиняється, стираються кордони его, разом з усіма хибними переконаннями, програмами і звичками.

У цей момент ми вмираємо, як окрема від Всебога істота, якою звикли бути. Вмираємо для того, щоб народитися в новому стані - єдності зі Всевишнім.

Це непростий і навіть болісний процес, часто здається, що ти втрачаєш глузд, стільки всього починаєш "бачити", причому ясно, як білий день.

Ніби пелена сходить з очей, і ти бачиш величезну кількість брехні і помилок цього світу, бачиш людей наскрізь, як під рентгеном, їх думки, мотиви, хвороби, все що ними рухає, бачиш минуле і майбутнє, бачиш дуже багато темряви і неуцтва, болю і страждань, пристрасті, гіркоти, всю темряву яку тільки можна уявити, бачиш темну сторону тонкого світу, це буває дуже страшно і нестерпно.

З усім цим людина сама не може впоратися і багато хто просто божеволіє. Але є і ті, хто проходять цей етап...

А пройти допомагає щире звернення до Бога, крик душі, щира молитва, медитація, тільки внутрішній світ і непорушна віра, тільки повна здача Богу і тотальна довіра.

Людина може молитися, медитувати, ридати і звертатися до Бога днями, тижнями, цілодобово, і це єдине, що рятує її від навколишньої темряви.

В якусь мить відбувається диво - Бог відгукується, можливо вперше в житті, так чітко і ясно, приходить до нас, приходить на заклик нашої душі, приносить своє світло, рішення ..

Людина, подолавши цей етап, отримує велику нагороду - Благословення і Любов Бога. Ми народжуємося заново.

Нам відкривається інший світ, Божественний світ, чистоти, світла, безмежної і безумовної любові, в якій ми купаємося, насолоджуючись кожною миттю блаженства.

Відбувається неймовірна трансформація в нашій свідомості.

Чи перестаємо ми бачити темряву? Ні, темряву ми будемо бачити завжди, так само і ясне світло, яке живе у нас всередині, в нашій душі, в нашому серці.

Це Світло дає нам силу приймати темряву, ставитися до неї з любов'ю, як до частини цього світу.

Знання стає досвідом. І цей досвід залишиться з нами, назавжди змінивши все наше життя.

Це шлях людини, яка пізнала любов Бога, яка відкрила своє серце.

І ми цінуємо, бережемо і дуже трепетно ставимося до своїх відносин із Богом, як до найдорожчого, що є в нашому житті.

Люди, які пройшли такий шлях, стають Зрілими Людьми. Їх видно відразу, ми бачимо і відчуваємо один одного дуже чітко, відчуваємо серцем і душею. Також чітко бачимо і відчуваємо тих, хто ще не переродився. І ніякі регалії, чини і заслуги, ніщо зовнішнє тут не важливо.

Людина або переродився, або померла або ще не доросла. Все видно, як ясний день.

Хто знає про що мова, той зрозуміє.
А ми знайшли один одного, ми є, ми знайшли "своїх" і це щастя! Разом ми - величезна сила, ми - родина, ми - одне ціле, єдине у Всебогові.

І Бог завжди на зв'язку з нами. Ми пройшли перевірки і випробування, ми гідні, Всевишній довіряє нам і проявляється через нас.

А ми назавжди його вірні і люблячі діти, з чистим серцем, відкритою душею, завжди готові бути помічниками і співтворцями Бога на землі.

Ставимося до Бога, як до доброго і люблячого батька, який завжди поруч, завжди допоможе, підтримає, в найскладніші моменти життя - перенесе нас, як маленьких дітей, на руках, через труднощі, які ми самі не здатні вирішити і подолати.

Нам тільки здається що ми всесильні. А насправді всесильний той, за ким стоїть, і кому допомагає Бог. Сильний той - чиє серце відкрите.

Відносини з Богом - це найголовніші, найцінніші і сакральні відносини в нашому житті.

Любов творить цей світ.
Людину зціляє Божественна любов.

З любов'ю, Ладомира Куровська.